ј
Ѕ ¬
√ ƒ
≈ ∆
« »
Ћ
ћ Ќ
ќ ѕ
– —
“ ”
‘ ’
÷ „
Ў Ё
ё я
–еферат: –инок ц≥нних папер≥в
–инок ц≥нних папер≥в
«м≥ст
стор.
¬ступЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ. 2
–озд≥л 1. ѕон¤тт¤ ц≥нних папер≥в та њх класиф≥кац≥¤ЕЕЕ.ЕЕЕЕЕЕЕ.. 4
1.1. ќсновн≥ види ц≥нних папер≥вЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ. 6
1.2. ћехан≥зм формуванн¤ курсовоњ вартост≥ ц≥нних папер≥в та ди-
в≥дендна пол≥тика ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 14
–озд≥л 2 .–инок ц≥нних папер≥в, ≥нвестиц≥њ та економ≥чне в≥дтворенн¤ЕЕЕ. 22
2.1. Ѕ≥ржовий та позаб≥ржовий ринки ц≥нних папер≥вЕЕЕЕЕЕЕ... 25
2.2. ћехан≥зм акумулюванн¤ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в та оц≥нка
ризик≥в на ринку ц≥нних папер≥в ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.Е 32
2.2. ‘ондов≥ ≥ндексиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.Е 37
2.3. ‘ондов≥ кризи у ринков≥й економ≥ц≥ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.. 53
–озд≥л 3. ќсновн≥ проблеми та перспективи розвитку фондового ринку в
”крањн≥ ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 58
3.1. ≈тапи формуванн¤ фондового ринку в ”крањн≥ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.. 59
3.2.—учасний стан фондового ринку в ”крањн≥ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.. 63
3.3.ѕроблеми розвитку Ќац≥ональноњ депозитарноњ системиЕЕЕЕЕ.. 72
3.4. Ўл¤хи пол≥пшенн¤ функц≥онуванн¤ фондового ринку ”крањниЕЕ. 80
¬исновкиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 84
ƒодаткиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ 90
Ћ≥тература ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ... 110
¬ступ.
Ќа початку 90-х рок≥в наша крањна стала на шл¤х створенн¤ ринковоњ економ≥ки. –инкова трансформац≥¤ економ≥ки ”крањни передбачаЇ не т≥льки зм≥ни в галуз≥ в≥дносин власност≥ ≥ виробничих в≥дносин, а й найскор≥ше формуванн¤ адекватноњ цим в≥дносинам ф≥нансово-кредитноњ системи. ќдночасно з реформуанн¤м народногосподарського комплексу в ”крањн≥ повинно в≥дбутис¤ динам≥чне становленн¤ ринку ц≥нних папер≥в. …ого формуванн¤ в ”крањн≥ Ї центральною ланкою ринкових перетворень ≥ спри¤тиме оздоровленню економ≥ки вц≥лому, ≥нвестуванню њњ стрижневих галузей ≥ обТЇкт≥в, прискоренню процесу приватизац≥њ державного майна.
ћетою роботи Ї анал≥з стану ≥ розвитку фондового ринку в ”крањн≥ в умовах становленн¤ ринкових в≥дносин.
ѕредметом досл≥дженн¤ Ї проблеми в≥дтворювального та ≥нвестиц≥йного процес≥в в ”крањн≥.
ќб'Їктом досл≥дженн¤ Ї фондовий ринок ”крањни.
“еоретико-методолог≥чною основою дипломноњ роботи Ї використанн¤ сучасних дос¤гнень в≥тчизн¤них ≥ заруб≥жних вчених в економ≥чн≥й науц≥ стосовно проблем функц≥онуванн¤ фондового ринку. —татистичну базу досл≥дженн¤ становл¤ть дан≥ ƒержавноњ ком≥с≥њ з ц≥нних папр≥в та фондового ринку, ƒержкомстату та економ≥чних ≥ пол≥тичних пер≥одичних видань.
–инок ц≥нних папер≥в Ї найвищою формою розвитку товарно-грошових в≥дносин. ѕри гармон≥йному розвитку, розвинут≥й ≥нфраструктур≥, налагодженому правовому забезпеченн≥ механ≥зм≥в захисту ≥нтерес≥в вс≥х його учасник≥в Ч ≥нвестор≥в, ем≥тент≥в, посередник≥в Ч в≥н Ї потужним прискорювачем економ≥чного розвитку будь-¤коњ крањни.
–инок ц≥нних папер≥в Ї багатоаспектною соц≥ально Ц економ≥чною системою, на основ≥ ¤коњ функц≥онуЇ ринкова економ≥ка в ц≥лому. ¬≥н спри¤Ї акумулюванню кап≥талу дл¤ ≥нвестиц≥й у виробничу ≥ соц≥альну сфери, структурн≥й перебудов≥ економ≥ки, позитивн≥й динам≥ц≥ соц≥альноњ структури сусп≥льства, п≥двищенню достатку кожноњ людини шл¤хом волод≥нн¤ ≥ в≥льного розпор¤дженн¤ ц≥нними паперами, психолог≥чн≥й готовност≥ населенн¤ до ринкових в≥дносин.
Ќа ринках цiнних паперiв формуютьс¤ вихiднi критерii дл¤ оцiнки ефективностi нових вкладень, здiйснюЇтьс¤ економiчний контроль за ефективною дi¤льнiстю акцiонерних пiдприЇмств. ќсобливо це важливо дл¤ УзахистуФ пiдприЇмництва вiд наслiдкiв комерцiйного ризику в сучасних умовах, рiзких змiн у структурi свiтового господарства, стрибкiв у динамiцi товарних цiн, вiдсоткових ставок, валютних курсiв.
–инки цiнних паперiв ( особливо короткостроковi ) вiдiграють важливу роль у регулюваннi грошового обiгу та кредиту. ƒосвiд останнiх дес¤тирiч у крањнах «аходу свiдчить, що iснуванн¤ розгалуженоњ мережi ринкiв цiнних паперiв у багатьох ситуацi¤х може стримувати розвиток iнфл¤цiйних процесiв. ÷е повТ¤зано з тим, що на¤внiсть значноњ кiлькостi рiзних цiнних паперiв допомагаЇ звТ¤зати частину невитрачених грошових ресурсiв споживачiв, перевести њх з положенн¤ незадоволеного поточного попиту в положенн¤, що забеспечуЇ iх збереженн¤. «а недостатнього розвитку ( або вiдсутностi ) ринку цiнних паперiв може скластис¤ драматична проблема розмiщенн¤ державних позик, викликана дефiцитнiстю бюджету.
”сп≥шне функц≥онуванн¤ економ≥ки в умовах ринку не можливе без розвиненого й ст≥йкого фондового ринку. ƒл¤ стаб≥л≥зац≥њ ф≥нансового становища у звТ¤зку з обмежен≥стю ф≥нансових ресурс≥в держави постаЇ необх≥днсть забезпечити розширене в≥дтворенн¤ шл¤хом залученн¤ та УпереливуФ кошт≥в через фондовий ринок. –озвиток ринку ц≥нних папер≥в Ї своЇр≥дним ≥ндикатором л≥берал≥зац≥њ економ≥ки й усп≥шного проведенн¤ ринкових реформ.
¬ даний час у розвинутих краiнах ринки цiнних паперiв належать до числа найбiльш динамiчно зростаючих елементiв фiнансовоi сфери. ќборот на нових ринках цiнних паперiв зростаЇ в багато разiв швидше, нiж обс¤г операцiй на товарних ринках i на традицiйних ринках комерцiйного та банкiвського кредиту. ‘ормуванн¤ ринкiв цiнних паперiв означаЇ високий ступiнь економiчного розвитку. « ускладненн¤м господарського механiзму функцii ринкiв цiнних паперiв стають дедалi рiзноманiтнiшими. —истема цих ринкiв створюЇ необхiдний i важливий компонент сучасного механiзму економiчного регулюванн¤. “ак, у краiнах «аходу рух капiталiв, перерозподiл трудових i матерiальних ресурсiв мiж рiзними галуз¤ми виробництва найчастiше опосередковуЇтьс¤ ринками цiнних паперiв. ¬ умовах, коли величезнi обс¤ги капiталу ви¤вл¤ютьс¤ звТ¤заними на тривалий перiод у тiй чи iншiй продуктивнiй формi, саме ринки цiнних паперiв надають економiцi тоњ гнучкостi й мобiльностi, ¤ка забезпечуЇ можливiсть швидкого переливу ресурсiв з одних галузей в iншi i здiйсненн¤ структурноњ перебудови виробництва. Ќа вiдмiну вiд iнших фiнансових ринкiв тiльки ринки цiнних паперiв Ї дiйовим iнструментом розподiлу й перерозподiлу капiталу корпорацiй мiж галуз¤ми.
–озд≥л 1: пон¤тт¤ ц≥нних папер≥в та њх класиф≥кац≥¤.
÷iннi папери - це грошовi документи, що засвiдчують право власностi на той чи iнший вид капiталу, визначають вiдносини юридичноi особи, ¤ка њх випустила, та њхнього власника й передбачають виплату доходу у вигл¤дi дивiдендiв або вiдсоткiв, а також можливicть переданн¤ грошових та iнших прав, що випливають iз цих документiв, iншим особам.
÷iннi папери можуть бути iменними або на предТ¤вника. Iменнi цiннi папери, ¤кщо дозвол¤Ї чинне законодавство, можна передавати iншим особам шл¤хом передавальних записiв, що засвiдчують перехiд прав на цiнний папiр до iншоњ особи. ÷iннi папери на предТ¤вника обертаютьс¤ вiльно. ¬с≥ ц≥нн≥ папери, що обертаютьс¤ на ринку, можна розд≥лити на трьох групи: акц≥њ, обл≥гац≥њ ≥ спец≥альн≥ ц≥нн≥ папери. ўо стосуЇтьс¤ ≥нвестиц≥й ≥ стаб≥льност≥ припливу прибутку, найб≥льше ¤к≥сними рахуютьс¤ державн≥ обл≥гац≥њ, особливо короткостроков≥ ощадн≥ вексел¤. ѕот≥м йдуть приватн≥ обл≥гац≥њ й акц≥њ значних компан≥й, що регул¤рно сплачують див≥денди. ÷iннi папери можуть використовуватис¤ дл¤ розрахункiв, а також ¤к застава дл¤ забеспеченн¤ платежiв i кредитiв. ¬ипускаЇ њх юридична особа, ¤ка забовТ¤зуЇтьс¤ виконувати обовТ¤зки, що випливають з умов випуску цiнних паперiв.
ѕерел≥к вид≥в ц≥нних папер≥в, ¤к≥ можуть випускатис¤ ≥ обертатис¤ в ”крањн≥, визначаЇтьс¤ ст. 3 «акону ”крањни Ђѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуї. ¬≥дпов≥дно до цього закону, до випуску та об≥гу в наш≥й держав≥ допущен≥: акц≥њ, обл≥гац≥њ внутр≥шн≥х державних ≥ м≥сцевих позик, обл≥гац≥њ п≥дприЇмств, казначейськ≥ зобовї¤занн¤ держави, ощадн≥ сертиф≥кати, вексел≥, приватизац≥йн≥ папери. рiм перелiчених видiв цiнних паперiв, що Ї за своЇю економiчною природою фiктивним капiталом першого пор¤дку, в практицi фондовоњ бiржi широко застосовуютьс¤ також похiднi цiннi папери - фiктивний капiтал другого i третього пор¤дкiв. ƒо них належать депозитнi cвiдоцтва i варранти, сертифiкати iнвестицiйних фондiв та компанiй, опцiони i фТючерси. ƒинам≥ку розпод≥лу ем≥с≥й ц≥нних папер≥в у 1997-1999рр. ¬≥дображено у додатку є 1.
÷≥нн≥ папери з ф≥ксованим прибутком ( це боргов≥ зобовТ¤занн¤, у ¤ких ем≥тент зобовТ¤зуЇтьс¤ виконати в≥дпов≥дн≥ д≥њ. як правило, це оборотна виплата грошовоњ суми ≥ процентноњ винагороди.
≤снують так≥ р≥зновиди ц≥нних папер≥в ≥з ф≥ксованим прибутком:
державна позичка (позичка ур¤ду на створенн¤ спец≥альних фонд≥в);
комунальна позичка (дл¤ збалансуванн¤ державних ф≥нанс≥в м≥сцевого орган≥в керуванн¤);
комунальн≥ обл≥гац≥њ ≥ заставн≥ листи (≥ппотечн≥ банки дають довгостроков≥ кредити п≥д заставу земельних д≥л¤нок або п≥д боргове зобовТ¤занн¤ товариств);
промислова обл≥гац≥¤ ( боргов≥ зобовТ¤занн¤ з ф≥ксованим прибутком промисловоњ компан≥њ).
ƒо тих вид≥в ц≥нних папер≥в, що зараз перебувають в об≥гу та котрими держава забузпечуЇ своњх кредитор≥в, можливо додастьс¤ ще пара, котра може може стати реальним виходом з ф≥нансовоњ кризи. ÷е випуски довгострокових ц≥нних папер≥в з ≥ндексованими в≥дсотковими ставками та ц≥нн≥ папери з прив'¤зкою до обм≥нного курсу. ѕерш≥ невдал≥ украњнськ≥ спроби запровадити так≥ механ≥зми к≥лька рок≥в назад, були забут≥ через ≥нфл¤ц≥йн≥ негаразди та введенн¤м валютного коридору з ч≥ткими, потвердженими в≥дпов≥дним меморандумом ћ¬‘ рамками.
1.1.ќсновн≥ види ц≥нних папер≥в.
—початку розгл¤немо цiннi папери першого пор¤дку. ѓх використовують пiдприЇмства, державнi та мунiципальнi органи дл¤ фiнансуванн¤ своЇi дi¤льностi.
јкцi¤ - це цiнний папiр без установленого строку обiгу, що засвiдчуЇ внесенн¤ певноњ суми грошей в статутний фонд акцiонерного товариства, даЇ право на участь в управлiннi ним та на отриманн¤ частини прибутку в формi дивiдендiв, а також на участь в розподiлi майна у випадку лiквiдацiњ товариства.
÷iноутворенн¤ акцiй - дуже складний процес. ¬iн залежить вiд багатьох чинникiв ¤к прогнозованого, так i не прогнозованого характеру. ƒл¤ цього процесу характернi такi етапи, ¤к:
1. Ќомiнальна вартiсть.
¬сi акцii акцiонерного товариства повиннi мати тiльки одну номiнальну вартicть, що фiксуЇтьс¤ при реестрацii. Ќомiнальна вартicть практично нi¤ким чином не повТ¤зана з реальною вартicтю.
2. Ѕалансова вартicть.
¬она вираховуЇтьс¤ ¤к частка вiд дiленн¤ чистоњ вартостi активiв акцiонерного товариства на кiлькiсть випущених i розповсюджених акцiй.
3. урсова ( ринкова ) вартicть.
¬она зумовлюЇтьс¤ попитом i пропозицiею на ринку цiнних паперiв.
јкцii можуть бути iменними та на предТ¤вника, безплатними, привiлейованими i звичайними.
ќбiг iменних акцiй облiковуЇтьс¤ в книзi реЇстрацiй. ” нiй систематично записуютьс¤ данi про час придбанн¤ кожноi такоњ акцiњ, прiзвище власника, а також кiлькiсть акцiй на руках акцiонера.
ўодо акцiй на предТ¤вника, то в книзi реЇструетьс¤ тiльки њхн¤ загальна кiлькicть. ¬ окремих краiнах «аходу акцiњ на предТ¤вника складають до 90 % усiх акцiй.
Ѕезплатнi акцii випускають з метою розподiлу њх серед акцiонерiв пропорцiйно кiлькостi акцiй, що њм уже належить.
—ума привiлейованих акцiй обмежена дес¤тьма вiдсотками всього статутного фонду акцiонерного товариства. ÷i папери надають iхнiм власникам майнове право на одержанн¤ дивiдендiв, а також на приоритетну участь у вiдшкодуваннi своЇi долi капiталу при лiквiдацii акцiонерного товариства. ќднак власник такоњ позбавлен права брати участь в управлiннi товариством.
Iснують такi види привiлейованих акцiй:
кумул¤тивнi, тобто такi, що дають власникам право не тiльки на поточний, а й на невиплачений ранiше дивiденд.
некумул¤тивнi, тобто тi, власники ¤ких втрачають дивiденди за будь-¤кий перiод в разi, коли рада директорiв не оголосила про њх виплату
з пайовою участю, ¤кi дають власникам право на отриманн¤ додаткових дивiдендiв понад суму, що передбачена, ¤кщо дивiденди на простi акцiњ бiльшi
конвертованi, ¤кi можуть обмiнюватись на обумовлену кiлькiсть простих
акцii з коригованою ставкою дивiдендiв, прибуток за ¤кими, на вiдмiну вiд акцiй з фiксованою ставкою, змiнюЇтьс¤ на основi аналiзу тенденцiй до пiдвищенн¤ чи пониженн¤ процентних ставок на державнi цiннi папери або на основi iнших iндикаторiв ринку фiнансових ресурсiв
вiдзивнi, тобто тi, ¤кi акцiонерне товариство маЇ право викупити за цiною з надбавкою до номiналу.
ѕростi акцii - це акцii, прибуток вiд ¤ких повнiстю зумовлюЇтьс¤ чистим доходом пiдприЇмства та його дивiдендною полiтикою.
јкцii У з голубими корiнц¤ми У- випускаютьс¤ найпотужнiшими широковiдомими корпорацi¤ми ( у —Ўј, наприклад, IBM, Dow Chemical, General Motors, Hewlett - Packard та iншi ), ¤кi утримують лiдерство у своiх галуз¤х , а головне, прот¤гом всiЇi своЇi iсторii стабiльно виплачують дивiденди акцiонерам.
ѕрибутковими акцi¤ми називають акцii компанiй, ¤кi виплачують дивiденди, що перевищують середнiй рiвень. ƒо них, ¤к правило, належать телефоннi корпорацii, водо-, газо-, електропостачанн¤.
јкцiњ зростанн¤ - це акцii корпорацiй, доходи i прибутки ¤ких вищi вiд середнього рiвн¤, однак виплати по дивiдендам, зазвичай, не перевищують 35%. ѕо¤снюЇтьс¤ така дивiдендна полiтика тим, що цi корпорацiњ прагнуть у першу чергу фiнансувати науковi та iншi дослiдженн¤, а також розширити масштаби виробництва i можливостi його збуту.
÷иклiчнi акцiњ характернi тим, що њхн¤ цiна зростаЇ i падаЇ синхронно зi спадами та пiдйомами в економiцi, тобто вiдповiдно до ритмiв дiловоњ активностi. ¬ основному це акцii корпорацiй базових галузей економiки - важкоњ промисловостi, автомобiльноњ, целюлозно - паперовоi.
—пекул¤тивнi акцiњ - так називають акцiњ копорацiй, ¤кi виникли недавно. “акi акцiњ, ¤к правило, не потрапл¤ють на бiржу або ж перебувають в обiгу на так званих У спекул¤тивних У бiржах ( наприклад, ¬анкуверська в анадi ).
ƒруге мiсце ¤к обТЇкт торгiвлi на фондових бiржах посiдають облiгацii. ¬они Ї термiновим борговим зобовТ¤занн¤м з фiксованим процентом, за допомогою ¤кого держава i мiсцевi органи, а також пiдприЇмства мобiлiзують фiнансовi ресурси. ќблiгацiњ пiдприЇмств мають право випускати пiдприЇмства усiх форм власностi. јкцiонернi товариства можуть њх випустити на суму, що не перевищуе 25% величини статутного фонду, i тiльки пiсл¤ повноi оплати всiх попереднiх емiсiй акцiй. ¬олодiнн¤ облiгацiЇю не даЇ права брати участь в управлiннi товариством.
ќблiгацiњ можуть знаходитис¤ у вiльному обiгу та з обмеженн¤ми. –озрiзн¤ють процентнi та безпроцентнi ( цiльовi ) облiгацiњ. ѕрибуток iз процентних облiгацiй виплачуЇтьс¤ вiдповiдно до умов њхнього випуску, ¤кими передбачаютьс¤ розмiри та строки виплати процентiв. Ќомiнальна вартicть облiгацiњ повертаЇтьс¤ власниковi пiсл¤ iњ погашенн¤. ѕрибуток з облiгацiй цiльових позик ( безпроцентних ) не виплачуЇтьс¤. ¬ласнику такоњ облiгацiњ пiсл¤ настанн¤ обумовленого строку надаЇтьс¤ можливiсть придбати вiдповiднi товари.
«алежно вiд того, ¤ким умовам вiдповiдаЇ та чи iнша облiгацi¤, њх можна згрупувати за такими категорi¤ми:
виход¤чи iз ступен¤ безпеки:
гарантованi ( безпечнi ) облiгацii ; впевненiсть у погашеннi цих облiгацiй в установлений термiн грунтуЇтьс¤ на на¤вностi оголошеноњ застави нерухомого майна або iнших фондiв
незабезпеченнi облiгацiњ, котрi не пiдтверджуютьс¤ заставою.
виход¤чи з умов погашенн¤ ( викупу ):
серiйнi облiгацiњ , ¤кi погашаютьс¤ послiдовно, за серi¤ми, через певнi часовi iнтервали;
ординарнi облiгацiњ , що пiдл¤гають викупу одночасно, в установлену дату.
виход¤чи iз можливостi дострокового викупу:
облiгацiњ з правом дострокового погашенн¤ , ¤кi за iнiцiативою емiтента можуть бути викупленi ранiше встановленого фiксованого термiну;
компенсованi облiгацiњ , ¤кi за бажанн¤м власника можуть у будь - ¤кий момент вiльно обмiнюватись на готiвку;
конвертованi облiгацiњ, котрi за бажанн¤м власника можуть обмiнюватис¤ на iншi цiннi папери, що випускаютьс¤ тим же емiтентом.
виход¤чи iз механiзму виплати процентноi ставки:
iменнi облiгацiњ, процентнi виплати за ¤кими поштою або iншими видами звТ¤зку надсилаютьс¤ безпосередньо власнику, при цьому iмена власникiв повиннi бути вказанi на облiгацi¤х та внесенi в книгу реЇстрацiњ.
облiгацiњ на предТ¤вника, до ¤ких додаютьс¤ купони дл¤ одержанн¤ виплати на кожну встановлену дату.
Ќа розвинутих фондових ринках б≥ржова торг≥вл¤ обл≥гац≥¤ми, ¤к правило, невелика по обс¤з≥. —учасн≥ б≥рж≥ виконують дл¤ обл≥гац≥й головним чином представнич≥ функц≥њ: норми, встановлен≥ державою дл¤ ≥нвестиц≥йних операц≥й ≥нституц≥ональних ≥нвестор≥в, заборон¤ють багатьом ≥з них одержувати обл≥гац≥њ, що не котируютьс¤ на ¤кийсь ≥з фондових б≥рж. ќск≥льки зараз важко знайти ем≥тенту, що не розраховуЇ на покупку його обл≥гац≥й ≥нституц≥ональними ≥нвесторами, зовс≥м не дивовижно, що абсолютна б≥льш≥сть ем≥тент≥в справно йде на б≥ржу з проханн¤м прийн¤ти обл≥гац≥њ до котируванн¤. ≤ усе ж угоди з обл≥гац≥¤ми в≥дбуваютьс¤ головним чином у позаб≥ржовому оборот≥. √оловна причина пол¤гаЇ в тому, що динам≥ка ринкових ц≥н обл≥гац≥й б≥льш передбачена, менш схильна сильним ≥ раптовим коливанн¤м, чим у випадку акц≥й. ќбс¤г ем≥с≥й акц≥й та обл≥гац≥й у 1999р. в≥дображено у додатку є 2.
“акож до цiнних паперiв належать казначейськi зобовТ¤занн¤. ÷е вид цiнних паперiв на предТ¤вника, що розмiщуютьс¤ виключно на добровiльних засадах серед населенн¤, засвiдчують внесенн¤ њхнiми власниками грошових коштiв до бюджету й дають право на одержанн¤ фiнансового доходу.
¬ипускаютьс¤ такi види казначейських зобовТ¤зань:
довгостроковi - вiд 5 до 10 рокiв
середньостроковi - вiд 1 до 5 рокiв
короткостроковi - до одного року
–iшенн¤ про випуск довгострокових i середньострокових казначейських зобовТ¤зань приймаЇтьс¤ абiнетом ћiнiстрiв ”краiни. –iшенн¤ про випуск короткострокових казначейських зобовТ¤зань приймаетьс¤ ћiнiстерством фiнансiв ”краiни. ошти вiд реалiзацiњ казначейських зобовТ¤зань спр¤мовуютьс¤ на покритт¤ поточних видаткiв республiканського бюджету. ¬иплата доходу вiд казначейських зобовТ¤зань та њх погашенн¤ здiйснюютьс¤ згiдно з умовами њх випуску.
ќщадний сертифiкат - письмове свiдоцтво банку про депонуванн¤ грошових коштiв, ¤ке засвiдчуЇ право вкладника на одержанн¤ пiсл¤ закiнченн¤ встановленого строку депозиту й вiдсоткiв.
ќщаднi сертифiкати видаютьс¤:
строковi ( пiд певний договiрний вiдсоток на визначений строк )
до запитанн¤
iменнi ( не пiдл¤гають обiгу, а њх продаж iншим особам Ї недiйсним )
на предТ¤вника
√ромад¤ни купують сертифiкати за рахунок власних коштiв, а пiдприЇмства за рахунок коштiв, що надход¤ть у њхне розпор¤дженн¤ пiсл¤ сплати податкiв та вiдсоткiв за банкiвський кредит. ƒоход з ощадних сертифiкатiв виплачуЇтьс¤ за предТ¤вленн¤м њх дл¤ оплати в банк, що њх випустив. оли власник сертифiката вимагаЇ поверненн¤ депонованих коштiв за строковим сертифiкатом ранiше обумовленого в ньому строку, йому виплачуЇтьс¤ менший вiдсоток, рiвень ¤кого визначаЇтьс¤ на договiрних умовах при внесенi депозиту.
“акож до паперiв першого пор¤дку належить вексель - офiцiйне боргове зобовТ¤занн¤ певноњ форми, ¤ке надаЇ його власниковi право вимагати оплати боржником указаноњ у векселi суми у встановлений строк.
¬ексел¤ можуть бути простими ≥ перекладними. ѕростий вексель ¤вл¤Ї собою письмовий документ, що м≥стить просте ≥ н≥чим не обумовлене зобов'¤занн¤ векселедавц¤ (боржника) сплатити визначену суму грошей у визначений терм≥н ≥ у визначеному м≥сц≥ векселетримачу або його наказу. ” такому вексел≥ ≥з самого початку беруть участь дв≥ особи: векселедавець, що самий пр¤мо ≥ безумовно зобов'¤зуЇтьс¤ сплатити по виданому њм вексел≥, ≥ перший векселетримач, ¤кому належить право на одержанн¤ платежу за векселем.
¬≥дм≥нн≥сть простого вексел¤ в≥д ≥нших боргових грошових зобов'¤зань в тому, що:
вексель може бути переданим ≥з рук у руки по передатному напис≥;
¤вка дл¤ засв≥дченн¤ п≥дпису не потр≥бна;
при несплат≥ вексел¤ у встановлений терм≥н необх≥дно вчиненн¤ нотар≥ального протесту;
утриманн¤ вексел¤ точно встановлено законом;
вексель Ї абстрактним грошовим документом ≥ в силу цього не забезпечуЇтьс¤ заставою, заставою або неустойкою.
ѕерекладний вексель (тратта) ¤вл¤Ї собою письмовий документ, що м≥стить безумовний наказ векселедавц¤ платнику сплатити визначену суму грошей у визначений терм≥н ≥ у визначеному м≥сц≥ одержувачу або його наказу. √оловна в≥дм≥нн≥сть перекладного вексел¤ в≥д простого пол¤гаЇ в тому, що в≥н призначений дл¤ перекладу, перем≥щенн¤ ц≥нностей ≥з розпор¤дженн¤ одн≥Їњ особи в розпор¤дженн¤ ≥ншого. ¬идати (трасувати) перекладний вексель - значить прийн¤ти на себе зобов'¤занн¤ гарант≥њ акцепту ≥ платежу по ньому. Ќа в≥дм≥ну в≥д простого в перекладному вексел≥ беруть участь не дв≥, а три особи: векселедавець (трасант), що видаЇ вексель, перший векселетримач, що одержуЇ разом ≥з векселем право потребувати ≥ плат≥ж по ньому, ≥ платник (трасат), ¤кому векселетримач пропонуЇ зд≥йснити плат≥ж. “ут зобов'¤занн¤ трасанта умовне: в≥н зобов'¤зуЇтьс¤ заплатити вексельну суму, ¤кщо платник (трасат) не заплатить њњ. Ќеобх≥дн≥сть виконанн¤ трасантом такого зобов'¤занн¤ виникаЇ у тому випадку, коли трасат не акцептував ≥ не заплатив за векселем або акцептував ≥ не заплатив. ” останньому випадку трасат дор≥внюЇтьс¤ до векселедавц¤ простого вексел¤, ≥ проти нього виникаЇ протест у неплатеж≥. ¬екселетримач перекладного вексел¤ повинний своЇчасно пред'¤вл¤ти останн≥й до акцепту ≥ платежу, тому що у протилежному випадку невиконанн¤ цих умов може бути в≥днесене до його власноњ провини. ” випадках ≥з простими вексел¤ми њхнЇ пред'¤вленн¤ платнику дл¤ акцепту, а отже, ≥ упор¤дкуванн¤ протесту у неприйн¤тт≥ не потр≥бно. ѕо перекладному вексел≥ такоњ пр¤мой боржник виступаЇ лише з моменту акцепту вексел¤ платником. ƒо цього моменту Ї в на¤вност≥ лише умовний боржник (трасант).
“епер розгл¤немо цiннi папери другого i третього пор¤дкiв. ¬они широко розповсюдженi на фондових ринках «аходу. ѕередбачаЇтьс¤ також, що фiктивний капiтал другого пор¤дку скоро зТ¤витьс¤ на фондовому ринку ”краiни.
ƒепозитне свiдоцтво - це цiнний папiр, ¤кий пiдтверджуЇ, що особа володiЇ акцi¤ми однiЇњ з iноземних корпорацiй, котрi зберiгаютьс¤ в одному iз банкiв, та маЇ право на одержанн¤ дивiдендiв, а також на частину активiв цiЇњ корпорацiњ у випадку iњ лiквiдацiњ. ƒепозитнi свiдоцтва надають можливicть доступу корпорацiй на iноземнi фондовi ринки, а iноземнi громад¤ни, замicть купiвлi акцiй зарубiжних пiдприЇмств, мають змогу придбати њхнi субстити у вигл¤дi депозитних свiдоцтв.
‘Тючерс - також Ї контрактом, згiдно з ¤ким особа, що уклала його, бере на себе зобовТ¤занн¤ пiсл¤ закiнченн¤ певного строку продати клiЇнтовi ( або купити в нього ) вiдповiдну кiлькiсть фiнансових iнсрументiв за обумовленою цiною.
IснуЇ кiлька позицiй, за ¤кими фТючерс вiдрiзн¤Їтьс¤ вiд опцiону:
1. ”кладанн¤ фТючерсного контракту не Ї актом купiвлi-продажу
2. –озрахунки по закiнченнi термiну фТючерсного контракту Ї обовТ¤зковими.
3. –изик по фТючерсному контракту бiльш високий.
« розвитком ≥ вдосконаленн¤м ринкових в≥дносин у б≥ржових торгах дедал≥ ширше використовуютьс¤ фТючерсн≥ угоди Ц ≥нструмент страхуванн¤ виробник≥в ≥ споживач≥в б≥ржових товар≥в в≥д неспри¤тливих коливань ц≥н на них. ‘Тючерсн≥ контракти передбачають поставку практично ще не виготовленого товару в майбутньому в конкретний, пор≥вн¤но в≥ддалений строк за котирувальною ц≥ною пер≥оду поставки. ƒо сроку виконанн¤ угоди в кл≥рингову палату б≥рж≥ вноситьс¤ невелика сума застави.
ќпцiон - це угода мiж партнерами, один з ¤ких виписуЇ i продаЇ опцiоний сертифiкат, а iнший - купуЇ його, тобто отримуЇ право до обумовленоњ дати за фiксовану цiну придбати певну кiлькiсть акцiй у особи, ¤ка виписала опцiон, або ж продати њх.
Iснують два рiзновиди опцiонiв:
У американський У, ¤кий можна реалiзувати прот¤гом всього термiну контракту.
У Ївропейський У, котрий реалiзовуетьс¤ на певну дату.
ћета опц≥йноњ торг≥вл≥ Ц уникнути ризику, повТ¤зоного з торг≥влею фТючерсними контрактами. ќпц≥йна угода Ц це контракт м≥ж двома контрагентами, один з ¤ких одержуЇ прем≥ю ≥ бере на себе зобовТ¤занн¤ продати або купити, а другий виплачуЇ прем≥ю ≥ одержуЇ право купити або продати конкретний товар за конкретною ц≥ною прот¤гом встановленого часу. Ќа б≥рж≥ торгують опц≥онами на фТючерсн≥ контракти, тобто, кр≥м ц≥ни ≥ позиц≥њ ( строку поставки ), погоджених м≥ж сторонами по звичайному фТючерсному контракту, контрагенти домовл¤ютьс¤ також ≥ про прем≥ю ( опц≥он ), ¤ку одна сторона виплачуЇ друг≥й сторон≥. “аким чином, ц≥на опц≥ону Ц це сума, що сплачуЇтьс¤ покупцем опц≥ону його продавцю. ѕри цьому покупець опц≥ону не маЇ н≥¤ких ≥нших зобовТ¤зань, кр≥м заплаченоњ суми, що складаЇ його максимальний ризик.
ћожлив≥ три позиц≥њ ( визначенн¤ ) опц≥ону, ¤кий маЇ внутр≥шню варт≥сть: бути при грошах, бути при своњх грошах, залишитис¤ без грошей. ”мови, за ¤ких можливий такий про¤в внутр≥шньоњ вартост≥ опц≥ону, так≥:
¬изначенн¤ опц≥ону
ќпц≥он покупц¤
ќпц≥он продавц¤
¬нутр≥шн¤ ц≥на
Ѕути при грошах (виграти)
÷≥на контракту вище в≥д ц≥ни угоди на опц≥он
÷≥на контракту нижче в≥д ц≥ни угоди на опц≥он
—творюЇтьс¤
«алишитис¤ при своњх грошах (не виграти)
÷≥на контракту дор≥внюЇ ц≥н≥ угоди на опц≥он
÷≥на контракту дор≥внюЇ ц≥н≥ угоди на опц≥он
¬≥дсутн¤
«алишитис¤ без грошей (втратити)
÷≥на контракту нижче в≥д ц≥ни угоди на опц≥он
÷≥на контракту вище в≥д ц≥ни угоди на опц≥он
¬≥дсутн¤
¬арранти становл¤ть специфiчний вид цiнних паперiв, котрi випускаютьс¤ разом з привiлейованими акцi¤ми та облiгацi¤ми й дають власниковi право на купiвлю простих акцiй за обумовленою цiною прот¤гом встановленого перiоду. ¬арранти дозвол¤ють акцiонерному товариству знизити процент регул¤рних виплат по облiгацi¤х чи привiлейованих акцi¤х, бо надаЇ можливicть iнвесторам одержувати прибуток на рiзницi курсiв простих акцiй у випадку iњ зростанн¤ порiвн¤но з обумовленою у варрантi. ѓх в≥др≥зн¤Ї в≥д опц≥он≥в б≥льш довгий терм≥н, а також факт, що опц≥он, природно, випускаЇтьс¤ на ≥снуючий актив. ” останн≥ роки варранти усе част≥ше випускаютьс¤ з обл≥гац≥¤ми, що зробило останн≥ б≥льш привабливими в очах ≥нвестор≥в. упл¤ючи обл≥гац≥ю, власник, фактично, видаЇ кредит, що повинний принести прибуток, достатню дл¤ сплати в≥дсотк≥в ≥ див≥денд≥в.
1.2. ћехан≥зм формуванн¤ курсовоi вартостi цiнних паперiв та див≥дендна пол≥тика.
÷iннi папери мають номiнальну i ринкову вартicть, або цiну. Ќомiнальною називають вартiсть, зазначену на цiнному паперi. јле купiвл¤ - продаж цiнних паперiв проводитьс¤ не за номiналом, а за цiнами, що складаютьс¤ на ринку цiнних паперiв. ÷iна, за ¤кою папери продаютьс¤ i купуютьс¤ на ринку, називаЇтьс¤ ринковою цiною, або курсом цiнних паперiв.
урс акцiњ залежить вiд рiчного дивiденду, ¤кий вона приносить, рiвн¤ позичкового процента та спiввiдношенн¤ мiж пропозицiЇю акцiй i попитом на них. урс акцiњ тим вищий, чим бiльшим Ї дивiденд, виплачуваний по нiй, i чим нижчим Ї рiвень позичкового процента, оскiльки, купуючи акцiњ, власник грошового капiталу завжди порiвнюЇ виплачуваний по них дивiденд з тим доходом, ¤кий вiн мiг би одержати, поклавши свiй капiтал у банк, тобто з позичковим процентом. —ереднiй курс акцii дорiвнюЇ сумi грошового капiталу, ¤ка принесе доход, що дорiвнюе дивiденду, в разi вкладанн¤ цiЇi суми в банк ( чи передачi у позичку).
урс акцii розраховуЇтьс¤ за формулою:
ƒ х 100
а =
–п
де ƒ - сума рiчного дивiденду по акцiњ
–п - рiвень позичкового процента.
урс облiгацii залежить вiд iњ номiнальноi вартостi, рiчного доходу, ¤кий вона приносить, рiвн¤ позичкового процента, кiлькостi рокiв, що залишилис¤ до погашенн¤ облiгацiњ, та спiввiдношенн¤ мiж пропозицiЇю облiгацiњ та попитом на них. урс облiгацiњ на ринку цiнних паперiв, ¤к i акцiњ, залежить вiд попиту та пропозицii на нењ. ¬изначальними факторами у формуваннi попиту та пропозицii Ї прибуток, ¤кий приносить дана облiгацi¤, рiвень позичкового процента, ступiнь прибутковостi альтернативних грошових вкладiв, у тому числi iнших облiгацiй, випущених конкурентами. “ому ринкова вартicть кожноi конкретноњ облiгацiњ у певний момент часу може бути вищою вiд номiнальноњ, пiдвищуватись та падати. —ереднiй курс облiгацii, за ¤ким рiвень доходiв i рiвень позичкового процента однаковi, дорiвнюватиме номiнальнiй вартостi. якщо ж рiвень доходу по облiгацiњ нижчий за рiвень позичкового процента, то iњ середнiй курс буде меншим за номiнальну вартiсть, а при рiвнi доходу по облiгацiњ вищому за рiвень позичкового процента - бiльшим.
урс облiгацi визначаетьс¤ формулою:
( —н + нƒ )
о =
100 н –п
де: —н - номiнальна вартiсть облiгацiњ;
н - кiлькiсть рокiв, що залишилис¤ до погашенн¤ облiгацiњ;
ƒ - сума рiчного доходу по облiгацiњ;
–п - рiвень позичкового процента.
ѕриклад. ѕрипустимо, що iнвестор придбав за номiналом нову пТ¤типроцентну облiгацiю вартiстю 1000 $ при рiвнi позичкового процента 5%. Ќа момент перепродажу облiгацiњ рiвень позичкового процента пiдн¤вс¤ удвiчi, тому за номiналом iњ нiхто не захоче купити. «а тiж грошi, вiддавши њх у позичку ( поклавши в банк ), можна одержати доход у розмiрi 10%. урс облiгацiњ за умови, що до iњ погашенн¤ залишаЇтьс¤ один рiк, становитиме 955 $. ¬итративши цю суму на придбанн¤ облiгацiњ, iњ власник одержить 1000 $, заробивши на рiзницi у цiнах 45 $, i, крiм того, за рiк йому будуть нарахованi та виплаченi ¤к проценти 50 $. ”весь доход 95 $ - це 10 % вкладеного капiталу. якщо ж облiгацi¤ пiдл¤гаЇ погашенню через три роки, вона оцiнюЇтьс¤ у 855 $.
Iнший випадок. –iвень позичкового процента на момент перепродажу облiгацiњ не пiдвищiвс¤, а зменшивс¤ до 3 %. “одi курс облiгацiњ, термiн погашенн¤ ¤коi настаЇ через рiк, дорiвнював би 1019 $, а тiЇњ, що пiдл¤гаЇ погашенню через три роки - 1055 $.
урсова вартiсть цiнних паперiв постiйно коливаЇтьс¤ залежно вiд змiни спiввiдношенн¤ мiж попитом на тi або iншi цiннi папери та њх пропозицiЇю на ринку. ” свою чергу, попит i пропозицi¤ залежать вiд очикуваноњ змiни рiвн¤ позичкового процента, а за звичайними акцi¤ми - i доходiв, ¤кi визначаютьс¤ насамперед перспективами розвитку корпорацiњ, що випустила акцiњ, а також станом полiтичноi обстановки, загальною економiчною ситуацiЇю в крањнi. Ќа курс цiнних паперiв також впливаЇ стан державних фiнансiв i грощового обiгу. Iнфл¤цiйне знецiненн¤ грошей призводить до зменшенн¤ попиту на цiннi папери з фiксованим доходом, i водночас зростае попит на звичайнi акцiњ, облiгацiњ, що конвертуютьс¤.
ƒив≥денд Ч це грошова виплата доходу за акц≥¤ми њхн≥м власникам, ¤ка проводитьс¤ в пор¤дку, передбаченому статутом акц≥онерного товариства (ј“), за рахунок прибутку, що залишаЇтьс¤ в його розпор¤дженн≥ п≥сл¤ сплати встановлених законодавством податк≥в, ≥нших платеж≥в до бюджету та в≥дсотк≥в за банк≥вський кредит.
ƒив≥дендна пол≥тика Ч це сукупн≥сть заход≥в, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ ј“ ≥ спр¤мован≥ на прийн¤тт¤ р≥шень ≥з нарахуванн¤ та виплати див≥денд≥в власни кам акц≥й цього ј“.
¬икористанн¤ кошт≥в на виплату див≥денд≥в акц≥онерам Ч перший ≥з двох основних шл¤х≥в розпод≥лу прибутку ј“ п≥сл¤ оподаткуванн¤, другим Ї спр¤муванн¤ кошт≥в на ≥нвестиц≥њ дл¤ подальшого розвитку ј“, що приводить до зб≥льшенн¤ майбутн≥х грошових поток≥в.
” раз≥ зб≥льшенн¤ див≥денд≥в можна спостер≥гати два протилежних ефекти:
позитивний ефект, ¤кий пол¤гаЇ у зростанн≥ впевненост≥ потенц≥йних ≥нвестор≥в у тому, що менеджери ј“ прогнозують зб≥льшенн¤ прибутку (≥н формац≥йний вплив), у п≥двищенн≥ курс≥в акц≥й, пол≥п≥чдкн≥ добробуту ак ц≥онер≥в;
негативний ефект, ¤кий пол¤гаЇ у скороченн≥ ≥нвестиц≥й дл¤ розши ренн¤ д≥¤льност≥, зменшенн≥ оч≥куваного р≥вн¤ прибутку, пад≥нн≥ ц≥н на акц≥њ в майбутньому.
ќтже, головним вибором див≥дендноњ пол≥тики Ї ре≥нвестуванн¤ кошт≥в в ј“, або виплата див≥денд≥в. ≤снують теоретичний ≥ практичний аспекти вивченн¤ див≥дендноњ пол≥тики та њњ впливу на ф≥нансово-господарську д≥ ¤льн≥сть п≥дприЇмства. ™ два в≥домих р≥зних теоретичних п≥дходи: теор≥¤ непотр≥бност≥ див≥денду, спр¤муванн¤ ус≥х кошт≥в та пр¤м≥ ≥нвестиц≥њ, та теор≥¤ "синиц≥ в руц≥". ƒруга теор≥¤ б≥льш поширена, але й практичн≥ реко мендац≥њ першоњ можуть бути врахован≥, наприклад, на стад≥њ створенн¤ та розвитку п≥дприЇмства.
—л≥д вид≥лити так≥ типи див≥дендноњ пол≥тики ј“:
пол≥тика пост≥йних виплат, зг≥дно з ¤кою ј“ платить див≥денди, що дор≥внюють пост≥йному в≥дсотку його прибутку;
пол≥тика регул¤рних див≥денд≥в, ¤ка пол¤гаЇ у виплат≥ регул¤рних, ст≥йких див≥денд≥в;
пол≥тика поступового зб≥льшенн¤ див≥денд≥в;
пол≥тика екстра-див≥денду, застосовуючи ¤ку ј“ под≥л¤ють див≥денд на дв≥ частини: регул¤рний див≥денд та екстра-див≥денд, ¤кий виплачуЇтьс¤ за спри¤тливих обставин;
виплата див≥денд≥в акц≥¤ми.
Ќа розм≥р див≥денд≥в можуть впливати так≥ заходи акц≥онерного товарис тва, ¤к подр≥бненн¤ або консол≥дац≥¤ акц≥й та викуп акц≥й. ” раз≥ викупу ак ц≥онерним товариством своњх акц≥й акц≥онери повинн≥ знати, що не зобов'¤за н≥ њх продавати.
¬загал≥ Їдиного п≥дходу до формуванн¤ див≥дендноњ пол≥тики немаЇ. ож не акц≥онерне товариство обираЇ свою пол≥тику виход¤чи з≥ стану справ, при бутковост≥, етапу розвитку, складу акц≥онер≥в та ≥нших особливостей. ƒл¤ в≥т чизн¤них п≥дприЇмств найкращим Ї виб≥р другого та третьо го тип≥в див≥дендноњ пол≥тики. «астосуванн¤ першого типу недоц≥льне, бо прибуток украњнських п≥дприЇмств може зм≥нюватис¤ в досить широких ме жах, а зменшенн¤ див≥денд≥в не бажане дл¤ ј“. ћетод виплати див≥денд≥в ак ц≥¤ми призводить, по сут≥, до подр≥бненн¤ акц≥й, не зм≥нюючи загальноњ суми див≥денд≥в, що будуть виплачуватис¤ у майбутньому.
ƒив≥денд Ч один ≥з чинник≥в привабливост≥ акц≥й дл¤ др≥бних потенц≥й них ≥нвестор≥в. якщо ж див≥денди не виплачуютьс¤, це гальмуЇ залученн¤ ши рокого загалу людей до процесу ≥нвестуванн¤ в ц≥нн≥ папери. ѕри прийн¤тт≥ р≥шенн¤ ≥нвестор враховуЇ дох≥дн≥сть акц≥њ, ¤ка залежить в≥д див≥дендних вип лат та доходу в≥д зм≥ни вартост≥ акц≥й:
ƒа = ƒ + (÷1 Ц ÷0) / ÷0,
де ƒа Ч дох≥дн≥сть акц≥њ;
ƒ Ч отриман≥ за пер≥од див≥денди;
÷≤ Ч поточна ринкова ц≥на акц≥њ;
÷ќ Ч ц≥на, за ¤кою акц≥¤ була придбана.
ќсновною метою вкладенн¤ в≥льних кошт≥в Ї отриманн¤ доходу на ≥нвес тований кап≥тал. упл¤ючи акц≥њ, ≥нвестор хоче отримувати див≥денди, а та кож (в основному це власники великих пакет≥в акц≥й) прагне права власнос т≥ на частину ј“ та участ≥ в управл≥нн≥ ним.
–≥шенн¤ про виплату акц≥онерам частини прибутку у вигл¤д≥ див≥денду приймаЇтьс¤ на зборах ј“ за п≥дсумками д≥¤льност≥ за пер≥од. ѕ≥сл¤ в≥драху ванн¤ податк≥в, збор≥в та ≥нших платеж≥в отримуЇтьс¤ прибуток до розпод≥лу, ¤кий ј“ може використати по-р≥зному, зокрема й на формуванн¤ спец≥ально го фонду див≥денд≥в:
ѕƒ– = –‘ + ‘–¬ + ‘ƒ + ‘—ѕ + ≤‘,
де ѕƒ– Ч прибуток до розпод≥лу;
–‘ Ч резервний (страховий) фонд;
‘–¬ Ч фонд розвитку виробництва;
‘ƒ Ч фонд див≥денд≥в;
‘—ѕ Ч фонд на соц≥альн≥ потреби;
≤‘ Ч ≥нш≥ фонди.
“реба звернути увагу на те, що в ”крањн≥ виплата див≥денд≥в нерезидентам може проводитис¤ т≥льки ≥з прибутку, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ ем≥ тента п≥сл¤ оподаткуванн¤, тод≥ ¤к резидентам див≥денди можуть виплачувати с¤ незалежно в≥д результат≥в д≥¤льност≥ (п. 7.8 ст. 7 «акону ”крањни "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств"). ƒл¤ них розпод≥лу ¤к див≥денди може п≥дл¤гати ¤к прибуток зв≥тного та минулих зв≥тних пер≥од≥в, так ≥ кошти фон д≥в економ≥чного стимулюванн¤ та кошти фонд≥в спец≥ального призначенн¤.
ќсоблив≥стю оподаткуванн¤ див≥дендних виплат в ”крањн≥ Ї те, що ј“ по винне перерахувати податок у розм≥р≥ 30% в≥д нарахованоњ суми дл¤ резиден т≥в та 15% Ч дл¤ нерезидент≥в до або одночасно з виплатою див≥денд≥в. ќтже, нав≥ть за в≥дсутност≥ об'Їкта оподаткуванн¤ податком на прибуток ј“ Ї плат ником податку на див≥денди з наступним його зал≥ком у податок на прибуток. ћоже виникнути ситуац≥¤, в ¤к≥й податок на див≥денди перевищить суму нарахованого податку на прибуток, що вплине на сплату податку на прибуток у наступних податкових пер≥одах.
ќдним ≥з заход≥в дл¤ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в в ”крањну Ї знижен н¤ ставки оподаткуванн¤ див≥денд≥в дл¤ нерезидент≥в. якщо ран≥ше вони от римували 59,5% нарахованоњ суми див≥денд≥в, то з 1 червн¤ 1999 року отриму ють 85%.
Ќарахуванн¤ та виплата див≥денд≥в, а також сплата податку проводитьс¤ таким чином:
нараховуютьс¤ див≥денди разом ≥з податком, нараховуЇтьс¤ податок на див≥денди;
отримуЇтьс¤ в банку сума до виплати, одночасно перераховуЇтьс¤ до бюджету податок на див≥денди;
перераховуютьс¤ див≥денди юридичним особам та виплачуютьс¤ див≥ денди ф≥зичним особам.
ƒл¤ розрахунк≥в пропонуЇтьс¤ застосовувати так≥ формули:
—д = ‘ƒ \ — * 100,
де —д Ч ставка див≥денду;
— Ч статутний кап≥тал.
ƒн = Ќ¬ х —д х ј,
де ƒн Ч нарахований див≥денд одному акц≥онеру;
Ќ¬ Ч ном≥нальна варт≥сть акц≥њ;
ј Ч к≥льк≥сть акц≥й у акц≥онера.
ƒв = ƒн - ѕѕ,
де ƒв Ч виплачений див≥денд одному акц≥онеру;
ѕѕ Ч податок на прибуток ≥з громад¤н на див≥денд.
Ќин≥ встановлено так≥ сп≥вв≥дношенн¤:
ƒв = 0,70 ƒн Ч дл¤ резидент≥в, ƒв = 0,85 ƒн Ч дл¤ нерезидент≥в. якщо власник акц≥њ зм≥нювавс¤, то ƒн може визначатис¤ ≥з врахуванн¤м строку, прот¤гом ¤кого акц≥онер волод≥в акц≥¤ми:
ƒнт = ƒн * “ \ 365 * 100
де ƒнт Ч нарахований див≥денд залежно в≥д терм≥ну;
“ Ч терм≥н волод≥нн¤ акц≥¤ми в дн¤х у межах зв≥тного пер≥оду.
«астосуванн¤ останньоњ формули проблематичне ≥ нав≥ть недоц≥льне, бо власник акц≥њ прот¤гом пер≥оду (в ”крањн≥ найчаст≥ше в≥н ста новить один р≥к) може багато раз≥в зм≥нюватис¤, що ускладнюЇ розрахунки та може призвести до порушенн¤ прав акц≥онер≥в.
Ќезважаючи на загальний важкий стан п≥дприЇмств ”крањни, значна частина акц≥онерних товариств отримуЇ прибуток та маЇ можлив≥сть виплачува ти див≥денди. “ак, за п≥дсумками 1999 року найб≥льше в —Ќƒ х≥м≥чне п≥д приЇмство концерн "—тирол" направив на виплату див≥денд≥в 5,6 млн. грн.; ј— "”крр≥чфлот" Ч 5 млн. грн., або 0,80 грн. на акц≥ю; «апор≥зький зал≥зо рудний комб≥нат Ч 4 млн. грн., або 0,053 грн. на акц≥ю; ƒј≈ "«апор≥жж¤ -обленерго" Ч 623 тис. грн., що становить 10% чистого прибутку („ѕ), або 0,0035 грн. на акц≥ю; ¬ј“ "ƒн≥прообленерго" Ч 600 тис. грн., що становить 5% „ѕ; ƒј≈ "«ах≥денерго" - 499 тис. грн., або 10% „ѕ; ≈ ¬ј“ "ѕолтава-обленерго" Ч 275 тис. грн., або 0,11 грн. на акц≥ю; ¬ј“ "Ќафтох≥м≥¤ ѕрикар патт¤" Ч 196,4 тис. грн., що дор≥внюЇ 5% „ѕ; фармацевтична ф≥рма "«доро в'¤" Ч 180 тис. грн.; ¬ј“ " ињвський картонно-паперовий комб≥нат" Ч 555 тис. грн., або 13% „ѕ; јѕѕЅ "јваль" Ч 135 тис. грн.
ƒосить часто подаютьс¤ дан≥ про розм≥р див≥денд≥в, ¤к≥ припадають на одну акц≥ю або на один ≥нвестиц≥йний сертиф≥кат, ¤к це прийн¤то у св≥тов≥й практиц≥. Ќаприклад, за п≥дсумками д≥¤льност≥ “ќ¬ "ƒружк≥вський метиз-ний завод" виплачував у 1999 роц≥ 0,027 грн. на акц≥ю; «ј“ "’арк≥вська б≥с кв≥тна фабрика" Ч 0,65 грн. на акц≥ю; ¬ј“ "—пектр" Ч 0,06 грн. на акц≥ю; ¬ј“ "–оменський молочний комб≥нат" Ч 1,00 грн. на акц≥ю; ¬ј“ "ќдеса-газ" Ч 1,02 грн. на акц≥ю; «ј“ ≤‘ "ќлб≥-≤нвест" Ч 1,12 грн. на ≥нвестиц≥й ний сертиф≥кат.
«а п≥дсумками 1999 року до фонду виплати див≥денд≥в ¬ј“ "—умигаз", наприклад, плануЇ спр¤мувати 5% чистого прибутку; пивзавод "–огань" Ч 10%; ƒј≈ "«акарпатт¤обленерго" Ч 13,2%; ¬ј“ " римський содовий за вод" - 25%.
јнал≥з викладеного вище, а також загальний стан украњнських п≥д приЇмств, гостра потреба останн≥х у пр¤мих ≥нвестиц≥¤х дають змогу вважати доц≥льним та оптимальним розпод≥л ¤к див≥денди 5Ч10% чистого прибутку.
јкц≥онерн≥ товариства, ¤к≥ прийн¤ли р≥шенн¤ про виплату див≥денд≥в, мають багато проблем. ѕо-перше, п≥сл¤ прийн¤тт¤ такого р≥шенн¤ на зборах акц≥онер≥в необх≥дно опубл≥кувати цю ≥нформац≥ю. Ќайзручн≥шим дл¤ акц≥онер≥в Ї розсиланн¤ письмових пов≥дом лень, але дл¤ ј“, що мають к≥лька тис¤ч акц≥онер≥в, це досить дорогий ≥ тру дом≥сткий процес.
ѕо-друге, труднощ≥ виникають при п≥дготовц≥ документ≥в дл¤ виплати, друкуванн≥ див≥дендноњ в≥домост≥, передач≥ в≥домост≥ про виплату та розм≥ри утриманого податку на прибуток податковим органам за м≥сцем розташуван н¤ ј“. ѕот≥м в≥домост≥ передаютьс¤ до податковоњ адм≥н≥страц≥њ за м≥сцем проживанн¤ акц≥онера. Ќеобх≥дним Ї внесенн¤ ≥дентиф≥кац≥йних код≥в акц≥онер≥в до реЇстру, бо тим акц≥онерам, ¤к≥ не пов≥домили свого коду, див≥ден ди не виплачуютьс¤.
ѕо-третЇ, з'¤вл¤ютьс¤ проблеми при виплат≥ див≥денд≥в у в≥дкритому ак ц≥онерному товариств≥. ѕерерахуЇмо можлив≥ вар≥анти виплати та њх недол≥ки:
видача гот≥вкою через касу (не вс≥ акц≥онери живуть поблизу м≥сцерозташу-ванн¤ ј“), перерахунок поштовим переказом (трудом≥сткий процес, бо треба роз≥слати к≥лька тис¤ч переказ≥в), перерахунок на рахунки акц≥онер≥в у банках (в≥дкритт¤ рахунка кожного акц≥онера, пов≥домленн¤ њм про номер рахунка). ¬иникають також питанн¤ щодо взаЇмов≥дносин з ≥ноземними ≥нвесторами, конвертац≥њ валюти, переказу див≥денд≥в за кордон. ¬≥дносно шл¤х≥в виплати потр≥бний комб≥нований п≥дх≥д, ор≥Їнтований на зручн≥сть ¤к дл¤ ј“, так ≥ дл¤ акц≥онер≥в.
¬иход¤чи з цього можно зробити висновок, що необх≥дно розробити грунтовну та довгострокову див≥дендну пол≥тику, попередньо обравши њњ тип, враховуючи так≥ особливос т≥ функц≥онуванн¤ акц≥онерного товариства, ¤к сфера д≥¤льност≥, тривал≥сть кругооб≥гу кошт≥в, коливанн¤ доход≥в та ≥нш≥ фактори. ѕ≥дприЇмствам, ¤к≥ вже виплачували див≥денди, бажано надал≥ дотримуватис¤ стаб≥льноњ див≥ дендноњ пол≥тики, не допускати затримки при њх виплат≥.
–езультатом виваженоњ та ефективноњ див≥дендноњ пол≥тики маЇ стати оп тимальний розпод≥л кошт≥в на розвиток п≥дприЇмства, що забезпечить ус п≥шне його функц≥онуванн¤, а також на виплату стаб≥льних, бажано зростаю чих див≥денд≥в. ќстаннЇ спри¤тиме привабливост≥ акц≥й такого товариства ¤к на вторинному, так ≥ на первинному фондовому ринках, залученню додатко вих ≥нвестиц≥й.
–озд≥л 2: ринок ц≥нних папер≥в, ≥нвестиц≥њ та економ≥чне в≥дтворенн¤.
ѕочнемо розгл¤д з функц≥й, ¤к≥ ринок ц≥нних папер≥в виконуЇ в економ≥чн≥й сфер≥:
в≥дтворенн¤ д≥йсноњ вартост≥ основних виробнич≥х фонд≥в, рентабельност≥ того чи ≥ншого п≥дприЇмства, товариства, компан≥њ. ÷¤ функц≥¤ особливо актуальна в приватизац≥йному процес≥ при корпоратизац≥њ та акц≥онуванн≥≥ державних п≥дприЇмств. јле й в розвинутих ринкових в≥дносинах р≥вень ф≥нансовоњ ефективност≥ п≥дприЇмства, встановлений через курс його акц≥й на фондов≥й б≥рж≥, Ї б≥льш обТЇктивним.
ѕрискоренн¤ об≥гу надлишкового кап≥талу у вигл¤д≥ ц≥нних папер≥в, його акумулюц≥¤ дл¤ ≥нвестиц≥й у виробничу та соц≥альну сфери.
ѕерем≥щенн¤ кап≥талу ≥з одн≥Їњ галуз≥ в ≥нш≥.
јкумул¤ц≥¤ в≥льних грошових кошт≥в населенн¤, њх звТ¤зуванн¤ та вилученн¤ ≥з в≥льного об≥гу.
—в≥това практика св≥дчить, що в розвинутих крањнах з ринковою економ≥кою ринок ц≥нних папер≥в пройшов значний еволюц≥йний щл¤х Ц в≥д хаотичност≥ й роздр≥бленост≥ до ц≥л≥сност≥, централ≥зац≥њ та досить жорсткого державного регулюванн¤. ÷≥ характеристики стали нев≥дТЇмними дл¤ ус≥Їњ ф≥нансовоњ системи ринкових економ≥чних в≥дносин ¤к у межах одн≥Їњ крањни, так ≥ в м≥жнародних ф≥нансово-економ≥чних в≥дносинах.
√оловними характеристиками та принципами функц≥онуванн¤ такого ринку Ї:
÷≥л≥сн≥сть ринку у межах окремоњ крањни, ¤ка забеспечуЇтьс¤ на¤вн≥стю Їдиноњ нац≥ональноњ фондовоњ б≥рж≥ ¤к Їдиного м≥сц¤ котируванн¤ ц≥нних папер≥в, Їдиного ÷ентрального депозитар≥ю ц≥нних папер≥в ≥ Їдиного л≥рингового банку. ÷≥л≥сн≥сть ринку означаЇ визначенн¤ Їдиних курс≥в на ус≥ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ допущен≥ до об≥гу й котируванн¤ по вс≥й територ≥њ даноњ крањни, тобто, ¤кщо дл¤ контролю в≥д держави Ї Ќац≥ональний банк, то дл¤ контролю тих же грошей у вигл¤д≥ ц≥нних папер≥в Ї той же Ќац≥ональний банк через фондову б≥ржу.
÷ентрал≥зац≥¤ ринку ц≥нних папер≥в, що означаЇ державний контроль та безпосереднЇ регулюванн¤ ц≥л≥сноњ системи об≥гу ц≥нних папер≥в ≥ забеспечуЇтьс¤ спец≥ально створеними державними органами.
ѕрозор≥сть ринку ц≥нних папер≥в, що означаЇ широке розповсюдженн¤ ринковоњ ≥нформац≥њ, однаков≥сть ц≥ни на конкретн≥ ц≥нн≥ папери по вс≥й територ≥њ крањни, доступн≥сть та р≥вноправн≥сть замовлень будь-¤кого кл≥Їнта на куп≥влю-продаж ц≥нних папер≥в та виключаЇ можливост≥ компенсац≥њ цих замовлень ф≥нансовим посередникам за св≥й рахунок
¬веденн¤ системи електронного об≥гу ц≥нних папер≥в Ц њх дематер≥ал≥зованого об≥гу у форм≥ компТютерних запис≥в на рахунках через систему Унац≥ональна фондова б≥ржа Ц центральний депозитар≥й Ц кл≥ринговий банкФ
¬≥дпов≥дн≥сть, ¤к насл≥док, нац≥ональноњ системи об≥гу ц≥нних папер≥в загальноприйн¤тим стандартам безпеки ≥нтерес≥в ≥ прав ≥нвестор≥в, що забеспечуЇ висок≥ гарани≥њ дл¤ залученн¤ м≥сцевих та ≥ноземних ≥нвестиц≥й в акц≥онерн≥ кап≥тали ≥ розвиток нац≥ональноњ економ≥ки
¬провадженн¤ таких принцип≥в у б≥льшост≥ крањн св≥ту зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до рекомендац≥й У√рупи “ридц¤тиФ Ц м≥жнародноњ орган≥зац≥њ незалежних експерт≥в, ¤ка розробл¤Ї стандарти ф≥нансових ринк≥в.
ћодель орган≥зац≥њ ринку ц≥нних папер≥в за рекомендац≥¤ми У√рупи “ридц¤тиФ передбачаЇ необх≥дн≥сть:
Ўирокого використанн¤ стандартних код≥в ( код ISIN ) дл¤ торг≥в ≥ доставки ц≥нних папер≥в
«апровадженн¤ вимог суворого л≥стингу
–озповсюдженн¤ ≥нформац≥њ щодо компан≥й, акц≥њ ¤ких котируютьс¤ на фондов≥й б≥рж≥, та вимога до цих компан≥й надавати таку ≥нформац≥ю
¬становленн¤ й опубл≥куванн¤ курс≥в на ц≥нн≥ папери з дотриманн¤м принципу р≥вност≥ ≥нвестор≥в
«апоб≥ганн¤ виникненню неорган≥зованих паралельних ринк≥в на шкоду л≥кв≥дност≥ централ≥зованого ринку, ¤кий Ї Їдиним ринком, що створюЇ можливост≥ дл¤ попиту ≥ пропозиц≥њ
Ќад≥йност≥ б≥ржового ринку: забеспеченн¤ в≥дсутност≥ затримок ≥ безпеки поставок ц≥нних папер≥в та грошовоњ оплати за них через систему, ¤ка д≥Ї в стандартний пер≥од угоди
ƒан≥ про виконанн¤ рекомендац≥й У√рупи 30Ф центральними депозитар≥¤ми св≥ту та ”крањни наведен≥ у додатках є 3 та є 4.
≤з середини 80-х рок≥в у «ах≥дн≥й ™вроп≥ з ≥н≥ц≥ативи –ади Ївропейських сп≥втовариств д≥стали розповсюдженн¤ особлив≥ в≥дкрит≥ ≥нвестиц≥йн≥ фонди ё ≤“— ( Undertakings for Collective Investment in Transferable Securities ), ¤к≥ створюютьс¤ дл¤ того, щоб надати можлив≥сть фонду, ¤кий базуЇтьс¤ в одн≥й ≥з крањн Ц член≥в ™—, продавати своњ акц≥њ в ≥нших крањнах союзу.
–озгл¤даючи сучасну ≥нституц≥йну структуру ринку ц≥нних папер≥в, варто вид≥лити чотири категор≥њ учасник≥в операц≥й: комерц≥йн≥ банки, ≥нвестиц≥йн≥ банки, б≥ржов≥ ф≥рми ≥ кредитно-ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ обТЇднан≥ за назвою У≤нституц≥ональн≥ ≥нвесториФ (страхов≥ компан≥њ, пенс≥йн≥ й ≥нвестиц≥йн≥ фонди), структуру ¤ких в≥дображено у додатку є 5.
2.1. Ѕiржовий та позабiржовий ринок цiнних паперiв.
–инок цiнних паперiв - це частина фiнансового ринку ( крiм ринку позичкових капiталiв ), на ¤кому здiйснюЇтьс¤ купiвл¤ - продаж цiнних паперiв. –iзноманiтнiсть функцiй, ¤кi виконують цiннi папери, веде до зростаючоњ диференцiацiњ њх ринкiв. —лiд зазначити, що пор¤д iз загальними рисами ринки цiнних паперiв мають iстотнi вiдмiнностi, мiж ними iснують певнi iнституанальнi та юридичнi межi.
–инки цiнних паперiв розрiзн¤ютьс¤ за багатьма факторами. Ќасамперед, фiнансовий ринок подiл¤етьс¤ на первинний i вторинний. ѕервинний фiнансовий ринок - формуЇтьс¤ за рахунок емiсiњ цiнних паперiв пiдрпиЇмствами. ѕродаж цiнних паперiв може бути пр¤мим або опосередкованим.
ѕр¤мий продаж - це публiчна реалiзацi¤ цiнних паперiв населенню або незначнiй кiлькостi iнвесторiв. ќпосередкований продаж - це реалiзацi¤ цiнних паперiв через посереднiка, ¤ким Ї банк або брокерська кантора. Ќа первинних ринках уперше вiдбуваЇтьс¤ реалiзацi¤ випущенних цiнних паперiв, доход вiд ¤коњ надходить емiтенту. ¬торинний ринок цiнних паперiв - це повторна купiвл¤ або продаж цiнних паперiв. ¬iн подiл¤етьс¤ на бiржовий та позабiржовий ( вуличний ) ринки.
Ѕ≥рж≥ пос≥дають особливе м≥сце в ≥нфраструктур≥ сучасноњ ринковоњ економ≥ки. ¬исокоефективн≥ б≥ржов≥ технолог≥њ динам≥зують нац≥ональн≥ ≥ м≥жнародн≥ товарн≥, фондов≥ ≥ валютн≥ ринки, ун≥ф≥кують, робл¤ть доступними ≥ над≥йними складн≥ виробничо-ф≥нансовими операц≥њ великоњ к≥лькост≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й. ƒосл≥джуючи б≥ржовий ринок, важливо розум≥ти його ¤к пост≥йно еволюц≥он≥зуючий ≥ багато в чому саморегульований механ≥зм акумул¤ц≥њ ≥ перерозпод≥лу товарних ≥ ф≥нансових ресурс≥в, що пройшов шл¤х в≥д укладанн¤ локальних товарних угод до сучасних технолог≥й переважно терм≥нових контракт≥в. —аме у структурах б≥ржовоњ торг≥вл≥ сформувавс¤ специф≥чний високол≥кв≥дний фТючерсний ринок, на ¤кому через ф≥нансов≥ ≥нструменти реал≥зуЇтьс¤ б≥льше половини операц≥й. –азом з тим, по¤ва нових б≥ржових продукт≥в та ≥нструмент≥в не руйнуЇ традиц≥йн≥ ориг≥нальн≥ риси б≥рж≥ Ц в≥дкрит≥сть ≥ конкурентн≥сть при заключенн≥ угод. Ќав≥ть при зд≥йсненн≥ чисто спекул¤тивних операц≥й ризик переноситьс¤ на тих, хто хоче ризикувати.
ѕерша б≥ржа, механ≥зм торг≥в ¤коњ був наближений до сучасних, була заснована в јнтверпен≥ в 1531 роц≥, хоча де¤к≥ французьк≥ та ≥тал≥йськ≥ комерц≥йн≥ обТЇднанн¤, ¤к≥ виникли ран≥ше ( в 12-13 ст. ), вважались њњ попередниками. ” 1549 роц≥ виникли б≥рж≥ в Ћ≥он≥ та “улуз≥, пот≥м в Ћондон≥ (1556), в 1717 Ц у ѕариж≥, у 1771 Ц ¬≥дн≥, у 1760 Ц Ѕерл≥н≥, 1817 Ц ¬аршав≥. ѕерша рос≥йська б≥ржа була створена ѕетром ≤ в 1730 роц≥ в —анкт-ѕетербурз≥. ѕереважно б≥рж≥ виникали в центрах хл≥бноњ торг≥вл≥. ” 1913 роц≥ њх було 115, в т.ч. Ц 11 в ”крањн≥.
Ѕ≥ржа - це, ¤к правило, не комерц≥йн≥ структури, тобто безприбутков≥ ≥ тому зв≥льнен≥ в≥д сплати корпоративного прибуткового податку. ƒл¤ покритт¤ витрат по орган≥зац≥њ б≥ржовоњ торг≥вл≥ б≥ржа ст¤гуЇ з учасник≥в ц≥Їњ торг≥вл≥ р¤д податк≥в ≥ платеж≥в. ÷е податок на угоду, укладену в торговому зал≥; плата компан≥й за вмиканн¤ њхн≥х акц≥й у б≥ржовий список; щор≥чн≥ внески нових член≥в ≥ т.п. ÷≥ внески ≥ складають основн≥ статт≥ прибутку б≥рж≥. Iнакше вiдбуватиметьс¤ перерозподiл доходiв на користь тих членiв бiржi, ¤кi працюють з малою активнiстю, залучають невелику кiлькiсть клiентiв, а вимагають iз загального фонду виплат вiдповiдно до своеi кiлькостi акцiй. Ѕiржа забеспечуЇ прискоренн¤ централiзацiњ капiталу i розширюЇ межi використанн¤ тимчасово вiльних коштiв дл¤ фiнансуванн¤ господарства. рiм того, бiржа пiдвищуЇ мобiльнiсть акцiонерного капiталу, створюЇ умови дл¤ прискоренн¤ його кругообороту. ¬ результатi постiйного обiгу капiталiв i змiн у складi iнвесторiв бiржа забеспечуЇ перерозподiл капiталу мiж рiзними галуз¤ми i сферами економiки. Ѕ≥ржа забезпечуЇ концентрац≥ю попиту ≥ пропозиц≥њ, але вона ф≥зично не в змоз≥ вм≥стити ус≥х, хто хот≥в би продати або купити ц≥ папери. “≥, хто бере на себе функц≥ю проведенн¤ б≥ржових операц≥й, стають посередниками. ƒ≥¤ти вони можуть ¤к на б≥рж≥, так ≥ поза њњ, оск≥льки далеко не вс≥ папери котируютьс¤ на б≥ржах. Ќа позаб≥ржовому ринку формуЇтьс¤ коло посередник≥в, на ¤ких фактично покладаЇтьс¤ функц≥¤ концентрац≥њ попиту ≥ пропозиц≥њ. ѕросторово посередники розТЇднан≥, але вони повТ¤зан≥ м≥ж собою й утвор¤ть Їдине ц≥ле, пост≥йно вступаючи в контакт один з одним
¬ажливе значенн¤ дл¤ орган≥зац≥њ ≥ налагодженн¤ д≥¤льност≥ б≥рж маЇ визначенн¤ њх вид≥в ≥ тип≥в. Ќа основ≥ узагальненн¤ заруб≥жного ≥ в≥тчизн¤ного досв≥ду роботи б≥рж њх класиф≥кують за такими ознаками:
ласиф≥кац≥йн≥ ознаки
¬иди б≥рж
«а предметом д≥¤льност≥
“оварн≥
‘ондов≥
«м≥шан≥
«а р≥внем спец≥алазац≥њ
”н≥версальн≥
—пец≥ал≥зован≥
«а характером роботи
¬≥дкрит≥
«акрит≥
«м≥шан≥
«а юридичним статусом
ѕриватно-правов≥
ƒерж≥вн≥
јкц≥онерно-пайов≥
«м≥шан≥
«а характером товару ≥ особливост¤ми його реал≥зац≥њ
Ќа¤вно-товарн≥
‘Тючерсн≥
ќпц≥онн≥
«м≥шан≥
«а характером участ≥ в торгах ≥ взаЇмов≥дносин з покупц¤ми та продавц¤ми
јкц≥онерно-пайов≥
Ѕрокерськ≥
јбонементн≥
ом≥с≥йн≥
–азового обслуговуванн¤
«м≥шан≥
«агальне кер≥вництво д≥¤льн≥стю б≥рж≥ зд≥йснюЇ рада директор≥в. ” своњй д≥¤льност≥ в≥н керуЇтьс¤ статутом б≥рж≥,у ¤кому визначаютьс¤ пор¤док керуванн¤ б≥ржею, склад њњ член≥в, умови њхнього прийому, пор¤док утворенн¤ ≥ функц≥њ б≥ржових орган≥в. ƒл¤ повс¤кденного кер≥вництва б≥ржею ≥ њњ адм≥н≥стративним апаратом рада призначаЇ президента ≥ в≥це-президента. р≥м того, нагл¤д за вс≥ма сторонами д≥¤льност≥ б≥рж≥ зд≥йснюють ком≥тети, утворен≥ њњ членами, наприклад, аудиторський, бюджетний, по системах (компТютери), б≥ржовим ≥ндексам, опц≥онам. ом≥тет по прийом≥ член≥в розгл¤даЇ за¤вки на прийн¤тт¤ в члени б≥рж≥. ом≥тет по арб≥траж≥ заслуховуЇ, розсл≥дуЇ ≥ регулюЇ суперечки, що виникають м≥ж членами б≥рж≥, а також членами ≥ њхн≥ми кл≥Їнтами. „исло ≥ склад ком≥тет≥в зм≥нюютьс¤ в≥д б≥рж≥ до б≥рж≥, але р¤д ≥з них обовТ¤зковий. ÷е ком≥тет або ком≥с≥¤ з листингу, що розгл¤дають за¤вки на вмиканн¤ акц≥й у б≥ржовий список; ком≥тет по процедурах торгового залу, що разом з адм≥н≥страц≥Їю визначаЇ режим торг≥вл≥ (торгов≥ сес≥њ) ≥ стежить за дотриманн¤м ≥нструкц≥й ≥з д≥¤льност≥ в торговому зал≥, а також в ≥нших випадках.
‘≥нансовий ринок потребуЇ не т≥льки правового регулюванн¤ обороту ц≥нних папер≥в, але ≥ виникненн¤ орган≥зац≥њ, ¤ка б забезпечувала цей оборот. “акою орган≥зац≥Їю Ї фондова б≥ржа. ‘ондова бiржа - спецiалiзована органiзацi¤, ¤ка обТеднуЇ професiйних учасникiв ринку цiнних паперiв у одному примiщеннi дл¤ проведенн¤ торгiв, створюЇ умови дл¤ концентрацiњ попиту й пропозицiњ та пiдвищенн¤ лiквiдностi ринку в цiлому. онцентрацi¤ означаЇ, що усiм торговц¤м цiнними забеспечуЇтьс¤ доступ до усiх пропозицiй з купiвлi - продажу, ¤кi в даний момент Ї на бiржi. I вже мiж торговц¤ми йде конкурентна боротьба по тiй чи iншiй пропозицiњ. “обто фондова бiржа Ї найвiльнiшим ринком, ринком з мiнiмальними перешкодами дл¤ встановленн¤ вiльного спiвставленн¤ попиту та пропозицiњ. “ому в «аконi ”краiни Уѕро цiннi папери i фондову бiржуФ визначаЇтьс¤: У ‘ондова бiржа - органiзацiйно оформлений, постiйно дiючий ринок, на ¤кому здiйснюЇтьс¤ торгiвл¤ цiнними паперами... акцiонерне товариство, ¤ке зосереджуЇ попит i пропозицiю цiнних паперiв, спри¤Ї формуванню њх бiржового курсу та здiйснюЇ свою дi¤льнicть вiповiдно до цього «акону, iнших актiв законодавства ”краiни, статуту i правил фондовоњ бiржi. У ¬одночас фондова бiржа Ї самовр¤дною органiзацiЇю, ¤ка характеризуЇтьс¤ високим ступенем самоорганiзацiњ. ÷е певна i чiтка система органiзацiњ та проведенн¤ торгiвлi, що пiдкор¤Їтьс¤ спецiальним правилам i процедурам, внутрiшньому етичному кодексу, ¤кий буваЇ навiть бiльш жорстким, нiж норми, що встановлюютьс¤ державою. ¬се це регулюЇтьс¤ статутом, правилами та iншими нормативними документами бiржi, ¤кi розробл¤ютьс¤ та затверджуютьс¤ нею самою.
оло папер≥в, ≥з ¤кими провод¤тьс¤ угоди, обмежена. ўоб потрапити в число компан≥й, папери ¤ких допущен≥ до б≥ржовоњ торг≥вл≥ (≥ншими словами, щоб бути прийн¤тоњ до котуванн¤), компан≥¤ повинна задовольн¤ти встановленим членами б≥рж≥ вимогам у в≥дношенн≥ обс¤г≥в продаж≥в, розм≥р≥в одержуваного прибутку, числа акц≥онер≥в, ринковоњ вартост≥ акц≥й, пер≥одичност≥ ≥ характеру зв≥тност≥ ≥ т.д. „лени б≥рж≥ або державний орган, що контролюЇ њхню д≥¤льн≥сть, встановлюЇ правила веденн¤ б≥ржових операц≥й; режим, що регулюЇ допуск до котуванн¤. ‘ондова б≥ржа - це насамперед м≥сце, де знаход¤ть один одного продавець ≥ покупець ц≥нних папер≥в, де ц≥ни на ц≥ папери визначаютьс¤ попитом ≥ пропозиц≥Їю на них, а самий процес куп≥вл≥-продажу регламентуЇтьс¤ правилами ≥ нормами, тобто це певним чином орган≥зований ринок ц≥нних папер≥в. «наченн¤ фондовоњ б≥рж≥ дл¤ ринковоњ економ≥ки виходить за рамки орган≥зованого ринку ц≥нних папер≥в. ‘ондов≥ б≥рж≥ зробили переворот у проблем≥ л≥кв≥дност≥ кап≥талу. У„удоФ складалос¤ в тому, що дл¤ ≥нвестора практично стерлис¤ розходженн¤ м≥ж довгостроковими ≥ короткостроковими вкладенн¤ми засоб≥в. ÷≥лком реальн≥ в часу побоюванн¤ омертвити кап≥тал стримували п≥дприЇмницьке полумТ¤. јле в м≥ру розвитку операц≥й на фондових б≥ржах склалос¤ положенн¤, коли дл¤ кожного окремого акц≥онера ≥нвестиц≥њ (≥нвестований в акц≥њ кап≥тал) мають майже такий же л≥кв≥дний характер, ¤к гот≥вка, тому що акц≥њ в будь-¤кий момент можуть бути продан≥ на б≥рж≥. ¬≥дносн≥ показники ефективност≥ торг≥в фондових б≥рж ”крањни державними пакетами акц≥й приватизуЇмих п≥дприЇмств наведен≥ у додатку є 6.
Ѕ≥рж≥ можуть бути заснован≥ державою ¤к сусп≥льн≥ заклади. ¬ ‘ранц≥њ, ≤тал≥њ ≥ р¤д≥ ≥нших крањн фондов≥ б≥рж≥ рахуютьс¤ сусп≥льними заснуванн¤ми. ÷е, правда, виражаЇтьс¤ лише в тому, що держава надаЇ помешканн¤ дл¤ б≥ржових операц≥й. Ѕ≥ржовики рахуютьс¤ представниками держави, але д≥ють ¤к приватн≥ п≥дприЇмц≥, за св≥й рахунок. Ѕ≥рж≥ можуть бути заснован≥ ≥ на принципах приватного п≥дприЇмництва, наприклад, ¤к акц≥онерне товариство. “ака орган≥зац≥¤ б≥рж характерна дл¤ јнгл≥њ, —Ўј.
‘ондова б≥ржа ¤вл¤Ї собою орган≥зований ринок ц≥нних папер≥в. ѕри цьому значим≥сть цього дуже важливого ≥нституту в р≥зних крањнах далеко не однозначна. як п≥дкреслюЇ шведський професор јндерс ќслунд, ¤кщо в —Ўј ≥ ¬еликобритан≥њ велика частина власного кап≥талу п≥дприЇмств моб≥л≥зуЇтьс¤ саме на фондових б≥ржах, то в ™вроп≥ ≥ япон≥њ њхн¤ питома вага значно менше, а половина з 100 найб≥льших п≥дприЇмств Ќ≥меччини ( узагал≥ с≥мейн≥ ф≥рми, акц≥њ ¤ких не п≥дл¤гають продажу. ј на варшавськ≥й фондов≥й б≥рж≥ б≥л¤ 25% б≥ржового обороту ц≥нних папер≥в припадаЇ на операц≥њ ≥ноземних ≥нвестор≥в.
” ”крањн≥ прийн¤тий ≥ д≥Ї р¤д нормативних акт≥в, що заклали основу дл¤ функц≥онуванн¤ ц≥нних папер≥в. ќдним ≥з головних нормативних акт≥в, що регулюють взаЇмов≥дносини м≥ж вс≥ма учасниками, Ї «акон ”крањни У ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ. ¬≥дпов≥дно до цього «акону фондова б≥ржа створюЇтьс¤ лише ¤к акц≥онерне товариство. ѓњ фундаторами можуть бути лише торговц≥ ц≥нними паперами ≥ њх повинно бути не менше 20. ‘ундатори повинн≥ внести в статутний фонд б≥рж≥ визначену суму. јкц≥онерами фондовоњ б≥рж≥ в наш≥й крањн≥ можуть стати ¤к п≥дприЇмц≥, значн≥ банки, так ≥ будь-¤кий громад¤нин, що уклав своњ заощадженн¤ в акц≥њ. ‘ондова б≥ржа ”крањни грунтуЇтьс¤ на безприбуткових початках ≥ повинна д≥¤ти на принципах л≥кв≥дност≥, тобто в≥льного перетворенн¤ ц≥нних папер≥в у грош≥ без ф≥нансових втрат дл¤ власника, стаб≥льн≥сть ринку, широкоњ гласност≥ ≥ дов≥ри. ÷е дозволить њй виконувати роль:
засобу прит¤гненн¤ грошових сум дл¤ ≥нвестиц≥й у виробничу ≥ соц≥альну сфери;
перерозпод≥лу кап≥тал≥в м≥ж р≥зноман≥тними галуз¤ми ≥ п≥дприЇмствами
засобу централ≥зац≥њ кап≥тал≥в, стаб≥л≥зац≥њ заощаджень представник≥в р≥зноман≥тних прошарк≥в населенн¤, створенн¤ умов дл¤ розвитку в крањн≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
ѕрактика функц≥онуванн¤ фондового ринку показуЇ, що ринок недержавних ц≥нних папер≥в розвиваЇтьс¤ б≥льш високими темпами. ” той же час можна побачити тенденц≥ю росту обс¤г≥в угод по реал≥зац≥њ кредитних ресурс≥в у пор≥вн¤нн≥ з продажем акц≥й ≥ ≥нших ц≥нних папер≥в. Ќа б≥рж≥ провод¤тьс¤ ≥ так≥ операц≥њ, ¤к реал≥зац≥¤ експортних квот, валютн≥ торги ≥ т.д. ÷е говорить про те, що у крањн≥ не створений ринок ц≥нних папер≥в на первинному р≥вн≥.
ѕор¤д з централiзованим бiржовим ринком функцiонуЇ позабiржовий ринок цiнних паперiв. Iсторично позабiржовий ринок передуЇ бiржовому. ” крањнах з ринковою економiкою бiржi природно виростали iз вуличного ринку в мiру того, ¤к збiльшувалис¤ масштаби фондових операцiй, множилис¤ емiтенти цiнних паперiв, вдосконалювалас¤ технiка брокерськоњ справи. Iнфраструктуру позабiржового ринку складають iнвестицiйнi фонди, iнвестицiйнi компанii, довiрчi товариства, холдинговi фiрми, страховi компанii, iншi незалежнi торговцi цiнними паперами, ¤кi згiдно з «аконом ”краiни У ѕро цiннi папери i фондову бiржу У здiйснюють посередницьку комiсiйну та комерцiйну дi¤льнiсть з цiнними паперами, а також аудиторськi та консалтинговi органiзацiњ. ќдна частина торговцiв входить до складу ”краiнськоњ јсоцiацiњ торговцiв цiнними паперами, друга - до ”краiнськоњ јсоцiацiњ довiрчих товариств, iнвестицiйних фондiв i компанiй, ¤кi репрезентують њх iнтереси в державних органах та позаринкових сферах. ќдночасно незалежнi фiнансовi посереднiки можуть утворити iншi асоцiацiњ, спiлки, обТЇднанн¤ дл¤ координацiњ роботи, проведенн¤ спiльних дiй. ѕозабiржовий ринок цiнних паперiв не Ї альтернативою, а доповнюЇ й розширюЇ бiржовий ринок ¤к на вторинному, так i, що особливо важливо, на первинному рiвнi. ѕервинне розмiщенн¤ цiнних паперiв рiзних компанiй може проводитис¤ шл¤хом пiдписки, вiдкритого продажу або аукцiонiв. ѕри цьому можуть використовуватис¤ можливостi комунiкацiйноi мережi акцiонерного товариства У÷ентральний депозитарiй У, ¤ке створене в м. иевi групою торговцiв цiнними паперами. ѕри переходi ”‘Ѕ до засад вiльного асоцiйованого членства будь - ¤кий фiнансовий посередник зможе стати членом бiржi, тим самим розширюючи сферу своЇњ дi¤льностi та маючи можливiсть включитис¤ у систему електронного обiгу цiнних паперiв. ѕри бажаннi торговцi цiнними паперами можуть стати учасниками ÷ентрального депозитарiю цiнних паперiв ”краiнськоi фондовоi бiржi. „ленство в депозитарiњ допоможе њм у врегулюваннi усiх позабiржових угод: при первинному розмiщеннi цiнних паперiв, операцi¤х з емiсi¤ми iнвестицiйних фондiв вiдкритого типу, перепоставцi мiж депонентами, а також забезпечити розрахунки У поставка проти оплати У на взаЇмоузгоджену дату. –озрахунки можуть бути злiйсненими в день угоди, ¤кщо спiвпаданн¤ замовлень на продаж i купiвлю мало мiсце до встановленоi дати. –озрахунки по всiх операцi¤х виконуютьс¤ в центральнiй системi
2.2. ћехан≥зм акумулюванн¤ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в та оц≥нка ризик≥в на ринку ц≥нних папер≥в.
« розвитком ринку ц≥нних папер≥в зростаЇ актуальн≥сть ф≥нансових вкладень в ц≥нн≥ папери. ƒана проблема обумовлена њњ складн≥стю, р≥зноман≥тн≥стю суб'Їкт≥в ≥ об'Їкт≥в фондового ринку. « одн≥Їњ сторони, ринок насичений ц≥нними паперами; з другоњ, в д≥¤льност≥ ринку ц≥нних папер≥в бере участь значна к≥льк≥сть суб'Їкт≥в, ¤к≥ мають на мет≥ свою користь:
≥нвестуванн¤ в≥льних кошт≥в з метою збереженн¤ та приросту кап≥талу,
≥нвестуванн¤ в ц≥нн≥ папери ¤к основний вид д≥¤льност≥ комерц≥йноњ орган≥зац≥њ;
≥нвестуванн¤ дл¤ наданн¤ управл≥нського впливу на об'Їкт ≥нвестиц≥й через придбанн¤ пакету ц≥нних папер≥в.
ѕроцес ≥нвестуванн¤ - це п≥дб≥р портфел¤ ц≥нних папер≥в приватними ≥нвесторами та ф≥нансовими ≥нститутами. ѕроцес ≥нвестуванн¤ в ц≥нн≥ папери завжди поЇднуЇтьс¤ ≥з з≥ставленн¤м ризику, прийн¤того на себе, та оч≥куваним насл≥дком в≥д ≥нвестиц≥й. “ому досить важливо к≥льк≥сно оц≥нити ц≥ параметри ≥ пор≥вн¤ти њх з аналог≥чними параметрами альтернативних вкладень. ¬с≥ ц≥ та ≥нш≥ питанн¤ вир≥шуютьс¤ ≥з застосуванн¤м р≥зноман≥тних метод≥в економ≥чного анал≥зу. ћетоди анал≥зу ц≥нних папер≥в дозвол¤ють визначити впевнен≥сть, спираючись на досл≥дженн¤ макроеконом≥чноњ теор≥њ та њњ практичне застосуванн¤.
«а даними ук рањнських учених, дл¤ забезпеченн¤ нормального процесу в≥дтворенн¤ з ураху ванн¤м ≥нновац≥йноњ складовоњ держав≥ потр≥бно 400Ч450 млрд. грн. «в≥сно, без залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й розв'¤зати своњ проблеми ”крањн≥ не п≥д силу. ≤ все-таки починати пошук джерел ф≥нансуванн¤ сл≥д не за кордоном, а у себе на батьк≥вщин≥. «аруб≥жний ≥нвестор зац≥кавитьс¤ лише тод≥, коли в≥д чуЇ позитивн≥ зрушенн¤ в економ≥чному житт≥ крањни. « огл¤ду на це не мож на залишити без уваги ситуац≥ю на украњнському фондовому ринку прот¤гом 1999 року, ¤ка ще хоч ≥ слабка, але маЇ можливост≥ зм≥нитис¤ на краще. ур си акц≥й чутлив≥ до зм≥н економ≥чного середовища, њх недаремно вважають своЇр≥дним барометром економ≥ки.
”крањнський ринок акц≥й пов'¤зуЇтьс¤ у ≥нвестор≥в головним чи ном лише з трьома галуз¤ми Ч металург≥Їю, енергетикою та нафтоперероб кою. јле Ќе сл≥д ≥гнорувати важливих функц≥й ринку ц≥нних паперѓв у економ≥ц≥: залу ченн¤ ≥нвестиц≥й, перерозпод≥лу прав власност≥ в акц≥онерних товарист вах, що Ї важливою передумовою ефективноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. Ќа жаль, в≥тчизн¤н≥ п≥дприЇмства ще не працюють належною м≥рою на ринку ц≥нних папер≥в головним чином через те, що реформи не торкнулис¤ окре мих п≥дприЇмств.
« початку 90-х рок≥в, коли в ”крањн≥ вперше виникла потреба не лише в опис≥ нового ¤вища, але ≥ в розробц≥ економ≥чноњ пол≥тики в галуз≥ розвитку ринку ц≥нних папер≥в, економ≥сти почали звертатис¤ до проблем методолог≥чноњ бази своњх досл≥джень ≥ застосовувати р≥зноман≥тн≥ методи анал≥зу ф≥нансових ринк≥в, ¤к≥ поширен≥ в зах≥дн≥й економ≥чн≥й науц≥ ≥ практиц≥, пристосовуючи њх до специф≥ки украњнськоњ д≥йсност≥.
ѕроте ще й дос≥ питанн¤ про те, ¤кими саме мають бути п≥дходи до досл≥дженн¤ ф≥нансового ринку, ¤к≥ б враховували ≥ його специф≥чн≥ особливост≥, ≥ можливост≥ застосуванн¤ загального арсеналу метод≥в економ≥чного анал≥зу, поки-що залишаютьс¤ неопрацьованими.
ќсновною теоретичною базою дл¤ економ≥чного анал≥зу ц≥нних папер≥в ≥ формуванн¤ ≥нвестиц≥йного портфел¤ на сучасному етап≥ продовжуЇ залишатис¤ сформована ще в 60-т≥ роки теор≥¤ ефективного ринку. «г≥дно твердженн¤м теор≥њ ефективного ринку, ¤кщо ц≥ни акц≥й в≥рно в≥дображають майбутн≥ прибутки ≥ характеристики ризику акц≥й, то в≥льний ринок акц≥й здатний суттЇво впливати на виб≥р сусп≥льства розм≥щенн¤ обмежених ресурс≥в у правильному русл≥, а ¤кщо ор≥Їнтуванн¤ на ц≥ну акц≥њ -гра наздогад, то неефективн≥ дл¤ сусп≥льства виробництва можуть розвиватис¤ просто дл¤ високоњ ц≥ни њх акц≥й. Ќа сучасному украњнському ринку акц≥й ≥нвестори керуютьс¤ мотивац≥Їю оч≥куванн¤ приросту курсовоњ вартост≥ акц≥й, а не майбутнього див≥денду. ќсобливе значенн¤ ц¤ мотивац≥¤ набуваЇ в умовах ≥нфл¤ц≥њ, властивоњ дл¤ початковоњ стад≥њ розвитку фондового ринку в ”крањн≥.
Ќа «аход≥ к≥лька шк≥л застосовують р≥зн≥ п≥дходи чи њх комб≥нац≥ю до визначенн¤ задач анал≥зу ц≥нних папер≥в ¤к окремоњ дисципл≥ни. ‘ундаментальна школа, та ≥њ визнаний голова Ѕ. √рехем основну увагу звертаЇ на анал≥з ф≥нансового стану корпорац≥й, виплачуванн≥ ними див≥денди, поточну ставку в≥дсотк≥в та ≥нше. “ехн≥чна школа виходить з того, що вс¤ ≥нформац≥¤, суттЇва з точки зору "фундаментальноњ школи", враховуЇтьс¤ в курсах ц≥нних папер≥в ще до њх опубл≥куванн¤. “ому нар≥жним каменем Ї розгл¤д самого ринку, рух б≥ржових котирувань, об≥г б≥рж, тощо.
. ‘ундаментальний анал≥з дозвол¤Ї глибоко ≥ всеб≥чно з'¤совувати стан справ у будь-¤к≥й сфер≥ фондового ринку ≥ ¤вл¤Ї собою детальне вивченн¤ галузей та окремих компан≥й з точки зору њх ц≥нних папер≥в. Ќа практиц≥ представники ≥нвестиц≥йно-д≥лерських ф≥рм часто не мають часу дл¤ под≥бних розв≥док ≥ користуютьс¤ послугами анал≥тичних в≥дд≥л≥в ф≥рм та ≥ншими джерелами ≥нформац≥њ. ѕроте вони повинн≥ добре усв≥домлювати, ¤ким чином буде зроблено той чи ≥нший висновок. ¬ свою чергу, техн≥чний анал≥з даЇ можлив≥сть спрогнозувати зм≥ну ринковоњ кон'юнктури.
ƒл¤ галузевого етапу фундаментального анал≥зу велике значенн¤ маЇ на¤вн≥сть застосовуваноњ достатньо широким колом суб'Їкт≥в, ч≥ткоњ типовоњ класиф≥кац≥њ галузей ≥ п≥дгалузей, що в≥ддзеркалюЇ њх техн≥чн≥ можливост≥. ¬раховуючи вищевикладене, пропонуЇтьс¤ умовно застосувати под≥л вс≥х галузей в залежност≥ в≥д стад≥њ розвитку на так≥ типи: новонароджен≥, зростаюч≥, стаб≥льн≥, цикл≥чн≥, спекул¤тивн≥ занепадаюч≥ галуз≥.
ўо стосуЇтьс¤ адаптац≥њ традиц≥йних метод≥в анал≥зу ≥нвестиц≥йних ¤костей ц≥нних папер≥в дл¤ застосуванн¤ в украњнських умовах, то прот¤гом досить тривалого пер≥оду критер≥њ ф≥нансового анал≥зу д≥¤льност≥ украњнських галузей ≥ компан≥й були майже не вживан≥ при оц≥нц≥ ≥нвестиц≥йних ¤костей њх ц≥нних папер≥в. ‘ах≥вц¤м, ¤к≥ працюють на фондовому ринку, було зрозум≥ло, що ф≥нансовий стан п≥дприЇмств не в≥дображаЇтьс¤ в ц≥н≥ цих акц≥й. « 1996 року ситуац≥¤ поступово зм≥нюЇтьс¤. ‘≥нансовий стан одних п≥дприЇмств починаЇ стаб≥л≥зуватись, ≥ вони завершують р≥к з прибутком, а њх акц≥онери можуть розраховувати на див≥денди. ористуючись методами економ≥чного анал≥зу ц≥нних папер≥в украњнських п≥дприЇмств, можна спрогнозувати подальший х≥д под≥й на ринку њх акц≥й. јле в сучасних умовах, коли реальна варт≥сть актив≥в п≥дприЇмств ще мл¤во корелюЇ з ц≥ною його акц≥й, немаЇ необх≥дност≥ користуватись вс≥ма методами традиц≥йного економ≥чного анал≥зу.
¬ипуск акц≥й п≥дприЇмством та њх вдале розм≥щенн¤ може спри¤ти швидк≥й моб≥л≥зац≥њ кошт≥в дл¤ ≥нвестуванн¤. ѕроте ем≥с≥ю акц≥й можуть зд≥йснювати лише п≥дприЇмства, ¤к≥ акц≥онуютьс¤ або вже Ї акц≥онерними, причому в≥дкритого типу. ќднак практична роль акц≥й, ¤к≥ ем≥тують акц≥о нерн≥ компан≥њ, у ф≥нансуванн≥ ≥нвестиц≥й в ”крањн≥ ще незначна. Ќа фон довому ринку крањни переважно обертаютьс¤ державн≥ ц≥нн≥ папери. ƒержа ва, залучаючи ф≥нансово-кредитн≥ ресурси дл¤ покритт¤ бюджетного деф≥ циту, Ї основним конкурентом приватних п≥дприЇмств на ринку кап≥талу. –инок державних ц≥нних папер≥в, незважаючи на певн≥ проблеми, високо дох≥дний ≥ л≥кв≥дний, тому негативно впливаЇ на ≥нвестиц≥њ у реальний сек тор економ≥ки.
ѕотенц≥йним джерелом додаткових ≥нвестиц≥йних ресурс≥в на п≥дприЇмст вах Ї випуск обл≥гац≥й. «а матер≥алами ƒержавноњ ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку, на фондовому ринку практично в≥дсутн≥ корпоративн≥ обл≥ гац≥њ. ѕрот¤гом 1999 року зареЇстровано лише чотири ем≥с≥њ таких обл≥гац≥й на суму 8,19 млн. грн. “аким чином, п≥дприЇмства практично не використовують цього потенц≥йного джерела ≥нвестиц≥йних ресурс≥в через недосконал≥сть за конодавства та р¤д ≥нших причин.
«абезпеченн¤ над≥йност≥ операц≥й ≥з ц≥нними паперами Ч важливий еле-мент економ≥чноњ структури сусп≥льст ва. ћожливо, нав≥ть важлив≥ший, н≥ж над≥йн≥сть системи грошових розрахунк≥в, оск≥льки помилку в грошових розрахунках можна виправити ≥ компенсувати додат ковою к≥льк≥стю грошей, а помилка в пере каз≥ ц≥нних папер≥в може призвести до втрати прав власност≥ на ¤к≥сно незам≥нн≥ об'Їкти.
ƒл¤ орган≥зац≥њ ≥нвестиц≥йного процесу дуже важливим Ї створенн¤ ч≥ткоњ та про зороњ системи розрахунк≥в за операц≥¤ми куп≥вл≥-продажу ц≥нних папер≥в. –≥ч у т≥м, що учасники таких операц≥й на штовхуютьс¤ на певн≥ ризики. ¬ласне,це т≥ ж ризики, ¤к≥ виникають у процес≥ прове денн¤ валютних операц≥й.
ѕередус≥м це "витратний ризик", або "ризик витрат зам≥щенн¤", тобто ризик, пов'¤ заний ≥з загрозою банкрутства одн≥Їњ з≥ стор≥н до терм≥ну зд≥йсненн¤ розрахунк≥в, що штовхаЇ ≥ншу сторону на втрату мож ливих прибутк≥в. ћасштаби цього ризику р≥внозначн≥ витратам на укладенн¤ но воњ угоди за поточною ринковою ц≥ною. “акий ризик зменшуЇтьс¤ шл¤хом скоро ченн¤ часу м≥ж укладенн¤м угоди та зд≥йсненн¤м розрахунк≥в за нею, а також у раз≥ використанн¤ в≥дпов≥дно орган≥зо ваноњ системи зал≥ку.
"ќсновний ризикФ пол¤гаЇ у можливост≥ неодержанн¤ продавцем ц≥нних папер≥в грошей п≥сл¤ того, ¤к папери уже над≥йшли покупцев≥. (јналог≥чний ризику валютних операц≥¤х в≥домий ¤к "герштадт-ризик" Ч за назвою н≥мецького банку, ¤кий збан крутував у середин≥ 1970-х рок≥в через збитки, що виникли саме з такоњ причини).
"–изик л≥кв≥дност≥" Ч це за гроза несвоЇчасного отриманн¤ одн≥Їю з≥ стор≥н ц≥нних папер≥в або грошей, через що вона вимушена брати кошти в борг чи продавати ≥нш≥ активи, аби виконати своњ зобов'¤занн¤ за рештою угод.
”часники ринку ц≥нних папер≥в можуть також наштовхнутис¤ на ризик неплатоспро можност≥ кл≥рингового банку. ≤, нарешт≥, на системний ризик, суть ¤кого в тому, що не виконанн¤ зобов'¤зань одним ф≥нансовим ≥нститутом може спричинитис¤ до виник ненн¤ проблем в ≥нших або нав≥ть њх бан крутства.
ќдним ≥з заход≥в, ¤кий значно зменшуЇ перел≥чен≥ ризики, Ї гарантован≥ розра хунки м≥ж учасниками угоди за принци пом "поставка проти платежу". ÷ього можна дос¤гнути за допомогою одн≥Їњ з трьох найпоширен≥ших у св≥тов≥й прак тиц≥ моделей розрахунк≥в.
ћодель 1. ѓњ головними елементами Ї надсиланн¤ ≥нструкц≥й щодо переказу ¤к
ц≥нних папер≥в, так ≥ грошових кошт≥в на п≥дстав≥ ≥нформац≥њ про кожну угоду та остаточний переказ ц≥нних папер≥в, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ одночасно з переказом грошей. (“аку модель, за даними британсь кого агентства "“homas Murrey", сьогодн≥ використовують 17 в≥дсотк≥в центральних депозитар≥њв).
ћодель 2 передбачаЇ надсиланн¤ ≥нструкц≥й щодо переказу ц≥нних папер≥в за кожною угодою, проте сам≥ перекази ц≥нних папер≥в в≥д про давц¤ покупцев≥ зд≥йснюютьс¤ лише на прик≥нц≥ циклу, коли в≥дбуваЇтьс¤ ≥ пере каз грошових кошт≥в, Ч на умовах "нетто". (÷≥й модел≥ надаЇ перевагу 21 в≥дсоток центральних депозитар≥њв).
ћодель 3 пол¤гаЇ в тому, що ≥нструкц≥њ щодо переказу ¤к ц≥нних папер≥в, так ≥ грошових кошт≥в надсилаютьс¤ на основ≥ ≥нформац≥њ "нетто" (тобто з урахуванн¤м можливих контругод), а остаточн≥ перекази зд≥йс ютьс¤ наприк≥нц≥ циклу. (÷≥Їю моделлю користуютьс¤ 18 в≥дсотк≥в центральних позитар≥њв св≥ту).
« урахуванн¤м передбачених модел¤ми вимог стандартний процес кл≥рингу та розрахунк≥в за операц≥¤ми ≥з ц≥нними паперами проходить к≥лька етап≥в.
.1. ”кладенн¤ угоди про куп≥влю-продаж, ¤ке може провадитис¤ на б≥ржах або в елек тронних системах позаб≥ржовоњ торг≥вл≥.
2. ѕор≥вн¤нн¤ ≥нформац≥њ (про ц≥ну, к≥льк≥сть ц≥нних пер≥в, дату розрахунку), ¤ка надходить з розрахунковоњ системи окремо в≥д покупц¤ ≥ в≥д продавц¤ ц≥нних папер≥в. Ћише п≥сл¤ встановленн¤ ≥дентичност≥ вс≥х даних угоду можна укладати саму угоду м≥ж пр¤мими учасниками системи.
3. якщо учасники угоди д≥ють в ≥нтересах ≥ за рахунок своњх кл≥Їнт≥в, необх≥дн≥ попередньо отримати в≥д них п≥дтвердженн¤ щодо деталей угоди.
4. ѕ≥сл¤ отриманн¤ позитивних результат≥в пор≥вн¤нн¤ та п≥дтвердженн¤ провадитьс¤ кл≥ринг, п≥д ¤ким у даному випадку розум≥Їтьс¤ процес п≥драхунку взаЇмних зобов'¤зань учасник≥в угоди (¤к правило, на умовах "нетто"). ¬ системо обслуговують значн≥ обс¤ги операњ ц≥нними паперами, може зд≥йснювс багатосторонн≥й або двосторонн≥й зал≥к.
5. ѕотому учасники угоди (можливо, за допомогою б≥рж≥ або кл≥ринговоњ системи) готують ≥нструкц≥њ щодо переказу ц≥нних папер≥в та в≥дпов≥дних грошових кошт≥в.
6. ѕереказ ц≥нних папер≥в можна з нювати шл¤хом ф≥зичного перем≥н≥щенн¤ самих ц≥нних папер≥в (част≥ше Ч сертиф≥кат≥в на них) або в≥дпов≥дних запис≥в на рахунках кл≥Їнт≥в (збер≥гач≥в) у центральному депозитар≥њ ц≥нних папер≥в.
2.2. ‘ондов≥ ≥ндекси.
–озвитку ринку ц≥нних папер≥в спри¤Ї п≥двищенн¤ його ≥нформац≥йноњ в≥дкритост≥. Ќе т≥льки б≥льш≥сть ≥нвестор≥в, але й багато ф≥нансових посередник≥в не в змоз≥ пор≥вн¤ти запропонован≥ на ф≥нансовому ринку ц≥нн≥ папери за степенем доходност≥, ризику, оц≥нити ф≥нансову ст≥йк≥сть того чи ≥ншого ем≥тента. ƒопомогти в цьому може система рейтинг≥в ф≥нансового ринку.
–ейтинг Ц це оц≥нка позиц≥њ обТЇкта, ¤кий анал≥зуЇтьс¤, на шкал≥ показник≥в.¬≥н дозвол¤Ї встановити на визначену дату положенн¤ учасник≥в фондового ринку, вм¤вити њх м≥сце серед ≥нших учасник≥в в≥дпов≥дно з наступними критер≥¤ми: ф≥нансовий потенц≥ал, ст≥йк≥сть, активн≥сть, позиц≥¤ на ринку та ≥н.
–ейтинги ц≥нних папер≥в диф≥ринцюютьс¤ в залежност≥ в≥д њх вид≥в (дольов≥, боргов≥, пох≥дн≥). –озр≥зн¤ють також форми публ≥куванн¤ рейтинг≥в ( типи рейтинг≥в) в залежност≥ в≥д методики, ¤ку використовують рейтингав≥ служби.
“ак, УStandart & PureФ надаЇ ц≥нним паперам комб≥нац≥њ л≥тер, ¤к≥ означають ¤к≥сть ц≥нних папер≥в. ƒл¤ обл≥гац≥й та прив≥леойваних акц≥й система рейтинг≥в УS & P - 500Ф маЇ такий вигл¤д:
јјј Ц найвища ¤к≥сть (ц≥нн≥ папери, ¤к≥ забеспечують максимальну безпеку з точки зору сплати ¤к основного боргу, так ≥ в≥дсотк≥в). ÷е ц≥нн≥ папери великих нац≥ональних та транснац≥ональних компан≥й, здатних протисто¤ти зм≥нам конТюнктури, ¤к≥ мають довгу ≥стор≥ю бездоганного виконанн¤ обовТ¤зк≥в та перспективи збереженн¤ вказаних позиц≥й)
јј, ј, ¬¬¬ Ц прийн¤тний р≥вень ризику (ем≥тенти мають довгу ≥стор≥ю задов≥льного розвитку та додержан¤ своњх обов'Тзк≥в, але в≥дношенн¤ актив≥в чи виручки до боргу в них нижче, н≥ж у ем≥тент≥в ц≥нних папер≥в вищого рейтингу)
¬¬, ¬, ———, —— Ц затриманн¤ з виплатою в≥дсотк≥в; кредитор та в≥дсоток адекватно захищен≥, але компан≥њ потрибують пильного нагл¤ду ≥з-за на¤вност≥ внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х фактор≥в, здатних послабити захист
— Ц виплати припинен≥ (покритт¤ боргу нижче м≥н≥мального р≥вн¤, немаЇ сталост≥ розвитку та впевненост≥, що покритт¤ покращитс¤)
D Ц повна неплатоспроможн≥сть ( компан≥¤ може знаходитись в процес≥ л≥кв≥дац≥њ )
NR Ц немаЇ рейтингу (компан≥¤ зазнаЇ важлив≥ ф≥нансов≥ проблеми, њњ майбутнЇ п≥д питанн¤м)
ƒл¤ звичайних акц≥й система такаж сама:
ј+ - найвищий р≥вень
ј, ј-, ¬+ - середн≥й р≥вень
¬, ¬- - низький р≥вень
— Ц найнижчий р≥вень
D Ц ф≥рма реорган≥зуЇтьс¤
—еред рейтинг≥в ф≥нансових позиц≥й учасник≥в фондового ринку можно вид≥лити рейтинги Урозм≥рногоФ типу, рейтинги активност≥ та рейтинги ф≥нансового стану. ѕрикладом розм≥рного рейтингу Ї нейтинг 200 найб≥льших банк≥в св≥ту, ¤кий публ≥куЇтьс¤ щор≥чно в журнал≥ УBusiness WeekФ. –ейтинги, ¤к≥ оц≥нюють ф≥нансовий стан, будуютьс¤ на врахуванн≥ набору показник≥в. “ак, агенц≥¤ УA.M. Best CoФ основуЇ своњ оц≥нки на к≥льк≥сних методах анал≥зу рентаб≥льност≥, сп≥вв≥дношенн¤ власних та запозичених засоб≥в, л≥кв≥лност≥ актив≥в, а також на ¤к≥сних досл≥дженн¤х ступеню диверсиф≥кац≥њ ризик≥в, над≥йност≥ актив≥в, практики менеджменту. …ого ж конкурент У”ейсс –исерч »нкФ анал≥зуЇ т≥льки ≥нформац≥ю, ¤ка оф≥ц≥йно публ≥куЇтьс¤ (дан≥ балансу, рахунки прибутк≥в ≥ збитк≥в та ≥н.). –ейтинги торговц≥в, ¤к≥ активно торгували державними паперами, та найб≥льш попул¤рних обл≥гац≥й держпозики у с≥чн≥ 2000р. наведен≥ у додатку є 11.
¬иди анал≥зу фондового ринку:
ретроспективний (досл≥дженн¤ минулоњ д≥¤льност≥ ринку, њњ пор≥вн¤ноњ ефективност≥ зг≥дно видам ц≥нних папер≥в)
оперативний (оц≥нка стану фондового ринку )
перспективний (прогнозуванн¤ тенденц≥й розвитку фонодового ринку)
тематичний (досл≥дженн¤ одного напр¤мку розвитку фондового ринку)
системний (визначенн¤ взаЇмоповТ¤заного впливу економ≥чних та соц≥альних фактор≥в на процеси, ¤к≥ досл≥джуютьс¤)
обовТ¤зковий (результати анал≥зу повинн≥ бути обовТ¤зково врахованими)
рекомендований (найб≥льш широко розповсюджений вид анал≥зу, результати ¤кого можуть бути використан≥ дл¤ прийн¤т¤ р≥шень, але не носить характер обовТ¤зкових рекомендац≥й)
–ейтинги ц≥нних папер≥в виступають в форм≥ фондових ≥ндекс≥в, ¤к≥ розраховують спец≥ал≥сти ведучих рейтингових агенц≥й чи фах≥вц¤ми фондових б≥рж, анал≥тиками д≥лових видань або у форм≥ комб≥нац≥њ символ≥в, ¤к≥ рписують визначену к≥льк≥сть ц≥нного паперу.
‘ондов≥ ≥ндекси Ц це показники, ¤к≥ описують стан даного сегменту ринку, тобто р≥вн≥ ц≥н акц≥й та ≥нших актив≥в, ¤к≥ обертаютьс¤ на цих б≥ржах, обТЇми угод ≥ т.п.
¬икористанн¤ фондових ≥ндекс≥в засновано на перев≥реному дес¤тир≥чному припущенн≥, що коливанн¤ ц≥н на акц≥њ к≥лькох дес¤тк≥в ведучих компан≥й в≥дпов≥дають коливанн¤м ц≥н на вс≥ ≥нш≥ акц≥њ, коливанн¤м та зм≥нам у попит≥ та пропозиц≥њ ц≥нних папер≥в на фондовому ринку в ц≥лому. –ег≥ональний розпод≥л торговц≥в ц≥нними паперами та обс¤ги виконанних ними операц≥й ≥з ц≥нними паперами наведен≥ у додатку є 13.
‘ондовий ≥ндекс ¤вл¤Ї собою число, ¤ке характеризуЇ р≥вень або динам≥ку ц≥н на акц≥њ, ¤к≥ включен≥ до б≥ржового л≥стингу, за станом на обумовлений момент часу. ”с≥ фондов≥ ≥ндекси, ¤к≥ використовуютьс¤ в св≥тов≥й практиц≥, можуть бути клас≥ф≥цирован≥ за сл≥дуючими ознаками:
за м≥сцем розрахунку та ареалом поширенн¤
за числом поданих в ≥ндекс≥ компан≥й та частки охопленн¤ фондового ринку
за методикою розрахунку та характеру використанн¤
¬иход¤чи ≥з ступеню узагальненн¤ досл≥джуваноњ ≥нформац≥њ вид≥л¤ють ≥ндекси:
≥нтегральн≥, ¤к≥ характеризують в ц≥лому стан ринку, ¤кий досл≥джуЇтьс¤, одним синтетичним показником
частн≥ (локальн≥), ¤к≥ доповнюють ≥нтегральний показник характеристикою окремих елемент≥в або параметр≥в цього р≥нку
“акож розр≥зн¤ють ≥ндекси за складом сукупност≥ обТЇкт≥в, що вивчаютьс¤, на ≥нтернац≥ональн≥, нац≥ональн≥, секторн≥ та субсекторн≥.
≤нтернац≥ональн≥ ≥нтегральн≥ ≥ндекси характеризують стан ринку за межами нац≥ональних кордон≥в. —уть такого ≥ндексу часто в≥дображаЇ його назва. Ќаприклад, ≥ндекси MCSI ( Morgan Stanley Capital International ) Ц л≥дера в галуз≥ под≥бних м≥жнародних анал≥тичних досл≥джень, охоплюють ¤к весь св≥товий ринок акц≥й (УThe World IndexФ), так ≥ його окрем≥ складов≥ географ≥чн≥ сектора Ц ѕ≥вн≥чну јмерику (УNorth AmericaФ), ™вропу (УEurope13Ф), ƒалекий —х≥д (УFar EastФ) та ≥н.
—екторальн≥ ≥нтегральн≥ ≥ндекси характеризують стан внутр≥нац≥онального ринку. Ќаприклад, ≥ндекс Ќью-…оркськоњ б≥рж≥ характеризуЇ УрухФ акц≥й ус≥х компан≥й, ¤к≥ котируютьс¤ на ц≥й б≥рж≥.
—убсекторальн≥ ≥ндекси Ї орган≥чною складовою секторального ≥ндексу та характеризують динам≥ку акц≥й, наприклад, промисловоњ групи компан≥й, транспортноњ чи ф≥нансовоњ та ≥н.
ѕризначенн¤ ≥ндекс≥в:
зм≥ни ц≥ни на акц≥њ можно пор≥вн¤ти з ≥ндексом дл¤ всього ринку або з ≥ндексом дл¤ даного сегменту ринку та робити висновки про попит на акц≥њ у контекст≥ всього ринку
можливо сп≥вставити зм≥ни ц≥н у р≥зних сегментах ринку та робити вмсновки про те, ¤кий з них Ї в даний момент б≥льш прибутковим
можно сп≥вставл¤ти зм≥ни ц≥н акц≥й б≥льш др≥бних та б≥льш великих компан≥й
можливо пор≥вн¤ти ц≥ни на акц≥њ в р≥зних крањнах
¬ загальн≥й форм≥ роль фондових може бути зведена до трьох функц≥й:
д≥агностичн≥й
≥ндикативн≥й
спекул¤тивн≥й
ѕ≥д д≥агностичн≥й функц≥Їй розум≥Їтьс¤ здатн≥сть системи ≥ндекс≥в характеризувати стан та динам≥ку розвитку ¤к нац≥ональноњ економ≥ки в ц≥лому, так ≥ окремих њњ складових.
¬иконанн¤ ≥ндексами ≥ндикативноњ функц≥њ передбачаЇ, що на¤вн≥сть обТЇктивноњ оц≥нки ц≥нового стану на фондовому ринку даЇ точку в≥дл≥ку дл¤ оц≥нки повед≥нки великих ≥нвестиц≥йних фонд≥в, окремих ≥нвестор≥в та портфельних менеждер≥в.
—пекул¤тивна функц≥¤ про¤вл¤Їтьс¤ в тому, що опц≥они ≥ фТючерси здатн≥ миттЇво реагувати на зм≥ну широкого кола ¤вищ економ≥чного, пол≥тичного та соц≥ального характеру.
Ќа сьогодн≥шн≥й день у св≥т≥ використовуЇтьс¤ 4 методичних прийоми дл¤ побудови усереднених ≥ндекс≥в зм≥ни курс≥в акц≥й. ÷≥ прийоми звод¤тьс¤ до розрахунк≥в за в≥дпов≥дний пер≥од:
“емп≥в зм≥ни середньоарифметичноњ ц≥ни акц≥њ обмеженоњ к≥лькост≥ в≥д≥браних корпорац≥й (≥ндекс Dow Jones)
“емп≥в росту (зниженн¤) середньозваженоњ (по клькост≥ акц≥й, що обертаютьс¤) ц≥ни вс≥Їњ к≥лькост≥ акц≥й корпорац≥й (≥ндекси УS & P - 500Ф та У”илшир-5000Ф)
—ередньоарифметичне значенн¤ темп≥в приросту (зниженн¤) ц≥н акц≥й
—ередньогеометричне значенн¤ темп≥в зм≥ни ц≥н акц≥й (≥ндекс УЅалью ЋайнФ)
¬ крањнах з ринковою економ≥кою функц≥онуЇ б≥льше двухсот фондових б≥рж. ѕрактично кожна з них маЇ власну систему фондових ≥ндекс≥в, ¤к≥ в≥дображають р≥вень та динам≥ку ц≥н на акц≥њ, що включен≥ до л≥стингу, тобто акц≥њ, ¤к≥ допущенн≥ до оф≥ц≥йноњ торговл≥ на б≥рж≥. ¬ —Ўј регул¤рно публ≥куютьс¤ данн≥ по 20 ≥ндексам, в ™вроп≥ Ц по 25, в япон≥њ Ц по 3. ¬ласн≥ ≥ндекси мають Ѕуенос-јйреська та —ингапурська фондов≥ б≥рж≥. Ќайб≥льшого поширенн¤ в ф≥нансовому св≥т≥ набули ≥ндекси, розроблен≥ в —Ўј. ¬ цьому не т≥льки визнанн¤ пров≥дноњ рол≥ даноњ крањни в св≥тов≥й економ≥ц≥, але й в≥дображенн¤ того факту, що дений об≥г Ќью-…оркськоњ фондовоњ б≥рж≥ (NYSE) складаЇ половину св≥тового об≥гу ц≥нних папер≥в. ќсновн≥ ≥ндекси, ¤к≥ розраховуютьс¤ в —Ўј: ≥ндекс ƒоу-ƒжонса (Dow-jones Average), зведений ≥ндекс Ќью-…оркськоњ фондовоњ б≥рж≥ (NYSE Composite Index), ≥ндекси јмериканськоњ фондовоњ б≥рж≥ (AMEX Market Value In dex), Ќац≥ональноњ асоц≥ац≥њ дилер≥в по ц≥нним паперам (NASDAQ Index), ≥ндекси У¬алью Ћайн ≈вер≥джФ (VLA), У¬≥лшир 5000Ф (Wilshire 5000-Equality Index), У—тендарт енд ѕура 500Ф (S&P 500). ” ¬еликобр≥тан≥њ найб≥льшо в≥домими Ї фондов≥ ≥ндекси газети У‘айненшл “аймсФ (FT-SE, FTA, FTO), в Ќ≥меччин≥ Ц ≥ндекси FAZ та DAX.
≤ндекс Уƒоу-ƒжонсФ
ѕерший формал≥зований фондовий ≥ндикатор був розроблен та застосован б≥льш н≥ж 100 рок≥в тому Ц в 1884 роц≥ в —Ўј „арльз ƒоу почав розраховувати середн≥й показник по зм≥н≥ курсових вартостей акц≥й 11 великих на той час промислових компан≥й. ƒл¤ акц≥й р¤ду промислових та транспортних компан≥й в≥н систематично почав розраховуватись на Ќью-…оркськ≥й фондов≥й б≥рж≥ з 1897 року (дл¤ комунальних п≥дприЇмств Ц з 1929 року). « 1928 року ≥ндекс став розраховуватьс¤ ¤к середнЇ арифметичне по акц≥¤м 30 ф≥рм, присому к≥льк≥сть складових та методика розрахунку залишились незм≥ними в промисловому ƒоу-ƒжонс≥ й дос≥. ≤ндекс ƒоу-ƒжонса розпадаЇтьс¤ на промисловий (Dow-Jones Industrial Average), ¤кий включаЇ в себе акц≥њ 30 ведучих промислових компан≥й —Ўј, комунальний (15 компан≥й, головним чином енергетичних ), транспортний ( 20 компан≥й ).
≤ндекс ƒоу-ƒжонса дл¤ акц≥й промислових компан≥й базуЇтьс¤ на вартост≥ акц≥й тридц¤ти промислових компан≥й та розраховуЇтьс¤ за формулою:
n=30
J = ( S Ai ) : K
i=1
де Ц кориктуючий коеф≥ц≥Їнт, ¤кий зм≥нюЇтьс¤ у результат≥ дробленн¤ акц≥й аьо у звТ¤зку з≥ зм≥ною списку ф≥тм та компан≥й, акц≥њ ¤ких приймають участь у розрахунку ≥ндексу.
јле вже на прот¤з≥ пор≥вн¤но довгого часу ≥ндекс ƒоу-ƒжонса п≥ддаЇтьс¤ жорстк≥й критиц≥. ќсобливо це стосуЇтьс¤ ≥ндексуё ¤кий характеризуЇ акц≥њ промислових компан≥й. ќпоненти виражають йому недов≥ру, оск≥льки вважають, що 30 акц≥й промислових компан≥й, обраних в ¤кост≥ ≥ндикатору ринку ц≥нних папер≥в, не можуть точно в≥добразити вс≥х зм≥н, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ на Ќью-…оркськ≥й фондов≥й б≥рж≥.
≤ндекс УStandart & PureФ
≤ндекс УS & P 500Ф Ї типовим прикладом зводного ( composite ) ≥ндексу: з 500 включених до нього корпорац≥й 400 в≥днос¤тьс¤ до промисловост≥, 20 - до транспортноњ галуз≥, 40 - до енергетики та 40 Ц до галуз≥ ф≥нанс≥в.
¬≥н розраховуЇтьс¤ за формулою:
n n
Is&p = { S Pi x Qi } / { S Qi }
i=1 i=1
Pi Ц ц≥на акц≥њ ≥-тоњ корпорац≥њ
Qi Ц к≥льк≥сть акц≥й
N Ц к≥льк≥сть корпорац≥й
≤ндекс УTribФ
÷ей ≥ндекс слугуЇ дл¤ оц≥нки стану св≥тового фондового ринку та знаходить св≥й вираз в цифровому вигл¤д≥. –озробники ≥ндексу поклали в основу два правила. ѕерше Ц заключаЇтьс¤ в тому, щоб кожний потенц≥йний ≥нвестор м≥г при бажанн≥ купити любу акц≥ю, варт≥сть ¤коњ врахована в ≥ндекс≥. ƒруге правило потребуЇ максимальноњ простоти розрахунку ≥ндексу. ≤ндекс обмежен в≥д≥браною групою, ¤ка складаЇтьс¤ з найб≥льш ≥стотних св≥тових фондових ринк≥в. Ќа кожн≥й з 25 найб≥льших фондових б≥ржах св≥ту в≥дбираЇтьс¤ по 10 компан≥й, акц≥њ ¤ких займають перш≥ м≥сц¤ за ≥тогами торг≥в. ƒл¤ трьох фондових б≥рж ≥з-з≥ њх особливого становища зроблено виключенн¤: Ќью-…оркська, Ћондонська та “ок≥йська б≥рж≥представлен≥ акц≥¤ми 20 компан≥й. “аким чином, ≥ндекс розраховуЇтьс¤ по 280 показникам. Ѕ≥льш≥сть фондових б≥рж знаходитьс¤ в ™вроп≥, тому половина в≥д≥браних акц≥й належить Ївропейським компан≥¤м. јле в≥дносно невелика загальна вага цих ринк≥в даЇ ™вроп≥ лише 37% акц≥й всього св≥тового ≥ндексу. р≥м св≥тового ≥ндексу використовуютьс¤ чотири допом≥жних ≥ндекси дл¤ оц≥нки наступних рег≥он≥в: “ихоокеанського, ™вропейського, ѕ≥вн≥чноамериканського та Ћатиноамериканського. р≥м рег≥онального, ≥снуЇ структурне д≥ленн¤ по 8 групам: акц≥њ сусп≥льних компан≥й ( 5% ), ф≥нанси ( 32% ), енергетика ( 9% ), природн≥ ресурси ( 5% ), засоби виробництва ( 9% ), споживч≥ товари ( 21% ), послуги ( 17% ), р≥зне ( 2% ).
≤ндекс Ўвейцарського банку.
Ѕанк УUnion Bank of SwitzerlandФ розробив власну методику визначенн¤ найб≥льш приЇмних дл¤ ≥нвестиц≥й стран. ћетодика заснована на визначенн≥ т≥Їњ частини ¬Ќѕ, ¤ку ц≥ крањни витрачають на осв≥ту, охорону здоровТ¤, культуру, розробку нових технолог≥й. ” складеному фах≥вц¤ми списку Ц 38 держав. –езультати досл≥джень показали, що найб≥льш перспективною дл¤ ≥нвестор≥в державою ™ итай, економ≥ка ¤кого розвиваЇтьс¤ найб≥льш динам≥чно. «а ним сл≥дуЇ ≤зрањль, ¤кий прид≥л¤Ї велику увагу осв≥т≥ своњх громад¤н. Ќа третьому м≥сц≥ Ц япон≥¤, що маЇ найб≥льш ¤скрав≥ перспективи в галуз≥ розробки та впровадженн¤ нових технолог≥й. Ќа четвертому м≥сц≥ ѕ≥вн≥чна оре¤, ¤ка вкладаЇ велики кошти в розвиток людських ресурс≥в. «амикаЇ пТт≥рку л≥дер≥в —ингапур. —ьогодн≥шн≥ л≥дери Ц —Ўј та Ќ≥меччина Ц под≥лили 19 Ц 20 м≥сц¤, ћексика займаЇ 35-е м≥сце.
Ѕританський ≥ндекс УFT Ц 30Ф
ѕерший Ївропейський ≥ндекс, ¤кий зТ¤вивс¤ у ¬еликобр≥тан≥њ, також ¤к ≥ ƒоу-ƒжонс спочатку включав 30 складових. ” 1935 роц≥ на стор≥нках газети У‘айненшл ЌьюсФ, ¤ку згодом поглинула добре в≥дома зараз в усьому св≥т≥ У‘айненшл “аймсФ, зТ¤вивс¤ перший фондовий ≥ндекс —полученого орол≥вства. …ого складач≥ постаралис¤ в≥д≥брати три дес¤тки ведуч≥х компан≥й британськоњ промисловост≥, причому структура складових повинна була в≥дображати в≥дношенн¤ галузей в нац≥ональн≥й економ≥ц≥. « 30 початково в≥д≥браних акц≥й в ≥ндекс≥були на¤вн≥: 5 Ц в≥д важкоњ промисловост≥, 4 Ц в≥д текстильноњ, 3 Ц в≥д автомоб≥льноњ та ав≥ац≥йноњ, 3 Ц в≥д електро- та рад≥опромисловост≥, 3 Ц в≥д сектору буд≥вних матер≥ал≥в, 6 Ц в≥д харчовоњ та тютюновоњ промисловост≥, 2 Ц в≥д заклад≥в роздр≥бноњ торг≥вл≥ та 3 Ц в≥д р≥зних галузей промисловост≥. Ѕританський УпромисловийФ ≥ндекс УF“ Ц 30Ф розвивавс¤ вс≥ ц≥ роки, в його структур≥ сталис¤зсуви акценту в≥д т¤жкоњ промисловост≥ в сторону компан≥й, зайн¤тих в серв≥с≥, обслуговуванн≥. ќднак поворотним дл¤ нього став 1984 р≥к, коли вперше була прийн¤та а розрахунок ф≥нансова акц≥¤ Ц Ќац≥онального ¬естм≥нстерського банку. — цього моменту ≥ндекс УF“ Ц 30Ф втратив свою промислову вин¤тков≥сть, та зараз в≥н називаЇтьс¤ ≤ндексом звичайних акц≥й У‘айненшл “аймсФ ( FT Ц SE ). Ќа в≥дм≥ну в≥д середньоарифметичного Уƒоу-ƒжонсаФ ‘“ Ц 30 Ї середньогеометричним. ÷е означаЇ, що вс≥ акц≥њ, що до нього вход¤ть, в≥д≥грають р≥вну роль незалежно в≥д кап≥тал≥зац≥њ кожноњ компан≥њ. ‘ормула ≥ндекс≥ така: ц≥ни 30 акц≥й перемножуютьс¤ друг на друга ( при цьому кожна акц≥¤ д≥литьс¤ на власну варт≥сть у вибраний базовий пер≥од ) та пот≥м добуваЇтьс¤ кор≥нь 30 ступеню. ‘ормально це маЇ такий вигл¤д:
n 1/n
Ift = { N ( Pit / Pio ) }, де
i-1
Pit Ц ц≥на акц≥њ ≥-њ корпорац≥њ в t-пер≥од
Pio Ц ц≥на акц≥њ ≥-њ корпорац≥њ в базисний пер≥од
N Ц к≥льк≥сть корпорац≥й
—ереднЇ геометричне маЇ не т≥льки недол≥ки, але й переваги Ц в такому раз≥ прост≥ше робити знижки на зм≥ни кап≥талу та зам≥щати складов≥ без необх≥дност≥ зм≥ни бази. ‘“ Ц 30, безумовно, до сих п≥р залишаЇтьс¤ чутливим ≥ндикатором та показником настрою лондонського фондового ринку. ќднак недол≥ки бази та математичноњ структури не дозвол¤ють йому стати над≥йним ≥нструментом дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ при управл≥нн≥ ≥нвестиц≥йним портфелем.
—пециф≥ка економ≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ не дозвол¤Ї коп≥ювати зах≥дн≥ методики розрахунку фондових ≥ндекс≥в. ¬ сучасних умовах - це ун≥кальна ≥ своЇр≥дна проблема саме в≥тчизн¤ного ф≥нансового ринку. ƒл¤ того, щоб встановити, ¤кий ≥ндекс нам потр≥бен, перш за все варто визначити, що саме в≥н маЇ в≥дображати. ≈коном≥сти пропонують керуватис¤ двома можливими р≥шенн¤ми ц≥Їњ проблеми:
Х ≥ндекс ¤к ≥ндикатор стану економ≥ки;
Х ≥ндекс ¤к ≥ндикатор кон'юнктури ринку.
¬насл≥док проведеного критичного анал≥зу основних прийом≥в, принцип≥в ≥ мотивац≥й побудови фондових ≥ндикатор≥в запропоновано чоритьохфазне трактуванн¤ проблем розробки будь-¤кого ≥ндексу, що в≥дображаЇ реальну ситуац≥ю на ф≥нансовому ринку:
проблема визначенн¤ середньоњ ринковоњ ц≥ни акц≥й чи обл≥гац≥й того чи ≥ншого ем≥тента;
проблема пор≥вн¤нь, або вагових коеф≥ц≥Їнт≥в, з ¤кими ц≥ни акц≥й вход¤ть до формули ≥ндексу;
проблема визначенн¤ перел≥ку ц≥нних папер≥в, ц≥ни ¤ких п≥дсумовуютьс¤;
проблема з≥ставленн¤, тобто корегуванн¤ ≥ндексу при зм≥нах розрахунковоњ бази ≥ списку п≥дприЇмств.
ѕ‘“—-≥ндекс
јсоц≥ац≥Їю Уѕозаб≥ржова фондова торговельна системаФ розроблено, прийн¤то ≥ вже впроваджуЇтьс¤ у практику ѕ‘“—-≥ндекс украњнських ц≥нних папер≥в. Ќормативною п≥дставою стало ѕоложенн¤ про ѕ‘“—-≥ндекс, затверджене 3 жовтн¤ 1997р. радою асоц≥ац≥њ.ѕ‘“—-≥ндекс це оф≥ц≥йний показник позаб≥ржовоњ фондовоњ торговельноњ системи. –озраховуЇтьс¤ на основ≥ простих акц≥й п≥дприЇмств, що пройшли л≥стинг у ѕ‘“—. ўоденний ѕ‘“—-≥ндекс розраховуЇтьс¤ кожного робочого дн¤ наприк≥нц≥ торговельноњ сес≥њ. ўотижневий ѕ‘“—-≥ндекс розраховуЇтьс¤ наприк≥нц≥ кохного робочого тижн¤. ƒо перел≥ку акц≥й п≥дприЇмств, ¤к≥ вход¤ть до ≥ндексу, включаютьс¤ акц≥њ, що мають найкращ≥ показники л≥кв≥дност≥. ѕерел≥к перегл¤даЇтьс¤ щом≥с¤ц¤. ≤ндекс у поточному пер≥од≥ розраховуЇтьс¤ на основ≥ списку п≥дприЇмств, складеного у попередньому м≥с¤ц≥. ƒл¤ того, щоб потрапити до списку ≥ндексу, п≥дприЇмства-ем≥тенти повинн≥ пройти л≥стинг ѕ‘“— ≥ належати до першого або другого р≥вн≥в перел≥ку ѕ‘“—. ƒо перел≥ку акц≥й п≥дприЇмств, що вход¤ть до ≥ндексу, включаютьс¤ акц≥њ, щодо ¤ких у ѕ‘“— було зареЇстровано найб≥льшу к≥льк≥сть двосторон≥х угод. якщо п≥дприЇмство, ¤ке невходить до ≥ндексу, з тих чи ≥нших причин вилучаЇтьс¤ з≥ списку ѕ‘“—, воно автоматично вилучаЇтьс¤ також ≥з перел≥ку п≥дприЇмств, ¤к≥ вход¤ть до л≥стингу. ” такому раз≥ ≥ндекс за наступний розрахунковий пер≥од визначаЇтьс¤ без урахуванн¤ вилученого п≥дприЇмства, а базовим вважаЇтьс¤ список попереднього м≥с¤ц¤ без вилученого п≥дприЇмства. ѕ‘“—-≥ндекс розраховуЇтьс¤ за принципом ринкового зважуванн¤, в основу ¤кого покладено метод арифметичноњ середньоњ. ѕри розрахунку ≥ндексу враховуютьс¤ вс≥ угоди, ¤к≥ зареЇстрован≥ у ѕ‘“—. —труктура угод в торг≥вельн≥й систем≥ ѕ‘“— наводитьс¤ у додатку є 7.
‘ормула ѕ‘“—-≥ндексу:
MC i,
Ipfts = Ipfts
MC i,b
ƒе
Ipfts Ц базове значенн¤ ≥ндексу
M—i,b Ц сума ринковоњ кап≥тал≥зац≥њ вс≥х акц≥й перел≥ку п≥дприЇмств ≥ндексу за базовий пер≥од
ћ—i,t Ц сума ринковоњ кап≥тал≥зац≥њ ус≥х акц≥й, внесених до перел≥ку акц≥й ≥ндексу за поточний пер≥од
ап≥тал≥зац≥¤ розраховуЇтьс¤ за формулою:
Mci,t = QiPli,t
ƒе Qi Ц к≥льк≥сть звичайних акц≥й, випущених даним ем≥тентом
Pli,t Ц ц≥на останньоњ угоди та ц≥на акц≥й у поточному пер≥од≥, ¤кщо вона в≥дпов≥даЇ так≥й умов≥:
Bi,t
ƒе Bi,t Ц значенн¤ найкращоњ (найвищоњ) ц≥ни куп≥вл≥
Ai,t Ц значенн¤ найкращоњ (найнижчоњ) ц≥ни продажу.
якщо ц≥на останньоњ угоди за поточний пер≥од не в≥дпов≥даЇ наведеним вище передумовам, то дл¤ розрахунку щотижневого ѕ‘“—-≥ндексу беруть ц≥ну попередньоњ угоди за поточний пер≥од. ƒл¤ щоденного ѕ‘“—-≥ндексу у раз≥ в≥дсутност≥ зареЇстрованоњ угоди щодо даноњ акц≥њ за поточний пер≥од беретьс¤ ц≥на, ¤ка розраховуЇтьс¤ за формулою:
( B i,t + A i,t )
Pli,t = ---------------------- , де
2
Bi,t Ц значенн¤ найкращоњ (найвищоњ) ц≥ни куп≥вл≥ на момент закритт¤ торговельноњ сес≥њ ѕ‘“—
Ai,t - значенн¤ найкращоњ (найнижчоњ) ц≥ни продажу на момент закрит¤¤ торговельноњ сес≥њ ѕ‘“—
ўоб запоб≥гти р≥зкому стрибку ≥ндексу п≥д час зм≥ни перел≥ку акц≥й, ¤к≥ вход¤ть до ≥ндексу, у поточному пер≥од≥ ≥ндекс розраховуЇтьс¤ за новим перел≥ком за формулою:
MC i,t
I*pfts = Ipfts t-1
MC i,t-1
ƒе
Ipfts t-1 Ц базове значенн¤ ≥ндексу, розраховане на (t-1) пер≥од ≥з новим перел≥ком акц≥й ≥ндексу
Mci,t Ц сума ринковоњ кап≥тал≥зац≥њ вс≥х акц≥й нового перел≥ку акц≥й ≥ндексу за поточний пер≥од
Mci,t-1 Ц сума ринковоњ кап≥тал≥зац≥њ вс≥х акц≥й нового перел≥ку акц≥й ≥ндексу за базовий (t-1) пер≥од.
ƒинам≥ка ≥ндекса ProU та обТЇма торг≥в в ѕ‘“— наведен≥ у додатку є 9.
ќбТЇктивн≥сть ≥ точн≥сть розрахунку ѕ‘“—-≥ндексу забеспечуЇтьс¤ ч≥ткою методикою ≥ прозор≥стю первинноњ ≥нформац≥њ, ¤ка в≥дкрита та однаково доступна дл¤ вс≥х зац≥кавлених ос≥б. Ќа в≥дм≥ну в≥д так званих У≥м≥джевихФ ≥ндекс≥в, ¤к≥ часом Ї прихованою рекламою, ѕ‘“—-≥ндекс обТЇктивно незалежний, адже ѕозаб≥ржова фондова торговельна система Ц неприбуткова орган≥зац≥¤, њњ ф≥нансовий стан не залежить в≥д зостанн¤ чи спаду обс¤г≥в куп≥вл≥ Ц продажу на ринку. ¬она не зац≥кавлена ≥ в певних зм≥нах ц≥новоњ структури того чи ≥ншого портфел¤ ц≥нних папер≥в. ѕ‘“— Ц орган≥затор торг≥вл≥ ≥ зац≥кавлена передус≥м у дов≥р≥ до себе з боку ≥нвестор≥в, у наданн≥ њм повноњ та обТЇктивноњ ≥нформац≥њ. ѕ‘“—-≥ндекс спри¤Ї цьому. –ейтинг найб≥льш активних оператор≥в у ѕ‘“— у березн≥ 2000р. наводитьс¤ у додатку є 8.
ќсновн≥ функц≥њ ѕ‘“—-≥ндексу так≥:
≥нформуванн¤ про дох≥дн≥сть ринку акц≥й, при цьому коритувачам надаЇтьс¤ можлив≥сть пор≥внювати ефективн≥сть ≥нвестиц≥й на р≥зноман≥тних ринках
визначенн¤ тенденц≥й ринку, в≥дображенн¤ спаду чи п≥днесенн¤ не лише власне фондового ринку, а й нац≥ональноњ економ≥ки в ц≥лому, адже варт≥сть актив≥в завжди нерозривно повТ¤зана з≥ станом економ≥ки
≥ндекс ¤к в≥дображенн¤ вартост≥ портфел¤ ц≥нних папер≥в слугуЇ основою дл¤ спец≥альних ф≥нансових ≥нструмент≥в Ц терм≥нових контракт≥в за ≥ндексами (фТючерс≥в та опц≥он≥в, за фондовими ≥ндексами), що даЇ змогу страхувати (хеджувати) ринковий або системний ризик
визначенн¤ динам≥ки ц≥н певноњ групи (портфел¤) акц≥й
–ейтинг найб≥льш попул¤рних ф≥нансових ≥нструмент≥в та найб≥льш активних оператор≥в у ѕ‘“— у с≥чн≥ 2000р. наведено у додатку є 12.
” перспектив≥ ц≥лком можлива еволюц≥¤ ѕ‘“—-≥ндексу у зас≥б визначенн¤ середньоринковоњ чи галузевоњ прибутковост≥ акц≥й, оц≥нки показник≥в ризику ≥нвестуванн¤ в акц≥њ.
L-≥ндекс
—пец≥ал≥стами та експертами газети У‘≥нансова ”крањнаФ було прийн¤то р≥шенн¤ ввести ≥ндекс, ¤кий в≥дображаЇ ситуац≥ю на ринку ц≥нних папер≥в з п≥дтримуючою л≥кв≥дн≥стю самими ем≥тентами чи фондовими торговц¤ми. « початку в≥н розраховувавс¤ по груп≥ з 10 акц≥й. ќсновними критер≥¤ми при в≥дбор≥ акц≥й цих компан≥й були:
забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥ акц≥й на прот¤з≥ останн≥х двох м≥с¤ц≥в
¤к найменше щотижнев≥ котировки акц≥й
” звТ¤зку з в≥дсутн≥стю достатньоњ к≥лькост≥ компан≥й, акц≥њ ¤ких задовольн¤ли б наведеним вище критер≥¤м, конкуренц≥њ при визначенн≥ компан≥й, ¤ка вход¤ть в L-≥ндекс, на початковому етап≥ не було. “ому градац≥њ по ≥ншим критер≥¤м (розм≥ри маржи, темпи росту курсовоњ вартост≥ акц≥й, пер≥одичн≥сть котировок та ≥н.) не виконувалось. ожн≥ три м≥с¤ц≥ виконуЇтьс¤ пор≥вн¤льний анал≥з ¤к компан≥й, ¤к≥ вход¤ть добази дл¤ визначенн¤ ≥ндексу, так ≥ тих, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в так зван≥й Убуферн≥й зон≥Ф, с метою поповненн¤ бази. ѕри ви¤вленн≥ нев≥дпов≥дност≥ акц≥њ ¤коњсь компан≥њ базовоњ зони критер¤м в≥дбору (наприклад, в≥дмова компан≥њ-ем≥тента в≥д п≥дтриманн¤ л≥кв≥дност≥), вона автоматично виключаЇтьс¤ з базовоњ зони, а њњ м≥сце займаЇ найкраща акц≥¤ з буферноњ зони. јнал≥тики јќ У≤нвесторФ розраховують L-≥ндекс та S-≥ндекс за методикою, ¤ку прпонуЇ газета У‘≥нансова ”крањнаФ. ƒл¤ розрахунку L-≥ндексу та под≥бного до нього ≥ндексу пропозиц≥њ (продаж) (S-≥ндекса) ≥снують наступн≥ формули:
L(t) = L(t-1) x (1 + a/100)
S(t) = S(t-1) x (1 + a/100), де
L(t) Ц ≥ндекс л≥кв≥дност≥ (покупки)
S(t) Ц ≥ндекс пропозиц≥њ (продажу)
(t-1) Ц попередн≥й пер≥од
t Ц поточний пер≥од
a Ц середн¤ зм≥на курса покупки ( продажу) за тиждень
–озгл¤даючи вплив на величину ≥ндексу курсу окремих акц≥й, автори умовно вид≥л¤ють три групи:
акц≥њ, курс ¤ких зм≥нюЇтьс¤ на прот¤з≥ пер≥оду, ¤кий анал≥зуЇтьс¤, що найменше, щотижнево, - јќ Ућеркур≥йФ, јќ УѕратоФ
акц≥њ, курс ¤ких зм≥нюЇтьс¤ р≥дко та стрибками, - јќ У—л≥дФ, јќФ ‘≥нансова група У—х≥дна ”крањнаФФ, јќ У√ермес Ц —х≥дна ”крањнаФ
акц≥њ, курс ¤ких практично не зм≥нюЇтьс¤
ѕриоритет при визначен≥ ступеню впливу на зм≥ну ≥ндексу необх≥дно надавати груп≥ а), так ¤к част≥ регул¤рн≥ котировки слугують одною з умов адекватного в≥дображенн¤ ситуац≥њ, ¤ка склалас¤ на ринку. √рупа b) час в≥д часу про¤вл¤Ї вплив на розм≥р ≥ндексу за рахунок р≥зких стрбв≥в вартост≥ акц≥й. ¬≥дсутн≥сть росту курсовоњ вартост≥ акц≥й групи c) значно упов≥льнюЇ динам≥ку росту ≥ндексу та в ¤коњсь м≥р≥ в≥дображаЇ загальну пасивн≥сть торговц≥в на фондовому ринку.
≤ндекс розраховуЇтьс¤ щотижн¤ ¤к середнЇ арифметичне значенн¤ приросту (зниженн¤) ц≥н куп≥вл≥ акц≥й. ÷е викликано характеристиками акц≥й, неоформуванн¤м ≥нформац≥йноњ ≥нфраструкутури фондового ринку та загальной економ≥чной ситуац≥Їй на ”крањн≥.
DD-≥ндекс
јгенц≥¤ У√рош≥ ƒонбасуФ зг≥дно ≥з редакц≥Їю рег≥онального економ≥чного щотижневика У‘≥нанси.Ѕ≥знес.–екламаФ ужили заход≥в розробки власного фондового ≥ндексу. Ќа початковому етап≥ DD-≥ндекс Ї своЇр≥дним ≥ндексом динам≥ки курс≥в 10 ц≥нних пап≥р≥в в м.ƒонецьку за станом на в≥второк кожгого тижн¤. –озраховуЇтьс¤ в≥н ¤к корень n-го ступеню з добутку ≥ндекс≥в зм≥ни курс≥в куп≥вл≥ n (на початковому етап≥ 10) ц≥нн≥х папер≥в. Ќов≥ ц≥нн≥ папери будуть входити до л≥стингу з початковим коеф≥ц≥Їнтом, ¤кий дор≥внюЇ розм≥ру DD-≥ндексу на момент включенн¤. ƒо л≥стингу включаютьс¤ ц≥нн≥ пап≥ри, ¤к≥ ¤к купуютьс¤, так ≥ продаютьс¤ та ст≥йко котируютьс¤ повноважними представниками ем≥тент≥в (чи самими ем≥тентами) чи к≥лькома торговц¤ми ц≥нними пап≥рами Ц Ув≥льними художникамиФ. ожний ц≥нний пап≥р виключаЇтьс¤ з л≥стингу при в≥дсутност≥ на прот¤з≥ двох тижн≥в його куп≥вл≥ т≥ на прот¤з≥ трьох тижн≥в Ц продажи. ѕри розрахуванн≥ курсу акц≥й агенц≥¤ використовуЇ курс покупки оф≥ц≥йних представник≥в ем≥тент≥в чи найвищ≥й курс куп≥вл≥ серед Ув≥льних художник≥вФ.
р≥м DD-≥ндексу агенц≥¤ розраховуЇ ще два ≥ндекси, ¤к≥ характеризують стан ринку ц≥нних папер≥в рег≥ону. –еальний DD-≥ндекс, ¤кий розраховуЇтьс¤ по тому ж л≥стингу, що й основний, але з кориктуванн¤м на ≥ндекс динам≥ки середнього курсу продажу у ƒонецьку найб≥льш л≥кв≥дного в наших умовах ц≥нного паперу Ц долару —Ўј. “≥ньовой DD-≥ндекс Ц в≥дображаЇ динам≥ку зм≥ни курсу продажу ц≥нних папер≥в, ¤ка вход¤ть до л≥стингу. ѕри цьому використовуютьс¤ курс продажу оф≥ц≥йних представник≥в ем≥тент≥в чи найнижчий курс продажу Ув≥льних художник≥вФ. “≥ньовий DD-≥ндекс зручний тим, що при сп≥вставленн≥ йього з основним Ї можлив≥сть спостеригати наск≥льки швидше ( чи пов≥льн≥ше) у торговц≥в ц≥нними паперами зм≥нюютьс¤ курси продажу по в≥дношенню до курс≥в куп≥вл≥.
≤ндекси У омекс-ЅрокФ та У≤—≤‘≤–Ф
≤ндекс У омекс-ЅрокФ розраховуЇтьс¤ спец≥ал≥стами јќФ омекс-ЅрокФ на основ≥ ц≥н продажу за формулою:
Ikb = {(Spi / n) / Vn} x KI , де
Pi Ц курс ≥-њ акц≥њ
N Ц к≥льк≥сть акц≥й ≥-њ корпорац≥њ
Vn Ц обТЇм продажу
KI Ц коеф≥ц≥Їнт продажу
≤нст≥тут стратег≥чних досл≥джень фондового ринку в м. ’арков≥ розробив методику розрахунку власного ≥ндексу дл¤ адекватноњ оц≥нки стану ринку цнних папер≥в в ”крањн≥, враховуючи њњ специф≥чн≥ умови. ≤ндекс ≤—≤‘≤– побудован на основ≥ методики газети У‘айненшл “аймсФ. ¬≥н даЇ змогу отримувати б≥льш точний результат, ¤кий основан на використанн≥ середньоњ геометричноњ, врахоауЇ ризик, властивий кожному конкретному ц≥нному паперу та робить правки на ≥нфл¤ц≥ю, а також в≥дображаЇ ситуац≥ю на ринку. ≈м≥тенти, ¤к≥ в≥дбираютьс¤ до ≥ндексу ≤—≤‘≤– в≥др≥зн¤ютьс¤ стаб≥льною працею на фондовому ринку на прот¤з≥ не менш н≥ж п≥вроку, регул¤рн≥стю участ≥ у торгах на б≥рж≥ (ем≥тент не повинен пропускати на прот¤з≥ м≥с¤ц¤ б≥льше двох торг≥в п≥др¤д), особливими умовами до сумарного обТЇму виставленого кап≥талу, ¤кий не може бути менше встановленоњ на поточний м≥с¤ць величини (пор≥га виставленого кап≥талу).
Index-Complex (Index-C).
ќдним з основних методолог≥чних момент≥в при розрахунку цього ≥ндексу було формуванн¤ виб≥рки-перел≥ку ≥ндекс≥в, значенн¤ ¤ких розгл¤даютьс¤ при анал≥з≥ ринку.
«апропонована формула дл¤ розрахунку значенн¤ Index-— маЇ вигл¤д:
,
де
0 - сума в базисному пер≥од≥;
1 - сума в поточному пер≥од≥;
Zcomp - сума значень ≥ндекс≥в, що вход¤ть в комплекс:
Zcomp = PROV-50 + KAC-20(w) + INDEX-SGU + WOOD-15
¬ основу розрахунку ≥ндексу покладено зм≥ну значень ≥ндекс≥в ≥, в≥дпов≥дно, зм≥на кап≥тал≥зац≥њ компан≥й, ¤к≥ вв≥йшли у виб≥рку ≥ндекс≥в, тобто стандартна методика кап≥тал≥зац≥йних ≥ндекс≥в не порушена. —ума значень ≥ндекс≥в виб≥рки в базисному пер≥од≥ розраховуЇтьс¤ виход¤чи з базових значень в≥дпов≥дних ≥ндекс≥в:
PROV-50 -100 одиниць;
ј—-20(w) -1000 одиниць;
INDEX-SGU- 100 одиниць;
WOOD-15 - 1000 одиниць, таким чином 0(Zcomp)= 2200 одиниць.
—ума значень ≥ндекс≥в виб≥рки в поточному пер≥од≥ розраховуЇтьс¤ виход¤чи з даних анал≥тичних розрахунк≥в значень ≥ндекс≥в, ¤к≥ вход¤ть в комплекс на поточну дату.
Ќаприклад: розрахуЇмо значенн¤ ≤ndex-— на 12.03.2000 р.
Ќа 12.03.2000 р.: PROV-50 = 370 одиниць;
ј—-20(w) = 2800 одиниць;
INDEX-SGU = 141,2 одиниць;
WOOD-15 = 2551 одиниц¤.
÷е значенн¤ може служити базовим дл¤ Index-—.
«агальна тенденц≥¤ зм≥н значень Index-— буде пор≥внюватись ≥з загальною тенденц≥Їю зб≥льшенн¤ чи зменшенн¤ кожного ≥ндексу, що входить в комплекс. ” випадку неадекватноњ ситуац≥њ на ринку, коли значенн¤ одного з ≥ндекс≥в знижуватиметьс¤, а значенн¤ ≥нших п≥двищуватиметьс¤, тобто коли буде виникати нев≥дпов≥дн≥сть зростанн¤ ≥ спаду кап≥тал≥зац≥њ р≥зних ем≥тент≥в -член≥в виб≥рки, що зовс≥м не властиво нашому украњнському фондовому ринку, тод≥ значенн¤ Index-— може залишатись незм≥нним прот¤гом певного часу. ÷е буде св≥дчити про дуже ≥нертний тимчасовий розвиток ринку ц≥нних папер≥в.
“акож ≥снують де¤к≥ обмеженн¤ в використанн≥ ≥ндекс≥в.
¬они показують т≥льки к≥льк≥сн≥ зм≥ни, тобто оц≥нюють сумарну варт≥сть складових, так щоб кожна зм≥на ц≥ни була в≥дображена в прав≥льн≥й пропорц≥њ до ц≥лого. јле вони не в≥дображають ¤к≥сних аспект≥в, тобто не показують причин, ¤к≥ сто¤ть за зм≥ною ц≥н.
ќдн≥Їю з проблем використанн¤ ≥ндекс≥в Ї те, що вони мають змогу рухатис¤ при м≥н≥мальному обТЇм≥ товарооб≥гу в один день, а на сл≥дуючий день, при суттЇвому товарооб≥з≥, можуть продвинутис¤ на ту ж суму. јле зм≥ни ц≥н в≥дображають загальний вплив попиту та пропозиц≥њ, але не його розм≥р. ÷е означаЇ, що хоча ≥ндекси ≥ можуть визначити та рег≥струвати тенденц≥њ, вони не говор¤ть ≥нвесторам про те, ¤ка глибина ц≥Їњ чи ≥ншоњ тенденц≥њ.
ўе один момент обмеженост≥ ≥ндексу при використанн≥ його в ¤кост≥ ор≥Їнтиру пол¤г≥Ї в тому, що ≥ндекси не збер≥гають варт≥сть утриманих сум. “ак, коли ц≥ни акц≥й, що вход¤ть до ≥ндексу, надаютьс¤ при умовах Увиключа¤ див≥дендФ, варт≥сть див≥денда в ц≥н≥ акц≥њ зникаЇ ≥з вартост≥, ¤ка входить до ≥ндексу. ÷е означаЇ, що ¤кщо в один день таких див≥денд≥в Ї багато, ≥ндекс може впасти, тод≥ ¤к ц≥ни, ¤к≥ ≥гнорують див≥денд, все ще п≥двищуютьс¤.
≤ндекси потребують пер≥одичн≥ кориктуванн¤ компонент≥в. ўоб утримувати ≥ндекс на властивому йому високому р≥вн≥, необх≥дно пост≥йно (можливо кожн≥ три м≥с¤ц≥) виробл¤ти структурн≥ зм≥ни його складових.
≤ндексами можно ман≥пулювати.ќск≥льки ≥ндекси рухаютьс¤ при дуже невеликому обТЇм≥, не завдаЇ великоњ прац≥ зд≥йснювати торгов≥ операц≥њ, ¤к≥ могли б принудити ≥ндекс рухатись в тому чи ≥ншому напр¤мку в залежност≥ в≥д ц≥лей торговц¤.
2.2. ‘ондов≥ кризи в ринков≥й економ≥ц≥.
Ќедавн≥ под≥њ, пов'¤зан≥ з р≥зким пад≥нн¤м ц≥н на фондових ринках јз≥њ, вкотре довели необх≥дн≥сть досл≥дженн¤ криз ≥ управл≥нн¤ кризовими коли ванн¤ми в економ≥ц≥. ѓх вивченн¤ на фондових ринках св≥ту Ї важливим дл¤ прогнозуванн¤ ≥ пом'¤кшенн¤ переб≥гу ситуац≥й, а також дл¤ розробки реко мендац≥й ≥нвесторам при зд≥йсненн≥ ними вкладень у ц≥нн≥ папери в таких надзвичайних обставинах.
” л≥тератур≥ поки що немаЇ Їдиного погл¤ду на фондов≥ кризи ¤к на економ≥чне ¤вище. ѕор¤д ≥з розповсюдженим ставленн¤м до криз ¤к до нега тивних ¤вищ ≥снуЇ й альтернативний погл¤д. ≤снуЇ погл¤д, що вони зм≥цнюють ≥нвестиц≥йн≥ потоки, оск≥льки зв≥льн¤ють еко ном≥ку в≥д нереальних ≥нвестиц≥йних проект≥в, ¤к≥ поглинають в≥льн≥ ресурси ≥ спри¤ють виробництву непотр≥бних товар≥в, що Ї характер ним дл¤ безкризовоњ економ≥ки. ¬≥дсутн≥сть криз приз водила б до дисбалансу м≥ж зростанн¤м ф≥ктивного та реального кап≥тал≥в, ¤к це спостер≥галос¤ п≥д час останньоњ кризи в ѕ≥вденно-—х≥дн≥й јз≥њ.
ўо стосуЇтьс¤ дисбалансу м≥ж грошовою й товарною масою, то причиною сучасних ф≥нансових потр¤с≥нь Ї неконтрольован≥сть руху загальноњ маси кап≥талу в умовах в≥льного м≥жнародного руху кап≥талу, через що ≥снуЇ великий ризик виникненн¤ дисбалансу м≥ж грошима ≥ товарами. ¬иходом ≥з такоњ ситуац≥њ мають стати обмеженн¤ на рух кап≥талу.
ќкр≥м тенденц≥й до пер≥одичних п≥двищень ≥ знижень фондових ≥ндекс≥в, що мають м≥сце ¤к на цив≥л≥зованих фондових ринках, так ≥ на тих, що розви ваютьс¤, ≥снують ректиф≥кац≥йн≥ кризи, ¤к≥ характерн≥ лише дл¤ останн≥х. ѓх виникненн¤ нер≥дко спостер≥гаЇтьс¤ т≥льки один раз за всю ≥стор≥ю ринку. ѕ≥д ректиф≥кац≥Їю сл≥д розум≥ти очищенн¤ ринку в≥д значноњ к≥лькост≥ др≥бних брокер≥в та ≥нвестор≥в, посиленн¤ позиц≥й великих, а також зб≥льшенн¤ вкла д≥в у значн≥ ≥нвестиц≥йн≥ ≥нститути. “ак≥ кризи майже не впливають на середньо- та довгостроков≥ перспективи ринку ≥ Ї першою стад≥Їю переходу до вр≥вноважен≥шого стану, коли д≥¤ ринкових закон≥в розширюЇтьс¤.
ƒл¤ визначенн¤ пер≥од≥в значних пад≥нь ц≥н на фондових ринках в ≥стор≥њ рег≥он≥в зах≥дна л≥тература використовуЇ показник у вигл¤д≥ в≥дношенн¤ р≥вн¤ рег≥онального фондового ≥ндексу на момент ча су ≥ до максимального р≥вн¤ даного ≥ндексу до моменту часу t, що позна чаЇтьс¤ ¤к —ћј’t.
” додатку є 14 показан≥ значенн¤ —ћј’, за пер≥од ≥з 1970 по 1997 роки дл¤ трьох ринк≥в: розвинутих крањн, Ћатинськоњ јмерики й јз≥њ, як бачимо, у вс≥х трьох рег≥онах спостер≥гались еп≥зоди великих пад≥нь ц≥н прот¤гом пер≥оду, ¤кий вивчаЇтьс¤, при цьому пад≥нн¤ ц≥н на ринках, що розвиваютьс¤ (Ћатин ськоњ јмерики й јз≥њ), були типово б≥льшими, н≥ж на розвинутих ринках. “ак, прот¤гом пер≥оду, що анал≥зуЇтьс¤, на розвинутих ринках спостер≥галис¤ лише три еп≥зоди пад≥нн¤ ≥ндексу ц≥н б≥льш н≥ж на 20% стосовно попередньо го ≥сторично максимального р≥вн¤, тод≥ ¤к в јз≥њ сталос¤ ш≥сть таких еп≥зод≥в, у Ћатинськ≥й јмериц≥ Ч чотири. р≥м того, пад≥нн¤ ц≥н б≥льш н≥ж на 35% в≥д булос¤ лише в одному випадку на розвинутих ринках (пад≥нн¤ на 39,9% у ве ресн≥ 1974 року) ≥ в шести випадках на ринках, що розвиваютьс¤.
ѕон¤тт¤, необх≥дн≥ дл¤ анал≥зу фондових криз, визначаютьс¤ таким чином:
в≥дносне пад≥нн¤ ≥ндекс≥в Ч пад≥нн¤ стосовно њхнього ≥сторично макси мального р≥вн¤;
обвал Ч в≥дносне пад≥нн¤ рег≥онального ≥ндексу б≥льш н≥ж на 20% дл¤ розвинутих ринк≥в ≥ б≥льш н≥ж на 35% дл¤ ринк≥в, що розвиваютьс¤;
початок кризи Ч м≥с¤ць, коли ≥ндекс дос¤г свого ≥сторичного максиму му, ¤кий передуЇ м≥с¤цев≥ початку обвального пад≥нн¤ ц≥н;
початок обвалу Ч м≥с¤ць, коли ≥ндекс ц≥н упав нижче в≥д порогового р≥вн¤ (тобто 20% дл¤ розвинутих ринк≥в ≥ 35% дл¤ ринк≥в, що розвиваютьс¤);
найглибша точка пад≥нн¤ Ч м≥с¤ць, коли ≥ндекс ц≥н дос¤г м≥н≥мально го р≥вн¤ п≥д час кризи;
в≥дновленн¤ Ч перший м≥с¤ць п≥сл¤ початку обвалу, коли ≥ндекс дос¤г свого максимального р≥вн¤, ¤кий мав м≥сце до обвалу.
ƒл¤ уникненн¤ подв≥йного врахуванн¤ одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж кризи вважають до датков≥ обвальн≥ пад≥нн¤ ц≥н, ¤к≥ виникли у межах кризи, частиною ц≥Їњ кризи. “акий п≥дх≥д до анал≥зу фондовоњ кризи даЇ змогу ≥дентиф≥кувати дев'¤ть в≥домих ф≥нансових криз, ¤к≥ мали м≥сце на фондових ринках св≥ту. Ў≥сть криз ≥з дев'¤ти були пов'¤зан≥ з≥ зм≥нами у глобальних умовах торг≥вл≥: перша криза в розвинутих крањнах 1973 року ≥ три кризи, що охопили три рег≥они в 1980 ≥ 1981 роках, були пов'¤зан≥ з п≥двищенн¤м ц≥н на нафту; криза 1994 ро ку в Ћатинськ≥й јмериц≥ й останн¤ аз≥атська криза, що почалас¤ 1996 року, були пов'¤зан≥ з переоц≥нкою валют при режимах ф≥ксац≥њ обм≥нних курс≥в. ўо ж до трьох останн≥х криз, то дв≥ з них, 1987 року (одна у розвинутих крањнах, друга у крањнах Ћатинськоњ јмерики), були пов'¤зан≥ з обвалом фон дового ринку —Ўј; аз≥атська криза 1990 року стала результатом к≥лькох одно часних пол≥тичних ≥ економ≥чних потр¤с≥нь.
ƒодаток є 15 м≥стить додаткову ≥нформац≥ю про рег≥ональн≥ фондов≥ кризи у св≥т≥. ≤з трьох криз на розвинутих ринках в≥д 1970 року кожна наступна була менш т¤жкою, н≥ж попередн¤. “ривал≥сть криз на розвинутих ринках знизи лас¤ з 56 м≥с¤ц≥в (перша криза почалас¤ в червн≥ 1973 року) до 17 м≥с¤ц≥в (ос танн¤ криза почалас¤ в серпн≥ 1987 року). ¬еличина найнижчого пад≥нн¤ ц≥н також знизилас¤ з майже 40% дл¤ першоњ кризи до 21,5% дл¤ останньоњ.
ƒосл≥дженн¤ криз, що розгл¤даютьс¤, на ринках Ћатинськоњ јмерики й јз≥њ починаючи з 1970 року даЇ змогу д≥йти висновку, що вони не мають оз нак зниженн¤. ризи на ринках, ¤к≥ розвиваютьс¤, мають багато сп≥льного з першою (найт¤жчою) кризою розвинутих ринк≥в 1973 року. ѕрот¤гом б≥ль шост≥ криз ринк≥в, що розвиваютьс¤, найнижча точка пад≥нн¤ дос¤гаЇтьс¤ швидко, ≥ пад≥нн¤ ц≥н при њњ дос¤гненн≥ мають велике значенн¤. р≥м того, пер≥оди в≥дновленн¤ ≥ тривалост≥ криз ринк≥в, що розвиваютьс¤, чимал≥. Ќа ринках, що розвиваютьс¤, максимальне пад≥нн¤ ц≥н становило майже 40% у чотирьох кризах ≥з шести ≥ перевищило 60% прот¤гом двох останн≥х.
ƒан≥, наведен≥ у додатку є 14 св≥дчать, що п≥д час криз, ¤к≥ розгл¤даютьс¤, обвалам курс≥в акц≥й (зниженню фондового ≥ндек су) передуЇ значне њх п≥двищенн¤. —ереднЇ значенн¤ р≥чних прибутк≥в за три роки до криз с¤гало майже 49%. ¬еличина передкризового п≥двищенн¤ ц≥н ти пово б≥льша дл¤ ринк≥в, що розвиваютьс¤, н≥ж дл¤ розвинутих ринк≥в. р≥м то го, за кризового стану на ринках, що розвиваютьс¤, середнЇ р≥чне п≥двищенн¤ ц≥н за три роки до криз перевищило максимальне пад≥нн¤ ц≥н Ч особлив≥сть, ¤ка може бути пов'¤зана з переоц≥нкою ринку. —туп≥нь попередньоњ переоц≥нки ринку по¤снюЇ наступн≥ обвали фондо вого ринку —Ўј за пер≥од ≥з 1926 по 1989 роки. ÷≥каво, що така особлив≥сть не була характерною дл¤ останньоњ аз≥атськоњ кризи, де р≥чне передкризове п≥д вищенн¤ ц≥н становило третину максимального пад≥нн¤ ц≥н п≥д час кризи.
¬ ”крањн≥ перед р≥зким пад≥нн¤м ц≥н акц≥й у зв'¤зку з останньою кризою в јз≥њ також спостер≥галос¤ п≥двищенн¤ фондових ≥ндекс≥в, ¤ке почалось у дру гому квартал≥ 1997 року в результат≥ зростанн¤ ц≥н на акц≥њ переважно п≥д приЇмств х≥м≥чноњ, нафтогазовоњ та металург≥йноњ промисловост≥. ” третьому квартал≥ 1997 року п≥дскочили ц≥ни на акц≥њ п≥дприЇмств енергетики б≥льш ¤к на 100% за к≥лька м≥с¤ц≥в через њх недооц≥нку, що призвело до п≥двищенн¤ ко тирувань основноњ маси б≥льш-менш л≥кв≥дних акц≥й. Ќа к≥нець цього ж квар талу, на думку експерт≥в, акц≥њ вже були переоц≥нен≥, що спричинило напри к≥нц≥ вересн¤ 1997 року пад≥нн¤ котирувань б≥льшост≥ л≥кв≥дних акц≥й.
¬насл≥док кризи на св≥тових фондових ринках ≥ноземн≥ ≥нвестори почали виводити своњ кап≥тали з крањн ≥з перех≥дною економ≥кою. Ќа це Ќац≥ональний банк ”крањни в≥дреагував обмеженн¤ми на валютному ринку, а ћ≥н≥стерство ф≥ нанс≥в ”крањни Ч п≥двищенн¤м дох≥дност≥ обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ по зики (ќ¬ƒѕ) б≥льш ¤к удв≥ч≥. Ќа корпоративному ринку ц≥нних папер≥в р≥зке п≥двищенн¤ дох≥дност≥ ќ¬ƒѕ спричинило обвальне пад≥нн¤ курсу акц≥й. ‘он дов≥ ≥ндекси з к≥нц¤ жовтн¤ до к≥нц¤ 1997 року знизилис¤ б≥льш ¤к на 30%.
ƒл¤ подальшого вивченн¤ повед≥нки фондових ≥ндекс≥в п≥д час значних пад≥нь ц≥н розгл¤немо додаток є 16, в ¤кому показано в≥дношенн¤ м≥н≥мально го р≥вн¤ ≥ндекс≥в за трир≥чний пер≥од до моменту часу ≥ до р≥вн¤ ≥ндекс≥в на момент часу t, що позначаЇтьс¤ в зах≥дн≥й л≥тератур≥ ¤к ћ≤N—t, дл¤ вказаних вище рег≥он≥в за пер≥од ≥з 1970 по 1997 роки у пор≥вн¤нн≥ з попередн≥м трир≥чним пер≥одом. Ќа ринках Ћатинськоњ јмери ки, що розвиваютьс¤, спостер≥галос¤ п≥двищенн¤ ц≥н майже на 400% у перед кризовий пер≥од на початку 1980-х рок≥в.
Ќа п≥дстав≥ цих спостережень напрошуЇтьс¤ висновок, що фондовим кри зам можуть систематично передувати еп≥зоди значного п≥двищенн¤ ц≥н. ƒл¤ вивченн¤ питанн¤ про передбачуван≥сть пад≥нн¤ з урахуванн¤м п≥дйом≥в, ¤к≥ њм передують, розгл¤немо додаток є 17, на ¤кому зображена корел¤ц≥¤ м≥ж вели чинами ћ≤N—t ≥ —ћј’ t+lag на момент часу t плюс певний лаговий пер≥од,
CMAX t+lag . –исунок в≥дображаЇ розрахунок корел¤ц≥њ дл¤ лагового пер≥оду в≥д Ч60 до +60 м≥с¤ц≥в.
¬≥дпов≥дно до цих розрахунк≥в, коли лаг (lag) маЇ в≥д'Їмне значенн¤, коре л¤ц≥¤ показуЇ, чи привело п≥двищенн¤ ц≥н до наступного зниженн¤. “ак, при в≥д'Їмному значенн≥ lag ≥ позитивн≥й корел¤ц≥њ ймов≥рно, що за значенн¤ми ≥н декс≥в вище в≥д середнього р≥вн¤ сталос¤ њх зниженн¤ нижче в≥д середнього р≥вн¤, тобто ц≥ни мали протилежн≥ щодо середнього р≥вн¤ значенн¤. якщо ко рел¤ц≥¤ негативна за тих самих умов, ймов≥рно, що за високими р≥вн¤ми ≥н декс≥в виникли ще б≥льш висок≥, тобто ц≥ни були позитивно автокорельован≥.
” вс≥х трьох рег≥онах у м≥ру зм≥ни lag в≥д Ч60 м≥с¤ц≥в до 0 корел¤ц≥¤ зни жуЇтьс¤ з пом≥рно позитивних до великих негативних значень. ÷е означаЇ, що за короткостроковий пер≥од (невелик≥ значенн¤ lag) ц≥ни пози тивно автокорельован≥.
≥лька еп≥зод≥в значних п≥двищень ц≥н спостер≥галис¤ в ус≥х рег≥онах, при цьому величини зростанн¤ ц≥н були б≥льш≥ на ринках, ¤к≥ розвиваютьс¤. ƒл¤ кожного рег≥ону характерним Ї значно вище п≥дн¤тт¤ ц≥н пор≥вн¤но ≥з наступним њх пад≥нн¤м. ÷е Ї св≥дченн¤м того, що фондов≥ ≥ндекси мають тенденц≥ю до п≥двищенн¤ прот¤гом тривалого пер≥оду. “ак, на розвинутих ринках перед обвалом 1987 року в≥дбулос¤ п≥двищенн¤ ц≥н б≥льш н≥ж на 200%. ƒодаток є також показуЇ, що дл¤ довших часових ≥нтервал≥в (велик≥ значенн¤ lag) ц≥ни приймають проти лежн≥ щодо середнього р≥вн¤ значенн¤.
« додатку є 17 видно, що при позитивних значенн¤х lag корел¤ц≥¤ пока зуЇ, чи привели пад≥нн¤ до наступного п≥двищенн¤ ц≥н. ”с≥ рег≥они харак теризуютьс¤ тим, що корел¤ц≥¤ негативна дл¤ невеликих позитивних зна чень lag ≥, навпаки, маЇ позитивне значенн¤ у м≥ру зб≥льшенн¤ позитивних значень lag.
¬еличина lag, за ¤коњ корел¤ц≥¤ зм≥нюЇ знак, в≥др≥зн¤Їтьс¤ у рег≥онах: дл¤ розвинутих ринк≥в вона становить майже 7 м≥с¤ц≥в, дл¤ аз≥атських ринк≥в Ч 15 м≥с¤ц≥в ≥ дл¤ ринк≥в Ћатинськоњ јмерики Ч 33 м≥с¤ц≥. ¬еличина lag, за ¤коњ корел¤ц≥¤ дос¤гаЇ максимуму п≥сл¤ зм≥ни знака, Ч це пром≥жок часу, п≥сл¤ ¤кого ймов≥рн≥сть в≥дновленн¤ найвища. ÷¤ величина lag вар≥юЇтьс¤ також залежно в≥д рег≥ону: вона маЇ найб≥льше значенн¤ дл¤ Ћатинськоњ јмерики, за ¤кою йде јз≥¤, а пот≥м Ч ринки розвинутих крањн. ÷≥ результати також п≥дтверджують той факт, що в≥дновленн¤ на ринках, ¤к≥ розвиваютьс¤, тривал≥ше, н≥ж на розвинутих ринках.
Ќа п≥дстав≥ сказаного можна припустити, що, оск≥льки передкризове п≥д вищенн¤ ц≥н б≥льше в≥д найглибшого спаду п≥д час кризи ≥ спостер≥гаЇтьс¤ певна корел¤ц≥йна залежн≥сть м≥ж п≥двищенн¤ми ≥ пад≥нн¤ми ц≥н, засоби ан-тикризового регулюванн¤ можуть спр¤мовуватис¤ передус≥м на запоб≥ганн¤ надм≥рному п≥двищенню курс≥в акц≥й ≥з метою пом'¤кшенн¤ можливоњ нас тупноњ фондовоњ кризи. “ак≥ кроки можуть мати ¤к засоби економ≥чного впли ву, наприклад, продумане поступове п≥двищенн¤ обл≥кових ставок у пер≥од надм≥рного п≥двищенн¤ курс≥в акц≥й, п≥сл¤ ¤кого може статис¤ обвал, так ≥ за соби психолог≥чного впливу на учасник≥в фондового ринку.
–озд≥л 3: ќсновн≥ проблеми та перспективи ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥.
¬≥д часу набутт¤ ”крањною незалежност≥ та початку формуванн¤ ринковоњ економ≥чноњ системи крањни неперервно йшов процес створенн¤ ринку кап≥та лу, або фондового ринку, що характеризувавс¤ в≥докремленн¤м часток (пањв, акц≥й) суб'Їкт≥в господарюванн¤ (ф≥зичних та юридичних ос≥б) у систем≥ об≥ гу пайового (акц≥онерного) кап≥талу. ¬раховуючи той факт, що майже стор≥чч¤ економ≥чна система крањни функц≥онувала ¤к така, що не мала ринку приватного кап≥талу, а весь об≥го вий кап≥тал був сконцентрований в особ≥ Їдиного власника Ч держави, фор муванн¤ та перех≥д до цив≥л≥зованого ринку приватного кап≥талу, вищою фор мою ¤кого Ї орган≥зований фондовий ринок, Ч досить складна проблема, ¤ка потребуЇ ретельного економ≥чного анал≥зу ≥ створенн¤ власноњ теоретичноњ бази функц≥онуванн¤ цього сегмента економ≥ки.
“ак, на сьогодн≥ в ”крањн≥ найб≥льш розповсюдженим видом ц≥нних папер≥в Ї акц≥њ, обс¤г ем≥с≥й ¤ких швидко зростаЇ, ¤к зростаЇ ≥ њх частка в загальному обс¤гу випущених ц≥нних папер≥в. —постер≥гаютьс¤ зм≥ни у галузев≥й структур≥ ем≥с≥й: зменшились обс¤ги ем≥с≥й банк≥вськими структурами ≥ зб≥льшились обс¤ги ем≥с≥й промисловими п≥дприЇмствами. ÷е по¤снюЇтьс¤ зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ зареЇстрованих ем≥с≥й акц≥й приватизованих ≥ корпоратизованих п≥дприЇмств.
ѕервинний ринок акц≥й приватизованих п≥дприЇмств в ”крањн≥ носить неоднор≥дний характер ¤к за складом учасник≥в, так ≥ за формами: пор¤д з акц≥¤ми великих п≥дприЇмств присутн≥ ц≥нн≥ папери п≥дприЇмств, що не користуютьс¤ попитом. ¬торинний ринок ц≥нних папер≥в приватизованих п≥дприЇмств маЇ р¤д особливостей: б≥льш ровинутим пор≥вн¤но з б≥ржовим об≥гом Ї позаб≥ржовий, головними д≥йовими особами ¤кого Ї ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ, приватн≥ або ≥нституц≥йн≥ ≥нвестори, ¤к≥ активно освоюють практику спекул¤тивних операц≥й з ц≥нними паперами. –ег≥ональний розпод≥л торговц≥в ц≥нними паперами наведено у додатку є19.
3.1. ≈тапи формуванн¤ фондового ринку в ”крањн≥.
—пробуЇмо розгл¤нути умови виникненн¤ фондового ринку в ”крањн≥. Ќа м≥й погл¤д, його формуванн¤ в≥дбува лос¤ в к≥лька етап≥в.
ѕерший етап Ч це пер≥од виходу ”крањни з≥ складу –а д¤нського —оюзу, що зб≥гс¤ у час≥ з процесом створенн¤ приватних акц≥онер них та ф≥нансових компан≥й, ¤к≥ займалис¤ залученн¤м кошт≥в населенн¤ п≥д випуск власних ц≥нних папер≥в. ≤ хоч д≥¤льн≥сть цих установ на ринку ц≥нних папер≥в була стих≥йною й неорган≥зованою, а сам≥ ц≥нн≥ папери мали характер штучно п≥дтримуваноњ вартост≥, цей етап можна назвати першими кроками фондового ринку в ”крањн≥.
—аме через те, що на перших порах розвиток цього сегмента економ≥ки йшов хаотично ≥ безконтрольно, в≥н призв≥в до значних потр¤с≥нь ≥ надовго сформував у масов≥й св≥домост≥ недов≥ру до фондових ≥нструмент≥в ¤к до об'Їкт≥в ≥нвестуванн¤. ÷е, у свою чергу, загальмувало процес розвитку ≥нсти туту приватного ≥нвестуванн¤ в ”крањн≥ нав≥ть до сьогодн≥. јдже у б≥льшост≥ розвинутих крањн роль ≥ частка приватних ≥нвестор≥в (ф≥зичних ос≥б) маЇ вели чезне значенн¤ у функц≥онуванн≥ фондового ринку крањни.
ƒругий етап розвитку ринку ц≥нних папер≥в виник у зв'¤зку з випуском в об≥г та створенн¤м вторинного ринку куп≥вл≥-продажу компенсац≥йних серти ф≥кат≥в ≥ чорного ринку приватизац≥йних майнових сертиф≥кат≥в Ч ваучер≥в. ÷≥на первинного ринку Ч 500 грн. за ваучер та 10 ≥ 20 грн. за компенсац≥йний сертиф≥кат Ч ви¤вилас¤ надто умовною. ј от вторинн≥ ринки продемонстру вали до цього виду державних ц≥нних папер≥в можлив≥сть д≥Ївост≥ ринкового механ≥зму ц≥ноутворенн¤. “ак≥ ≥нструменти, ¤к ѕћ—, —, п≥льгова передпла та, знов повернули приватного ≥нвестора до ринку, причому психолог≥чно дл¤ перес≥чного громад¤нина не було значних ризик≥в при втрат≥ вартост≥ ѕћ— чи —, що давало змогу привернути увагу значноњ к≥лькост≥ ф≥зичних ос≥б до процесу приватизац≥њ. ” цей пер≥од створюютьс¤ псевдоб≥рж≥ Ч цент ри сертиф≥катних аукц≥он≥в, велика к≥льк≥сть ф≥нансових посередник≥в (дов≥р чих та ≥нвестиц≥йних компан≥й), формуЇтьс¤ ≥нформативна база та ≥нш≥ ≥нф раструктурн≥ п≥дрозд≥ли.
«вичайно, сьогодн≥ б≥льш≥сть науковц≥в оц≥нюЇ масову приватизац≥ю ¤к таку, що не мала економ≥чного сенсу, бо в нењ наперед не закладений меха н≥зм ви¤вленн¤ реального власника, тобто в результат≥ масовоњ приватизац≥њ
контроль над п≥дприЇмством розпилюЇтьс¤ серед великоњ к≥лькост≥ акц≥онер≥в, що, ¤к правило, не даЇ змоги зд≥йснювати ефективне управл≥нн¤ п≥дприЇмст вом. јле, з ≥ншого боку, масова приватизац≥¤ маЇ велике значенн¤ дл¤ фор муванн¤ ≥нвестиц≥йноњ св≥домост≥ нац≥њ та розвитку культури ≥нвестуванн¤. —л≥д також зазначити, що за рахунок розпиленн¤ власност≥ на перших кроках розвитку фондового ринку з'¤вл¤Їтьс¤ грунт дл¤ розвитку брокерських ≥ ди лерських компан≥й.
–озвиток ≥нституту приватноњ власност≥ через випуск ѕћ—, — та розм≥ щенн¤ акц≥й п≥дприЇмств через п≥льгову передплату ознаменував початок ре ального процесу становленн¤ украњнського ринку ц≥нних папер≥в. —аме масо-
ва приватизац≥¤ була тим чинником, що дав поштовх ≥ став реальною базою створенн¤ фондового ринку та його ≥нфраструктури в ”крањн≥.
ƒругий етап розвитку фондового ринку в ”крањн≥ в≥д≥грав величезну роль у формуванн≥ ≥нвестиц≥йноњ св≥домост≥ нац≥њ та створенн≥ об'Їктивних умов дл¤ подальшого розвитку фондового ринку. якщо другий етап характеризу вавс¤ масовою, тобто народною, приватизац≥Їю, то трет≥й етап характеризуЇтьс¤ пошуком ефективного власника, що зумовило пошук нових систем розпо д≥лу власност≥, продаж об'Їкт≥в великоњ приватизац≥њ та активне залученн¤ до приватизац≥йних процес≥в зовн≥шн≥х ≥нвестор≥в. ќсновною в≥дм≥нн≥стю тре тього етапу в≥д другого став акцент на грошову приватизац≥ю, що зумовило розвиток певноњ ≥нфраструктури дл¤ забезпеченн¤ цього процесу. —л≥д зазна чити, що масова (ваучерна) приватизац≥¤ тривала досить довго, але з початком грошовоњ приватизац≥њ вона вже не мала того значенн¤.
“рет≥й етап розвитку фондового ринку характеризувавс¤ такими факторами:
1) активний продаж державою значних пакет≥в акц≥й великих п≥д приЇмств;
2) бурхливий розвиток б≥ржових та позаб≥ржових систем об≥гу акц≥й;
3) по¤ва значноњ к≥лькост≥ ф≥нансових посередник≥в, що оперували вже не сертиф≥катами, а реальними грошима;
4) концентрац≥¤ власност≥ шл¤хом активного скуповуванн¤ акц≥й у насе ленн¤;
5) розвиток ринку державних боргових зобов'¤зань;
6) вих≥д на ринок у рол≥ покупц≥в великих зовн≥шн≥х ≥нституц≥ональних та приватних ≥нвестор≥в.
–озвиток б≥ржовоњ торг≥вл≥ викликав створенн¤ значноњ к≥лькост≥ спец≥ал≥зованих брокерських компан≥й, основним видом д≥¤льност≥ ¤ких стали опера ц≥њ за кошти на ринку ц≥нних папер≥в. «начний ≥нтерес до брокерського б≥зне су був зумовлений такими факторами, ¤к значний р≥вень прибутковост≥, по¤ ва великоњ к≥лькост≥ зовн≥шн≥х покупц≥в, зац≥кавлених у портфельних ≥нвести ц≥¤х в украњнськ≥ ц≥нн≥ папери, ≥ так званий ≥нвестиц≥йний бум на ринках, що народжуютьс¤ (зокрема в –ос≥њ). ” цей пер≥од починаЇтьс¤ процес концентра ц≥њ власност≥ шл¤хом придбанн¤ стратег≥чними покупц¤ми ц≥нних папер≥в на в≥дкритому ринку, причому значна к≥льк≥сть операц≥й в≥дбуваЇтьс¤ шл¤хом ку п≥вл≥ ц≥нних папер≥в у населенн¤.
÷ей пер≥од характеризуЇтьс¤ бурхливим розвитком ≥нфраструктури фон дового ринку: з'¤вл¤Їтьс¤ велика к≥льк≥сть торговельних майданчик≥в, розви ваютьс¤ реЇстраторськ≥ й депозитарн≥ установи, створюЇтьс¤ позаб≥ржова фондова торгова система, розвиваютьс¤ профес≥йн≥ асоц≥ац≥њ та сп≥лки. Ќа жаль, сьогодн≥ можно констатувати: органи влади ≥ контролю не були на лежним чином п≥дготовлен≥ до такого бурхливого розвитку ринку, що призве ло до значноњ к≥лькост≥ правопорушень та зловживань.
≤з розвитком ринку корпоративних ц≥нних папер≥в отримав значний ≥м пульс до налагодженн¤ ≥ сегмент державних боргових зобов'¤зань Ч ¤к внут р≥шн≥х (обл≥гац≥њ внутр≥шньоњ державноњ позики), так ≥ зовн≥шн≥х (Ївробондз). —аме бурхливий розвиток корпоративного сегмента фондово го ринку в ”крањн≥, ¤кий утворивс¤ в результат≥ приватизац≥йних процес≥в, дав змогу отримати значн≥ суми кошт≥в на внутр≥шньому ≥ м≥жнародному ф≥нансо вих ринках п≥д боргов≥ зобов'¤занн¤ держави. ”крањнський фондовий ринок стр≥мкими темпами зб≥льшував свою кап≥тал≥зац≥ю ≥ залучав дедал≥ б≥льшу к≥льк≥сть ≥нвестор≥в.
ќц≥нюючи цей етап розвитку ринку, сл≥д зауважити, що основними його учасниками стали зовн≥шн≥ портфельн≥ ≥нвестори, б≥льш≥сть оператор≥в ринку мала на мет≥ передус≥м спекул¤тивн≥ ц≥л≥. ƒаний факт в≥дбивавс¤ на обс¤гах ≥ методах продажу об'Їкт≥в державноњ власност≥ Ч ¤к правило, до продажу пропонувалис¤ незначн≥ пакети середн≥х ≥ великих ≥нвестиц≥йне ц≥кавих п≥дприЇмств. ќсновними дос¤гненн¤ми цього етапу розвитку ринку можна назвати:
1) розвиток ринковоњ ≥нфраструктури (б≥ржов≥ та позаб≥ржов≥ установи, агенц≥њ з перереЇстрац≥њ прав власност≥ Ч незалежн≥ реЇстратори та депозитар н≥ установи, створенн¤ профес≥йних асоц≥ац≥й);
2) створенн¤ галуз≥ профес≥йних учасник≥в фондового ринку (брокерських та ф≥нансових компан≥й);
3) по¤ва та розвиток спец≥альних ƒержавних контролюючих установ (дер жавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в ≥ фондового ринку);
4) активне входженн¤ до украњнського фондового ринку зовн≥шнього вен чурного кап≥талу.
ќсновною хибою цього етапу, на м≥й погл¤д, Ї переоц≥нка можливостей нац≥онального фондового ринку, штучне форсуванн¤ його розвитку та страте г≥чн≥ помилки у процес≥ проведенн¤ приватизац≥њ, посилен≥ св≥товою ф≥нансо вою кризою. ќсновною помилкою державних орган≥в приватизац≥њ, на мою думку, стало затоварюванн¤ ринку др≥бними пакетами ≥нвестиц≥йне приваб ливих п≥дприЇмств п≥д час св≥товоњ ф≥нансовоњ кризи. ÷е призвело до нерац≥онального розпорошенн¤ власност≥, втрати ≥нтересу до ринку з боку стратег≥ч них покупц≥в та, ¤к насл≥док, до в≥дпливу портфельних ≥нвестор≥в.
Ќа даному етап≥ в умовах св≥товоњ ф≥нансовоњ кризи держав≥ в особ≥ орга н≥в, що провод¤ть первинне розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в, сл≥д було б створити штучний деф≥цит на др≥бн≥ пакети й актив≥зувати продаж мажоритарних паке т≥в стратег≥чним покупц¤м. “ак≥ кроки п≥дтримали б л≥кв≥дн≥сть ринку др≥бних пакет≥в, що, у свою чергу, дало б змогу отримати значно б≥льше кошт≥в при реал≥зац≥њ мажоритарних пакет≥в акц≥й.
„етвертий етап розвитку фондового ринку в ”крањн≥, ¤кий в≥драхо вуЇтьс¤ в≥д початку ф≥нансовоњ кризи ≥ до сьогодн≥, ставить б≥льше запитань, ан≥ж даЇ в≥дпов≥дей щодо перспектив розвитку фондового ринку в крањн≥. Ќа сьогодн≥ украњнський ринок маЇ досить добре розвинену систему об≥гу ц≥нних папер≥в (нац≥ональну депозитарну систему, електронн≥ торгов≥ системи ≥ т. ≥н.), розвинут≥ контролююч≥ органи та органи захисту прав акц≥онер≥в, але ак тивн≥сть у цьому сегмент≥ економ≥ки дуже незначна. ≥льк≥сть субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ на ринку ц≥нних папер≥в у 1999р. наведена у додатку є 18. “ому Ї низка об'Їктивних фактор≥в, серед ¤ких основний Ч це недостатн¤ глибина приватизац≥њ великих п≥дприЇмств, що призводить до в≥дсутност≥ на украњнсь кому ринку стратег≥чних покупц≥в. ƒержава повинна актив≥зу вати продаж контрольних пакет≥в акц≥й великих п≥дприЇмств ≥з залученн¤м висококвал≥ф≥кованих фах≥вц≥в у галуз≥ ≥нвестиц≥йного менеджменту та консалтингу. ÷е зможе дати новий ≥мпульс дл¤ розвитку нац≥онального фондово го ринку.
3.2. —учасний стан ринку ц≥нних папер≥в.
ѕрот¤гом 1999 року обс¤г випуску ц≥нних папер≥в в ”крањн≥ динам≥чно зростав та на к≥нець року було зареЇстровано ем≥с≥й ц≥нних папер≥в на загальну суму 24,509 млрд. грн. (без урахуванн¤ державних ц≥нних папер≥в). ѕереважну частину випуск≥в склали ем≥с≥њ корпоративних ц≥нних папер≥в, що обумовлено продовженн¤м процес≥в масовоњ приватизац≥њ та корпоратизац≥њ в ”крањн≥. ќбс¤г ем≥с≥й ц≥нних папер≥в, що були зареЇстрован≥ прот¤гом 1999 року, у варт≥сному вим≥р≥ дос¤г 12,257 млрд. грн..
ќбс¤г зареЇстрованих ем≥с≥й станом на 01.01.2000:
¬ид ц≥нних папер≥в
ќбс¤г ем≥с≥њ
(млрд. грн.)
јкц≥њ
24,162
ќбл≥гац≥њ п≥дприЇмств
0,137
ќбл≥гац≥њ м≥сцевих позик
0,0005
≤нвестиц≥йн≥ сертиф≥кати
0,209
–азом
24,508
Ќа к≥нець 1999 року в ”крањн≥ нараховувалось близько 35580 акц≥онерних товариств, з ¤ких майже 33% - в≥дкрит≥ акц≥онерн≥ товариства.
“ип акц≥онерного товариства
≥льк≥сть ј“ в тис.:
Ќа 01.01.99
на 01.01.2000
¬≥дкритого типу
10,6
11,60
«акритого типу
22,9
23,98
¬сього
33,5
35.58
«агальний обс¤г ем≥с≥й акц≥й, зареЇстрованих в 1999 роц≥, перевищив обс¤г випуск≥в акц≥й за 1998 р≥к на 2,27 млрд. грн., що в≥дпов≥даЇ зб≥льшенню на 22,7%. «начна ем≥с≥йна активн≥сть акц≥онерних товариств прот¤гом року спостер≥галась у ≤≤ та ≤≤≤ кварталах, тод≥ ¤к на ≤V квартал припало лише 13,7% р≥чного обс¤гу ем≥с≥й акц≥й. ѕереважна б≥льш≥сть ем≥с≥й корпоративних ц≥нних папер≥в в ”крањн≥ за останн≥ роки зд≥йснювалась у процес≥ приватизац≥њ та корпоратизац≥њ державних п≥дприЇмств.
«а 1999 р≥к в≥дбулис¤ значн≥ зм≥ни у структур≥ зареЇстрованих ем≥с≥й акц≥й. якщо в 1998 роц≥ майже 75% випуск≥в акц≥й зд≥йснювалис¤ закритими акц≥онерними товариствами, то в 1999 роц≥ б≥льше 53% загального обс¤гу ем≥с≥й припадало на зб≥льшенн¤ статутного фонду в≥дкритих акц≥онерних товариств.
—уб'Їкти ринку
ќбс¤г ем≥с≥й у млрд. грн.
1998 р≥к
1999 р≥к
омерц≥йн≥ банки («ј“)
0,327
0,249
омерц≥йн≥ банки (¬ј“)
0,299
0,342
—трахов≥ компан≥њ
0,016
0,104
≤нвест. компан≥њ, фонди
0,020
-0,028
ѕ≥дприЇмства («ј“)
7,506
5,043
ѕ≥дприЇмства (¬ј“)
1,803
6,529
–азом
9,970
12,240
Ѕ≥льш≥сть ем≥с≥й акц≥й у 1999 роц≥ було зареЇстровано в ињвськ≥й област≥ та в промислових област¤х ”крањни: ѕолтавськ≥й, ƒн≥пропетровськ≥й та «апор≥зьк≥й. “ака територ≥альна диференц≥ац≥¤ обумовлена зосереджен≥стю банк≥вських ≥ ф≥нансових структур та приватизац≥Їю промислових г≥гант≥в у цих област¤х ”крањни.
ѕрот¤гом 1999 року було прийн¤то чотирнадц¤ть нормативних акт≥в, що регулюють сферу корпоративних та боргових ц≥нних папер≥в, б≥льша частина ¤ких актуал≥зувала попередн≥ положенн¤ про реЇстрац≥ю випуску акц≥й ≥ обл≥гац≥й та ≥нформац≥њ про њх ем≥с≥ю. р≥м того, з метою забезпеченн¤ розкритт¤ ≥нформац≥њ було затверджено ѕор¤док оприлюдненн¤ частини регул¤рноњ ≥нформац≥њ про ем≥тента.
≤нформац≥йну прозор≥сть та в≥дкрит≥сть фондового ринку ”крањни забезпечуЇ ÷ентр громадськоњ ≥нформац≥њ, в ¤кому прот¤гом 1999 року можлив≥стю ознайомитис¤ з≥ зв≥тами ем≥тент≥в ц≥нних папер≥в скористалис¤ б≥льш н≥ж 3000 в≥дв≥дувач≥в. « метою наданн¤ ≥нвестору-нерезиденту ≥нформац≥њ у звичн≥й дл¤ нього форм≥, ¤ка в≥дпов≥даЇ м≥жнародним вимогам, ом≥с≥¤ розробила та затвердила форми ф≥нансовоњ зв≥тност≥ дл¤ ем≥тент≥в зг≥дно з ћ≥жнародними стандартами бухгалтерського обл≥ку (ћ—Ѕќ), а також розповсюдила серед п≥дприЇмств-ем≥тент≥в ц≥нних папер≥в та профес≥йних учасник≥в фондового ринку затверджен≥ форми ф≥нансовоњ зв≥тност≥, що в≥дпов≥дають ћ—Ѕќ, починаючи з≥ зв≥тност≥ за 1999 р≥к.
ќбс¤г випуск≥в обл≥гац≥й п≥дприЇмств у 1999 роц≥ в ”крањн≥ склав 8,191 млн.грн., що вказуЇ на певне скороченн¤ використанн¤ у господарському оборот≥ цього ф≥нансового ≥нструменту пор≥вн¤но з 1998 роком, коли ем≥с≥й обл≥гац≥й було зареЇстровано на суму 116,435 млн. грн.
¬ид субТЇкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
ќбс¤г ем≥с≥й обл≥гац≥й в млн. грн.:
¬сього
за 1998 р≥к
за 1999 р≥к
станом на 01.01.2000
омерц≥йн≥ банки (¬ј“)
0, 500
0
0,500
ѕ≥дприЇмства
0, 0347
2,691
2,7257
ƒержавн≥ п≥дприЇмства
102, 000
3,500
105,500
“овариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю
3, 900
2,000
5,900
ќбТЇднанн¤ (концерни)
10, 000
0
10,000
–азом
116, 435
8,191
124,626
ќб≥г ц≥нних папер≥в в ”крањн≥ забезпечують торговц≥ ц≥нними паперами, представлен≥ субТЇктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, дл¤ ¤ких цей вид д≥¤льност≥ Ї виключним (вони складають близько 65,4%), комерц≥йними банками (16,7%) та ≥нвестиц≥йними компан≥¤ми (17,9%).
Ќа початку 2000 року в ”крањн≥ д≥¤в 881 торговець ц≥нними паперами. ѕрот¤гом 1999 року було видано 167 дозвол≥в на зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ щодо випуску та об≥гу ц≥нних папер≥в та одночасно анульовано 160 дозвол≥в. ѕрот¤гом 1999 року спостер≥галась тенденц≥¤ щодо диференц≥ац≥њ торговц≥в ц≥нними паперами, а саме поступово визначаЇтьс¤ ст≥йка група структур, ¤к≥ щоквартально зд≥йснюють обс¤ги операц≥й, що перевищують 10 млн. грн., з одночасним зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ тих торговц≥в, ¤к≥ взагал≥ не зд≥йснювали д≥¤льност≥. ƒосить значною Ї група Удр≥бнихФ торговц≥в, тобто тих, ¤к≥ виконують щоквартально угод на суму, що не перевищуЇ 100 тис. грн. Ѕ≥льше половини торговц≥в, ¤к≥ зд≥йснювали д≥¤льн≥сть прот¤гом 1999 року, в≥дноситьс¤ до Усередньоњ групиФ Ц обс¤г укладених ними угод складаЇ в≥д 100 тис. до 1 млн. грн.
ќбс¤г виконаних угод
≤≤ кв.
≤≤≤ кв.
≤V кв.
ƒо 100 тис. грн.
190
210
160
¬≥д 100 тис. до 500 тис. грн.
151
134
136
¬≥д 500 тис. до 1 млн. грн.
62
65
61
¬≥д 1 млн. до 10 млн. грн.
139
124
154
Ѕ≥льш 10 млн. грн.
44
44
53
¬сього
«д≥йснювали д≥¤льн≥сть
564
577
607
Ќе зд≥йснювали д≥¤льн≥сть
153
167
125
ѕодали зв≥т
717
744
732
” 1999 роц≥ збер≥галась тенденц≥¤ щодо зб≥льшенн¤ обс¤г≥в комерц≥йних операц≥й торговц≥в ц≥нними паперами. ќдночасно зменшилис¤ обс¤ги угод з розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в на ринку. омерц≥йн≥ банки Ї найб≥льш крупними торговц¤ми ц≥нними паперами, ¤к≥ зд≥йснюють переважний частину вс≥х вид≥в операц≥й у варт≥сному вим≥р≥ на ринку ц≥нних папер≥в. ѕрот¤гом 1999 року вони в≥д≥гравали найзначн≥шу роль на ринку ц≥нних папер≥в. Ѕ≥льше 75% обс¤гу виконаних угод з куп≥вл≥-продажу ц≥нних папер≥в на ринку ”крањни були зд≥йснен≥ комерц≥йними банками.
ѕрот¤гом 1999 року найб≥льш попул¤рними ¤к за к≥льк≥стю, так ≥ за обс¤гом виконаних операц≥й були обл≥гац≥њ внутр≥шньоњ державноњ позики, з ¤кими працювали переважно банки, друге м≥сце пос≥дали вексел≥ (теж ≥нструмент, б≥льш характерний дл¤ банк≥в), ≥ третю позиц≥ю займали корпоративн≥ ц≥нн≥ папери - акц≥њ.
“ак≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти, ¤к ≥нвестиц≥йн≥ сертиф≥кати та обл≥гац≥њ п≥дприЇмств та м≥сцевих позик, не мали значимих показник≥в.
” середньому найкрупн≥ш≥ угоди у варт≥сному вим≥р≥ укладаютьс¤ при куп≥вл≥-продажу вексел≥в. ’арактерним Ї зб≥льшенн¤ обс¤гу угод за вексел¤ми, середн¤ сума одн≥Їњ угоди з векселем складаЇ близько 177,9 тис. грн.
” 1999 роц≥ за обс¤гами виконаних угод перше м≥сце пос≥дали обл≥гац≥њ внутр≥шньоњ державноњ позики та вексел≥. «а к≥льк≥стю виконаних угод перше м≥сце пос≥дали акц≥њ.
јкц≥њ Ї найб≥льш попул¤рним ф≥нансовим ≥нструментом дл¤ структур, дл¤ ¤ких торг≥вл¤ ц≥нними паперами Ї виключним видом њх д≥¤льност≥. ƒл¤ комерц≥йних банк≥в найб≥льш привабливим ф≥нансовим ≥нструментом були обл≥гац≥њ внутр≥шньоњ державноњ позики та вексел≥.
¬ ”крањн≥ на в≥дм≥ну в≥д розвинутих крањн переважаЇ позаб≥ржовий неорган≥зований ринок. ÷е стало насл≥дком приватизац≥йних процес≥в за попередн≥ роки.
Ќа неорган≥зованому позаб≥ржо-вому ринку на к≥нець 1999 року зд≥йснювалась переважна к≥льк≥сть угод Ц близько 98 %.
ѕрот¤гом 1999 року в ”крањн≥ зд≥йснювали д≥¤льн≥сть 881 торговець, надавали зв≥ти 732 торговц¤ ц≥нними паперами. –езультати анал≥зу зв≥тност≥ торговц≥в по област¤м наведен≥ у таблиц≥.
ќбласт≥ ”крањни
1997 р≥к
1998 р≥к
≥льк≥сть “÷ѕ станом на 31.12.97
% в≥д загальноњ к≥лькост≥
ќбс¤г виконаних угод,
млн. грн.
% загального обс¤гу виконаних угод
≥льк≥сть “÷ѕ станом на 31.12.98
% в≥д загальноњ к≥лькост≥
ќбс¤г виконаних угод,
млн. грн.
% загального обс¤гу виконаних угод
јвтономна –еспубл≥ка рим та м. —евастополь
31
5.3
60,620
0.8
34
4.6
113,142
1.08
¬≥нницька область
4
0.6
2,858
0.03
5
0.7
5,337
0.05
¬олинська область
7
1.2
16,537
0.2
7
1
32,074
0.3
ƒн≥пропетровська область
41
7
1813,216
24.1
54
7.3
1308,728
12.5
ƒонецька область
36
6.1
85,176
1.1
50
6.8
817,698
7.8
∆итомирська область
4
0.6
1,151
0.01
2
0.3
1,814
0.02
«акарпатська область
2
0.3
0,240
0.003
1
0.1
0,266
0.003
«апор≥зька область
26
4.4
1615,087
21.5
32
4.3
878,074
8.4
≤вано-‘ранк≥вська область
5
0.8
2,757
0.04
6
0.8
9,002
0.09
ињвська область та м. ињв
242
41.2
2959,211
39.5
325
44.4
6084,087
58.1
≥ровоградська область
3
0.5
1,987
0.03
2
0.3
2,055
0.02
Ћуганська область
6
1
4,147
0.05
6
0.8
6,898
0.07
Ћьв≥вська область
20
3.4
95,668
1.2
26
3.5
157,941
1.5
ћиколањвська область
11
1.9
4,527
0.06
13
1.8
7,313
0.07
ќдеська область
24
4.1
432,178
5.7
26
3.6
206,670
1.97
ѕолтавська область
14
2.3
11,073
0.15
14
2
74,932
0.7
–≥вненська область
3
0.5
7,672
0.1
5
0.7
57,648
0.5
—умська область
9
1.5
18,331
0.2
10
1.4
4,273
0.04
“ерноп≥льська область
5
0.8
0,356
0.004
5
0.7
0,183
0.001
’арк≥вська область
64
11
277,528
3.7
79
10.8
584,148
5.6
’ерсонська область
7
1.2
13,510
0.18
8
1.1
8,190
0.08
’мельницька область
5
0.8
7,798
0.1
7
1
8,556
0.08
„еркаська область
8
1.4
7,874
0.1
7
1
1,816
0.02
„ерн≥вецька область
2
0.3
0,000
0
1
0.1
0,000
0
„ерн≥г≥вська область
7
1.2
60,895
0.8
7
1
85,490
0.8
–азом
586
100
7500,399
100
732
100
10456,335
100
Ќа к≥нець 1999 року в ”крањн≥ д≥¤льн≥сть з≥ сп≥льного ≥нвестуванн¤ зд≥йснювали 160 ≥нвестиц≥йних фонд≥в та 128 взаЇмних фонд≥в ≥нвестиц≥йних компан≥й, близько 63% загальноњ к≥лькост≥ ¤ких зосереджен≥ у ињвськ≥й, ’арк≥вськ≥й та ƒонецьк≥й област¤х.
—таном на 1 с≥чн¤ 2000 року в ”крањн≥ загальна варт≥сть випущених ≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в дос¤гла 208,98 млн. грн., що у пор≥вн¤нн≥ з початком 1999 року б≥льше лише на 7,5 млн. грн., тобто на 4% в≥д загального обс¤гу ем≥с≥й ≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в.
Ќа к≥нець 1999 року в ”крањн≥ працювали переважно закрит≥ ≥нвестиц≥йн≥ фонди та взаЇмн≥ фонди ≥нвестиц≥йних компан≥й, ¤к≥ становл¤ть б≥льш ¤к 95% в≥д загальноњ к≥лькост≥. Ѕ≥льш≥сть цих ≥нститут≥в сп≥льного ≥нвестуванн¤ були створен≥ з метою залученн¤ приватизац≥йних папер≥в громад¤н.
ѕрот¤гом 1994-1998 рок≥в вони в≥д≥гравали роль основного механ≥зму, ¤кий забезпечував проведенн¤ Усертиф≥катноњФ приватизац≥њ, ≥, шл¤хом участ≥ у сертиф≥катних аукц≥онах, сформували за рахунок залучених приватизац≥йних папер≥в пакети акц≥й приватизованих п≥дприЇмств розм≥рами в≥д 5% до 25%.
ќдним ≥з своњх головних завдань щодо регулюванн¤ д≥¤льност≥ ≥нститут≥в сп≥льного ≥нвестуванн¤ ом≥с≥¤ вважаЇ забезпеченн¤ б≥льш детального розкритт¤ ≥нформац≥њ та попередженн¤ можливих неквал≥ф≥кованих д≥й ≥нвестиц≥йних керуючих, ¤к≥ зд≥йснюють управл≥нн¤ активами ≥нвестиц≥йних фонд≥в та взаЇмних фонд≥в ≥нвестиц≥йних компан≥й. Ќа ринку ц≥нних папер≥в ”крањни саморегул≥вн≥ орган≥зац≥њ представлен≥ асоц≥ац≥¤ми, фондовими б≥ржами та торговельно-≥нформац≥йними системами. «г≥дно з м≥жнародною практикою саморегул≥вн≥ орган≥зац≥њ визначають дл¤ своњх член≥в загальн≥ стандарти д≥¤льност≥ та зд≥йснюють контроль за њх дотриманн¤м у межах повноважень, делегованих ƒержавною ком≥с≥Їю з ц≥нних папер≥в та фондового ринку.
—таном на 1 с≥чн¤ 2000 року в ”крањн≥ зареЇстровано ш≥сть саморегул≥вних орган≥зац≥й:
ињвська м≥жнародна фондова б≥ржа
ћ‘Ѕ
ѕ≥вденноукрањнська торговельно-≥нформац≥йна система
ѕ“≤—
ѕозаб≥ржова фондова торговельна система
ѕ‘“—
ѕрофес≥йна асоц≥ац≥¤ реЇстратор≥в та депозитар≥њв
ѕј–ƒ
”крањнська асоц≥ац≥¤ ≥нвестиц≥йного б≥знесу
”ј≤Ѕ
”крањнська фондова б≥ржа
”‘Ѕ
“ри з саморегул≥вних орган≥зац≥й - ѕ≥вденноукрањнська торговельноЦ≥нформац≥йна система, ињвська м≥жнародна фондова б≥ржа та ”крањнська фондова б≥ржа - отримали в≥дпов≥дний статус у 1999 роц≥. ѕрот¤гом 1999 року саморегул≥вн≥ орган≥зац≥њ значно зб≥льшили чисельний склад своњх член≥в, п≥двищили техн≥чну оснащен≥сть та накопичили значний досв≥д роботи.
—–ќ
≥льк≥сть член≥в
ћ‘Ѕ
53
ѕ“≤—
104
ѕ‘“—
302
ѕј–ƒ
239
”ј≤Ѕ
109
”‘Ѕ
135
ѕрот¤гом 1999 року ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку суттЇво розвинула правове поле ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥ та прийн¤ла р≥шенн¤ про затвердженн¤ нормативних акт≥в, що стосуютьс¤ вс≥х сфер д≥¤льност≥ профес≥йних учасник≥в фондового ринку.
3.3. ѕроблеми розвитку Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи.
” забезпеченн≥ над≥йного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥ основним ≥нституц≥йним недол≥ком Ї нерозвинена депозитарна система. Ѕанк ћ≥жнародних розрахунк≥в визна чаЇ центральний депозитар≥й ц≥нних папер≥в (÷ƒ÷ѕ) ¤к "установу дл¤ утриманн¤ ц≥нних папер≥в, ¤ка забезпечуЇ зд≥йсненн¤ операц≥й ≥з ц≥нними паперами шл¤хом елек тронних запис≥в на обл≥кових рахунках." ÷ентральним визнаЇтьс¤ де позитар≥й, ¤кий забезпечуЇ так≥ послуги дл¤ всього нац≥онального ринку ц≥нних папер≥в або дл¤ одного з його сектор≥в Ч ринк≥в акц≥й, обл≥гац≥й та грошо вих ≥нструмент≥в Ч казначейських вексел≥в, депозитних сертиф≥кат≥в, короткостроко вих зобов'¤зань м≥сцевих орган≥в влади то що. ќск≥льки допускаЇтьс¤ на¤вн≥сть окремого центрального депози тар≥ю дл¤ державних ц≥нних папер≥в, то в принцип≥ в одн≥й крањн≥ може ≥снувати к≥лька центральних депозитар≥≥в. јле зазвичай нал≥чуЇтьс¤ не б≥льше двох ÷ƒ÷ѕ: дл¤ державних та дл¤ корпоративних ц≥нних папер≥в ус≥х вид≥в.
ўе наприк≥нц≥ в≥с≥мдес¤тих рок≥в под≥бн≥ ≥нституц≥њ були у св≥т≥ р≥дк≥стю, але ф≥нансо ва криза 1987 року ("чорний четвер" 19 жовтн¤ 1987 р.) примусила серйозн≥ше подбати про забезпеченн¤ над≥йност≥ об≥гу ц≥нних папер≥в. ¬≥дтак у березн≥ 1989 року з'¤ви лис¤ рекомендац≥њ спец≥альноњ м≥жнарод ноњ групи експерт≥в ("√рупи «ќ"), одна з ¤ких передбачала створенн¤ до 1992 ро ку центральних депозитарних установ. як що на час публ≥кац≥њ цих рекомендац≥й у св≥т≥ ≥снувало ¤кихось двадц¤ть ÷ƒ÷ѕ, то нин≥ њх чисельн≥сть уже перевищуЇ сто. ¬о ни та под≥бн≥ њм установи депонують на своњх рахунках ус≥ ц≥нн≥ папери (в ма тер≥альн≥й чи електронн≥й форм≥), ¤к≥ пе ребувають у об≥гу на орган≥зованому рин ку. ÷е даЇ змогу над≥йно забезпечувати перех≥д прав власност≥ та грошових розра хунк≥в. ѕоширен≥сть депозитар≥≥в ц≥нних папер≥в в св≥т≥ в≥дображено у додатку є 21.
ƒе¤к≥ рекомендац≥њ "√рупи «ќ" доопра цьовано в грудн≥ 1990 року експертами ом≥тету з питань розрахунково-плат≥жних систем, створеного центральними банками пров≥дних промислових крањн ("√рупа дес¤ ти"). ќсобливу увагу при цьому прид≥л¤ло с¤ застосуванню такого методу розрахунк≥в за операц≥¤ми ≥з ц≥нними паперами, ¤к по ставка проти платежу. ѕоглибленому вив ченню проблеми спри¤ли зв≥ти про схеми зал≥к≥в ("зв≥т јнджела") та пром≥жбанк≥вськ≥ схеми зал≥к≥в ("зв≥т Ћамфелуз≥"). ѕро важ лив≥сть та зв'¤зок цього методу безпосе редньо з функц≥онуванн¤м центрального депозитар≥ю влучно висловивс¤ один ≥з зах≥дних фах≥вц≥в, ¤кий, розм≥рковуючи про умови проведенн¤ кастод≥альних операц≥й, зауважив: " рањна, в ¤к≥й Ї ÷ƒ÷ѕ, але не маЇ поставки проти платежу, мабуть, г≥рша, н≥ж крањна ≥з ц≥нними паперами в ма тер≥альн≥й форм≥".
Ќа жаль, в ”крањн≥, попри гостру не обх≥дн≥сть та вимоги закону, все ще немаЇ
повноц≥нно функц≥онуючого центрального депозитар≥ю дл¤ корпоративних ц≥нних па пер≥в. ’оча Ї ш≥сть фондових б≥рж ≥ одна си стема позаб≥ржовоњ фондовоњ торг≥вл≥ (ѕ‘“—), близько 400 реЇстратор≥в ≥ 70 збер≥гач≥в. ” наш≥й крањн≥ проведено 35 тис¤ч ем≥с≥й акц≥й, њх в≥дсутн≥сть на ринку по ¤снюЇтьс¤ лише ... в≥дсутн≥стю самих акц≥й: здеб≥льшого ф≥зична ем≥с≥¤ не зд≥йснюва лас¤, а права власност≥ п≥дтверджувалис¤ вит¤гами з реЇстр≥в та дов≥дками.
Ќац≥ональний депозитар≥й ”крањни (Ќƒ”) створюЇтьс¤ ¤к центральна ланка Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи, що передбачено «аконом ”крањни "ѕро Ќац≥ональну депозитарну систему та особ ливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥".
” св≥тов≥й практиц≥ найб≥льшого поши ренн¤ набули так≥ модел≥ центрального депозитар≥ю дл¤ ц≥нних папер≥в:
Х модель "ј": депозитар≥й, у котрому ≥нш≥ депозитар≥њ дл¤ ц≥нних папер≥в в≥д кривають своњ кореспондентськ≥ рахунки, на ¤ких ведетьс¤ синтетичний обл≥к опе рац≥й ≥з ц≥нними паперами њх кл≥Їнт≥в (збе р≥гач≥в);
Х модель "Ѕ": нац≥ональний депозитар≥й Ч центральний (Їдиний) депозитар≥й дл¤ ц≥нних папер≥в, ¤кий в≥дкриваЇ рахунки в ÷ѕ дл¤ збер≥гач≥в та веде за ними анал≥тичний
обл≥к операц≥й ≥з ц≥нними паперами.
Ќин≥ св≥това тенденц≥¤ розвитку депози тарних систем схил¤Їтьс¤ до другоњ модел≥. Ќа нењ зор≥Їнтован≥ й "«агальн≥ засади функц≥онуванн¤ Ќац≥онального депози тар≥ю ”крањни", затверджен≥ ”казом ѕре зидента ”крањни є703 в≥д 22 червн¤ 1999 року.
—пециф≥чна особлив≥сть нац≥ональноњ депозитарноњ системи ”крањни пол¤гаЇ у створенн≥ кл≥рингового депозитар≥ю "ћ≥ж рег≥ональний фондовий союз" (ћ‘—), ¤кий нин≥ д≥Ї ≥ негайне закритт¤ (або злитт¤ з Ќƒ”) ¤кого у даний час видаЇтьс¤ перед часним. јдже Ќац≥ональний депозитар≥й ”крањни сьогодн≥ ще не вповн≥ готовий ви конувати кл≥рингово-розрахунков≥ функц≥њ за операц≥¤ми ≥з ц≥нними паперами. ™ й ≥нш≥ аргументи, наприклад, незавершен≥сть реал≥зац≥њ програми розвитку кл≥рингово-депозитарноњ д≥¤льност≥ ћ‘—, ¤ка зд≥й снюЇтьс¤ украњнськими фах≥вц¤ми сп≥льно ≥з заруб≥жними колегами з компан≥њ PricewaterhouseCooper у межах техн≥чноњ допо моги з боку јгентства м≥жнародного роз витку —Ўј (USAID).
ќтже, нин≥ в ”крањн≥ Ї два депозитар≥њ дл¤ ц≥нних папер≥в корпоративного сектора Ч Ќƒ” та ћ‘—. ожен ≥з них виконуЇ своњ функц≥њ.
Х Ќƒ” забезпечуЇ стандартизац≥ю до кументооб≥гу щодо ц≥нних папер≥в, кодиф≥кац≥ю (нуме рац≥ю) ц≥нних папер≥в та м≥жнародн≥ в≥д носини в галуз≥ депозитарноњ д≥¤льност≥, в
тому числ≥ встановленн¤ кореспондент ських в≥дносин з ≥ноземними депозитар ними установами.
Х ћ‘— збер≥гаЇ ц≥нн≥ парери, обслуговуЇ њх об≥г, кл≥ринг та розрахунки за угодами щодо ц≥нних папер≥в, а також веде реЇстри власник≥в ≥мен них ц≥нних папер≥в.
р≥м того, Ќац≥ональний банк ”крањни виконуЇ функц≥њ центрального депози тар≥ю дл¤ ц≥нних папер≥в, ем≥тентом ¤ких Ї держава.
«в≥сно, що такий стан речей не може бу ти н≥ пост≥йним, н≥ довготривалим, оск≥льки, ¤к будь-¤кий компром≥с, в≥н не задовольн¤Ї жодну з≥ стор≥н ≥ просто гальмуЇ розвиток нац≥ональноњ депозитарноњ системи й усьо го фондового ринку. јле такий п≥дх≥д даЇ Ќƒ” певний час дл¤ створенн¤ бази своЇњ д≥¤льност≥ у майбутньому, а ћ‘— Ч дл¤ за вершенн¤ проекту розвитку кл≥рингово-депозитарноњ д≥¤льност≥ в≥дпов≥дно до св≥то вих стандарт≥в. ¬иконанн¤ цих двох про грам створюЇ п≥дірунт¤ дл¤ того, щоб по добров≥льн≥й реорган≥зац≥њ вс≥х депози тар≥њв у Їдиний централ≥зований кл≥ринго вий депозитар≥й, ¤к це передбачено "«а гальними засадами...", Ќƒ” м≥г усп≥шно працювати ¤к повнофункц≥ональний цент ральний депозитар≥й корпоративних ц≥нних папер≥в, а в подальшому, можливо, ≥ ¤к де позитар≥й державних ц≥нних папер≥в та ≥нструмент≥в грошового ринку. Ќа час сп≥в≥снуванн¤ цих двох депозитарних установ в ”крањн≥ доц≥льно застосовувати згадану вище мо дель "ј". «годом ус≥ депозитарн≥ установи можна буде об'Їднати в Їдиний централь ний депозитар≥й. —воЇ м≥сце в цьому про цес≥, очевидно, знайде ≥ ѕрофес≥йна асо ц≥ац≥¤ реЇстратор≥в та депозитар≥њв (ѕј–ƒ), окрем≥ ланки д≥¤льност≥ ¤коњ аналог≥чн≥ функц≥¤м ÷ƒ÷ѕ.
ѕередбачаЇтьс¤, що держава не буде власником центрального депозитар≥ю, при наймн≥ державна частка в його кап≥тал≥ не перевищуватиме певного р≥вн¤ (скаж≥мо, 10%). ¬≥дмова держави в≥д пр¤мого впливу на д≥¤льн≥сть централь ного депозитар≥ю не Ї загальним прави лом. ” св≥тов≥й практиц≥ щодо цього маЇмо р≥зн≥ приклади: виключно приватн≥ цент ральн≥ депозитар≥њ (—Ўј, анада, Ќ≥меч чина); з певною часткою державноњ влас ност≥ (≤тал≥¤, Ўвец≥¤, Ћатв≥¤); з переважа ючою часткою державноњ власност≥ (ѕоль ща, Ћитва); виключно державн≥ (Ќова «е ланд≥¤, „ех≥¤, —ловаччина).
” кожному раз≥ р≥шенн¤ приймаютьс¤ з урахуванн¤м реал≥й нац≥ональних пол≥тич ноњ та економ≥чноњ систем, аби забезпечи ти сум≥сн≥сть ус≥х ланок орган≥зац≥њ та уп равл≥нн¤ економ≥кою крањни.
¬ажливою умовою розвитку в≥тчизн¤ ноњ депозитарноњ системи Ї координац≥¤, синхрон≥зац≥¤ та гармон≥зац≥¤ розвитку Ќƒ” ≥ ћ‘— у пер≥од њх самост≥йного функц≥онуванн¤. ќбмеженн¤ функц≥й Ќƒ” впродовж цього часу може зумовлювати с¤ лише взаЇмною згодою щодо подальшо го об'Їднанн¤ та створенн¤ Їдиного цент рального депозитар≥ю. ÷е сл≥д не лише заф≥ксувати у в≥дпов≥дних програмних до кументах обох депозитарних установ, а й п≥дтверджувати скоординованими, спр¤ мованими на розвиток окремих елемент≥в депозитарноњ д≥¤льност≥ заходами з боку Ќƒ”, ћ‘— та ≥нших установ, причетних до розвитку нац≥ональноњ депозитарноњ системи. “акий п≥дх≥д необх≥дний дл¤ того, щоб забезпечити на час об'Їднанн¤ го товн≥сть ус≥х елемент≥в до виконанн¤ функц≥й повномасштабного депозитар≥ю, њх в≥дпов≥дн≥сть вимогам стандартизац≥њ об≥гу ц≥нних папер≥в, зрозум≥л≥сть дл¤ уп равл≥нн¤ та контролю з боку вс≥х ланок Ќац≥онального депозитар≥ю.
ќкреслюючи завданн¤ розвитку Ќа ц≥онального депозитар≥ю, треба виходити з того, що депозитар≥й виконуватиме вс≥ функц≥њ, передбачен≥ законодавством та його статутом. ўодо першочергових завдань, то вони визначен≥ в рекомендац≥¤х "√рупи 30", ≥ необх≥дно просто адаптувати њх до наших умов. «начна к≥льк≥сть завдань безпосередньо пов'¤зана з≥ створенн¤м електронноњ системи розра хунк≥в за операц≥¤ми ≥з ц≥нними паперами. —в≥това прак тика не маЇ ун≥версальноњ верс≥њ програм ного забезпеченн¤ кл≥рингово-розрахун кових процес≥в, тож нам необх≥дно або розробити власну, або проанал≥зувати ≥снуючу програму ≥ вибрати одну з них. ѕри цьому сл≥д зважати, що кл≥рингово-розрахункова система повинна в≥дпов≥да ти щонайменше таким вимогам:
Х необх≥дна дл¤ пор≥вн¤нн¤ торгова ≥н формац≥¤ маЇ вводитис¤ до розрахунковоњ системи електронними засобами (метод STR-Straight Through Processing);
Х зв≥рку торговоњ ≥нформац≥њ м≥ж пр¤ мими учасниками сл≥д проводити в день укладенн¤ торговоњ угоди, а м≥ж непр¤ми ми учасниками Ч у строк “+1;
Х остаточн≥ розрахунки дл¤ вс≥х учас ник≥в повинн≥ завершуватис¤ у строк “+1.
—творенн¤ та розвиток кл≥рингово-роз рахунковоњ системи т≥сно пов'¤зан≥ з про блемою дематер≥ал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в. як в≥домо, в ”крањн≥ б≥льш≥сть корпоратив них ц≥нних папер≥в формально ем≥товано в документарн≥й форм≥. ‘ормально, бо насправд≥ не ≥снуЇ н≥ акц≥й ¤к таких, н≥ па перових сертиф≥кат≥в на них, а права влас ност≥ п≥дтверджуютьс¤ вит¤гами з реЇстр≥в або дов≥дками центр≥в сертиф≥катних аук ц≥он≥в. ќтож, щоб за таких умов дос¤гти усп≥ху в дематер≥ал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в, справд≥ не обх≥дно.
ќдначе важко у¤вити соб≥ високол≥кв≥дн≥ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ обертаютьс¤ за тех нолог≥Їю ≥менних ц≥нних папер≥в з њњ склад ною системою перереЇстрац≥њ прав влас ност≥ через систему незалежних реЇстра тор≥в. ™дина можлив≥сть забезпечити висо ку л≥кв≥дн≥сть ≥менних ц≥нних папер≥в Ч це зд≥йснити випуск цих ц≥нних папер≥в у бездокументарн≥й форм≥, депонувати весь об с¤г випуску в депозитар≥њ, ¤кий би викону вав функц≥њ ном≥нального збер≥гача цих ц≥нних папер≥в у реЇстр≥ власник≥в, та оформлювати перех≥д прав власност≥ на так≥ ц≥нн≥ папери шл¤хом переведенн¤ њх на рахунки в депозитар≥њ та у збер≥гача.
ќтже, розвиток системи автоматичних зозрахунк≥в передбачаЇ комплекс заход≥в, зпр¤мованих на забезпеченн¤ у подальшому переважно (чи нав≥ть ц≥лковито) електронноњ ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в та знерухомленн¤ ц≥нних папер≥в (сертиф≥кат≥в) попе-редн≥х ем≥с≥й.
¬иконанн¤ цього завданн¤ потребуЇ сп≥льноњ скоординованоњ д≥¤льност≥ ƒер жавноњ ком≥с≥њ ≥з ц≥нних папер≥в та фондового ринку. ‘онду державного майна ”крањни. Ќац≥онального депозитар≥ю, вс≥х часник≥в фондового ринку. —тосовно ж Ќƒ”, то йому, кр≥м ≥ншого, необх≥дно вир≥шити ц≥лу низку орган≥зац≥йно-техн≥чних итань, пов'¤заних ≥з забезпеченн¤м ≥ммоб≥л≥зац≥њ ц≥нних папер≥в з захистом ≥нформац≥њ щодо прав власност≥ на них. ќдин ≥з фах≥вц≥в Standart Chartered Bank, обговорюючи проблему ≥моб≥л≥зац≥њ акц≥й у матер≥альн≥й форм≥, зауважив, що у св≥т≥ Ї к≥лька першокласних депозитар≥њв ≥з дуже жорсткими правилами безпеки, але Ї й так≥, в ¤ких в≥дв≥дувач≥в не реЇструють, нав≥ть не ц≥кавл¤тьс¤ посв≥дкою особи. Ќац≥ональний депозитар≥й повинен забезпечити ¤к на лежн≥ умови збереженн¤ знерухомлених ц≥них папер≥в, так ≥ над≥йну систему њх захисту. —ис тему, аналог≥чну ÷ентральному сховищу Ќац≥онального банку ”крањни. ’оча, зв≥сно,
м≥ж технолог≥Їю збер≥ганн¤ грошових знак≥в та ц≥нних папер≥в ≥ роботою з об'Їктами њх збер≥ганн¤ Ї ≥стотна р≥зниц¤.
÷е стосуЇтьс¤ й умов збереженн¤ коп≥й реЇстр≥в власник≥в ц≥нних папер≥в. ќрган≥зац≥¤ веденн¤ реЇстр≥в реЇстра торами та збер≥гачами (передус≥м стан дартизац≥¤ форм реЇстр≥в та в≥дпов≥дного програмного забезпеченн¤), а в подальшо му Ч ≥ мон≥торингу виконанн¤ ними ц≥Їњ функц≥њ розгл¤даЇтьс¤ ¤к одна з найважлив≥ших ланок у д≥¤льност≥ Ќац≥онального депозитар≥ю.
Ќасамперед сл≥д створити контрольну консол≥довану коп≥ю реЇстр≥в власник≥в ц≥нних папер≥в (у документарн≥й та електронн≥й фор мах) за станом на початок та к≥нець поточ ного року (тобто на дату складанн¤ реЇстр≥в дл¤ виплати див≥денд≥в). ј п≥сл¤ створенн¤ ≥ введенн¤ в д≥ю Їдиноњ телеко мун≥кац≥йноњ системи Ќац≥ональний депо зитар≥й ”крањни повинен мати оновлену коп≥ю консол≥дованого реЇстру на к≥нець кожного операц≥йного дн¤.
р≥м форми реЇстр≥в власник≥в ц≥нних папер≥в, не обх≥дно стандартизувати також ≥нш≥ еле менти депозитарноњ д≥¤льност≥, зокрема:
Х збер≥ганн¤ ц≥нних папер≥в (прийманн¤, збер≥ганн¤, перем≥щенн¤, ≥нкасуванн¤, ≥нвентаризац≥¤ тощо);
Х строки та форми зв≥тност≥ перед кл≥Їнтами (виписки з рахунк≥в та ≥нфор мац≥йн≥ дов≥дки);
Х виконанн¤ окремих операц≥й ем≥тен та з ем≥тованими ним ц≥нними паперами (викуп, дроблен н¤, консол≥дац≥¤, конвертуванн¤, анулю ванн¤, погашенн¤ тощо);
Х наданн¤ певних послуг (складанн¤ обл≥кового реЇстру, знерухомленн¤ ц≥нних папер≥в, переведенн¤ випуску ц≥нних папер≥в ≥з документар ноњ у бездокументарну форму тощо);
Х оформленн¤ де¤ких внутр≥шн≥х доку мент≥в депозитарних установ (регламен ту, положенн¤ про внутр≥шн≥й контроль, посадових ≥нструкц≥й, пор¤дку документо об≥гу, положенн¤ про гарант≥йний фонд, положенн¤ про систему обробки ≥нфор мац≥њ та њњ захисту тощо).
—тосовно кодиф≥кац≥њ, то Ќац≥ональний депозитар≥й ”крањни повинен не лише уз годити Ќац≥ональну систему нумерац≥њ (ко диф≥кац≥њ) ц≥нних папер≥в з≥ стандартами, прийн¤тими ћ≥жнародною орган≥зац≥Їю стандарт≥в (ћќ—), а й практично забезпе чити швидку ≥ над≥йну кодиф≥кац≥ю вс≥х ем≥с≥й ц≥нних папер≥в ще на стад≥њ њх п≥дго товки до реЇстрац≥њ в ƒержавн≥й ком≥с≥њ ≥з ц≥нних папер≥в та фондового ринку.
‘ах≥вц≥ Ќац≥онального депозитар≥ю ”крањни вже розробили вар≥ант нац≥о нальноњ системи нумерац≥њ (кодиф≥кац≥њ) ц≥нних папер≥в, де враховано ¤к вимоги ћќ—, так ≥ кращий заруб≥жний досв≥д. ƒванадц¤тизначн≥ коди (номери) дадуть змогу учасникам ринку швидко ≥дентиф≥ку вати вид ц≥нного папера та рег≥он, у ¤ко му його ем≥товано. “рохи б≥льше часу знадобитьс¤ дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ самого ем≥тента та умов ем≥с≥њ (дл¤ цього не обх≥дно буде звернутис¤ до web-site Ќац≥онального депозитар≥ю або спе ц≥ального пер≥одичного виданн¤ Ч " о диф≥катора ц≥нних папер≥в").
”с≥ ц≥ заходи спри¤тимуть виконанню головноњ функц≥њ депозитарних установ, що пол¤гатиме в утриман≥ (депонуванн≥) ц≥нних папер≥в, за ¤кими провод¤тьс¤ опе рац≥њ на орган≥зованому фондовому рин ку, та забезпеченн≥ повних ≥ своЇчасних розрахунк≥в за ними з м≥н≥мальним ризи ком. ÷е значно п≥двищить активн≥сть фондового ринку в ”крањн≥ та спри¤тиме зб≥льшенню нац≥ональних ≥нве стиц≥й в економ≥ку крањни.
Ќезважаючи на в≥дносне затишш¤ на в≥тчизн¤ному фондовому ринку, спричине не передус≥м св≥товою ф≥нансовою кри зою, ц≥нн≥ папери де¤ких украњнських ем≥тент≥в користуютьс¤ попитом нав≥ть се ред ≥ноземних ≥нвестор≥в, про що св≥дчать ем≥с≥њ спонсорованих депозитарних розпи сок першого р≥вн¤, проведен≥ в 1999 роц≥ ("”крнафта", "ƒн≥проенерго", "Ќиж ньодн≥провський трубопрокатний завод", "—тирол", "јзовсталь"). «азначимо, що рац≥ональн≥сть таких д≥й п≥дтверджуЇтьс¤ ≥ досв≥дом наших сус≥д≥в, зокрема ѕольщ≥, одинадц¤ть компан≥й ¤коњ вже розм≥стили на св≥товому ринку глобальн≥ депозитарн≥ розписки на своњ акц≥њ.
ѕрограма регульованоњ ем≥с≥њ депози тарних розписок, у реал≥зац≥њ ¤коњ Ќƒ” бе ре участь сп≥льно з ≥ншими установами (‘ƒћ”, ƒ ÷ѕ‘– тощо), Ї лише першим кроком на шл¤ху украњнських ем≥тент≥в ц≥нних папер≥в до ресурс≥в св≥тового ф≥нансового ринку, а в перспектив≥ Ч й до виходу на нього в≥тчизн¤них портфельних ≥нвестор≥в.
¬≥дтак перед Ќƒ” вже сьогодн≥ постають ц≥лком конкретн≥ завданн¤ у сфер≥ м≥жна родноњ д≥¤льност≥. ”часникам украњнського фондового ринку пора приступати до про веденн¤ м≥жнародних операц≥й ≥з ц≥нними паперами, користуючись кореспондентсь кими рахунками Ќƒ”. « огл¤ду на це Ќац≥о нальний депозитар≥й ”крањни уже нин≥ го туЇтьс¤ до вступу в рег≥ональне об'Їднан н¤ центральних депозитар≥њв крањн ÷ент ральноњ та —х≥дноњ ™вропи (—≈≈—SDј). ÷е станетьс¤ у травн≥ 2000 року. „ленство в —≈≈—SDј спри¤тиме не лише активному обм≥ну досв≥дом, а й вир≥шенню низки проблем, характерних дл¤ пер≥оду становленн¤ депозитарноњ д≥¤льност≥ та фондового ринку у крањнах ≥з перех≥дною економ≥кою. р≥м того, це по легшить налагодженн¤ кореспондентських в≥дносин ≥з ÷ƒ÷ѕ крањн ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи Ч наших потенц≥йних ≥нве стор≥в ≥ партнер≥в (передус≥м у контекст≥ розвитку транспортноњ, збутовоњ та ≥ншоњ ≥нфраструктури ринку дл¤ украњнських екс портер≥в).
—л≥д прид≥л¤ти належну увагу також зм≥цненню профес≥йних в≥дносин ≥з депози тарними установами –ос≥њ та ≥нших крањн —Ќƒ. ћожливо, у майбутньому виникне потреба у створенн≥ в≥дпов≥дноњ м≥жнарод ноњ орган≥зац≥њ цього рег≥ону.
Ќе варто ≥гнорувати й досв≥д ‘ранц≥њ, Ќ≥меччини, Ўвец≥њ ≥ ƒан≥њ щодо створенн¤ сп≥льних двосторонн≥х кл≥рингово-розра хункових систем. ѕотребуЇ вивченн¤ та кож практика центральних депозитар≥њв (таких Ч 25%), ¤к≥ надають ≥ноземним ≥нве сторам право пр¤мого доступу на власн≥ ринки, щоправда, через своњ рахунки (хо ча зв'¤зок з ≥ноземними ≥нвесторами зд≥йснюЇтьс¤ переважно через м≥сцевий банк-збер≥гач). «ростанн¤ к≥лькост≥ центральних депозитар≥њв ц≥нних папер≥в в≥дображено у додатку є 20.
“а передус≥м нам, очевидно, сл≥д нала годжувати профес≥йн≥ зв'¤зки з такими м≥жнародними депозитарними та кл≥рин гово-розрахунковими установами, ¤к Cedelbank (Ћюксембург) ≥ Euroclear (Ѕрюссель), що спри¤тиме усп≥шному ви ходу украњнських ц≥нних папер≥в на м≥жна родний фондовий ринок ≥ гарантуватиме повн≥ та своЇчасн≥ розрахунки за опе рац≥¤ми з ними.
”поравшись ≥з окресленими вище зав данн¤ми, Ќац≥ональний депозитар≥й ”к рањни може впродовж одного-двох рок≥в перетворитис¤ на установу, спроможну забезпечити виконанн¤ вс≥х функц≥й, пе редбачених законом та його статутом. ¬одночас Ќƒ” повинен подбати про об'Їд нанн¤ з ≥ншими депозитарними установа ми крањни, що на перших етапах цього процесу може мати форму сп≥льних ≥нве стиц≥й у кап≥тал цих установ, обм≥ну паке тами акц≥й тощо.
ѕеретворюючись на повнофункц≥ональ ний ÷ƒ÷ѕ, Ќац≥ональний депозитар≥й ”к рањни повинен практично забезпечити збе реженн¤ знерухомлених ц≥нних папер≥в, консол≥дованоњ коп≥њ реЇстр≥в власник≥в ц≥нних папер≥в, провести стандартизац≥ю та ко диф≥кац≥ю ц≥нних папер≥в, забезпечити про веденн¤ м≥жнародних операц≥й. ÷е пере дбачаЇ створенн¤ не лише кл≥рингово-роз рахункового центру та сховищ, а й рег≥о нальних установ Ќƒ” (ор≥Їнтовно в —≥мфе ропол≥, ƒн≥пропетровську, ќдес≥ та Ћьвов≥), можливо, й закордонних представництв (наприклад, при Cedelbank та Euroclear), ¤кщо виникне потреба в регулюванн≥ об≥гу украњнських ц≥нних папер≥в на м≥жнародних ринках.
ѕ≥дсумовуючи сказане, ще раз необх≥дно п≥дкреслити: центральний депозитар≥й ц≥нних па пер≥в в ”крањн≥ маЇ стати над≥йною осно вою дл¤ повноц≥нного виконанн¤ збер≥-гачами ц≥нних папер≥в покладених на них функц≥й.
3.4. Ўл¤хи пол≥пшенн¤ функц≥онуванн¤ ринку ц≥нних папер≥в ”крањни.
‘ондовий ринок маЇ значн≥ можливост≥ дл¤ подальшого розвитку. «а ро ки свого ≥снуванн¤ в ”крањн≥ в≥н дов≥в перспективи ≥ масштаби вигод, що њх можна отримати на регульованому ринку ц≥нних папер≥в.
ѕерш н≥ж безпосередньо перейти до розгл¤ду можливих шл¤х≥в пол≥пшенн¤ функц≥онуванн¤ ринку ц≥нних папер≥в, зазначимо, що в≥н ≥снуЇ в конкретн≥й економ≥чн≥й систем≥.. ≤ ¤кою б досконалою не була законодавча база, ¤ка регулюЇ ринок ц≥нних папер≥в, ¤кою розгалуженою не була його ≥нфраструктура, ¤кий би не був спри¤тливий податковий кл≥мат дл¤ субТЇкт≥в ринку ц≥нних папер≥в, без загального розвитку економ≥ки, без п≥дйому виробництва, без зростанн¤ загальноњ заможност≥ населенн¤, в≥н неспроможний розвиватис¤ та вдосконалюватис¤.
ќдним ≥з основних чинник≥в ефективного розвитку ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥ повинно бути формуванн¤ прогресивноњ нормативноњ бази. «азначимо, що прийн¤тт¤ «акону ”крањни Ђѕро нац≥ональну депозитарну систему та особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥ї позитивно в≥дзначилось на розвитку фондового ринку, в≥н заповнив багато пустощ≥в в законодавств≥, спри¤ючи тим самим формуванню сучасних механ≥зм≥в його розвитку та. –азом з тим, шл¤хи вир≥шенн¤ багатьох проблем цього ринку, притаманних саме ”крањн≥, з прийн¤тт¤м цього «акону не т≥льки не про¤снились, а й стали ще туманн≥шими. ÷е в≥дбулос¤ тому, що з формальноњ точки зору, модель розвитку фондового ринку визначена у в≥дпов≥дних нормативних актах, реал≥стичн≥сть ц≥Їњ модел≥ Ї досить примарною.
ѕерш за все сл≥д в≥дзначити загальний недол≥к вс≥х оф≥ц≥йних документ≥в, ¤кий пол¤гаЇ в тому, що вони не в повн≥й м≥р≥ враховують перех≥дний характер украњнськоњ економ≥ки. ј в перех≥дних економ≥чних системах д≥ють зовс≥м ≥нш≥ механ≥зми впор¤дкуванн¤ сусп≥льного житт¤, н≥ж в розвинутих, ≥ тому механ≥чне перенесенн¤ схем та моделей, ¤к≥ добре працюють в нормальн≥й економ≥ц≥, в наших умовах не дають оч≥куваних результат≥в.
¬ ”крањн≥ фактично не маЇ правовоњ держави Ч нормативна база значно в≥дстаЇ в≥д реальних процес≥в. ќсобливо це про¤вилось в перш≥ роки незалежност≥, коли спостер≥гались афери з дов≥рчими товариствами. ѕ≥сл¤ завершенн¤ Ђваучерноњї приватизац≥њ стало в≥домо, що значна частина власност≥ держави розд≥лена неправильно, крим≥нальним чином та попала в руки вузького кола наближених ос≥б, ≥ держава безсила зм≥нити ситуац≥ю.
Ѕагато питань виникаЇ при розгл¤д≥ податкового законодавства щодо ц≥нних папер≥в. ўодо шл¤х≥в њх вир≥шенн¤, то зусилл¤ми јсоц≥ац≥њ юрист≥в фондового ринку дос¤гнуто певних зрушень в питанн≥ оподаткуванн¤ доход≥в ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ отриман≥ в≥д продажу належних њм ц≥нних папер≥в, однак нормал≥зац≥¤ ≥нвестиц≥йного кл≥мату в ”крањн≥ потребуЇ зм≥ни п≥дходу до оподаткуванн¤ операц≥й на фондовому ринку в ц≥лому.
ЌастаЇ питанн¤ про прийн¤тт¤ комплексного «акону ”крањни Ђѕро оподаткуванн¤ на ринку ц≥нних папер≥вї, ¤кий обїЇднуЇ взаЇмоузгоджен≥ норми, стосовно оподаткуванн¤ на ринку ц≥нних папер≥в основними видами податк≥в (податком на прибуток п≥дприЇмств, подоходним податком, ѕƒ¬, державним митом) або прийн¤тт¤ Їдиним пакетом комплексу поправок до ≥снуючих законодавчих акт≥в в частин≥ оподаткуванн¤ ринку ц≥нних папер≥в.
оригуванн¤ вже ≥снуючих нормативних акт≥в необх≥дно зд≥йснювати одночасно з прийн¤тт¤м нових, таких ¤к «акон ”крањни Ђѕро регулюванн¤ випуску та об≥гу пох≥дних ц≥нних папер≥вї, ¤кий дозволить зб≥льшити к≥льк≥сть вид≥в фондових ≥нструмент≥в на ”крањн≥. ¬ипуск та об≥г пох≥дних ц≥нних папер≥в спри¤тиме розвитку ф≥нансових ринк≥в, охоплюючи такий важливий сегмент ¤к ринок опц≥он≥в та фїючерс≥в на валюту, страхуванн¤ ризик≥в на ринку с≥льгосппродукт≥в в ”крањн≥.
“енденц≥¤ компТютеризац≥њ б≥ржовоњ ≥ позаб≥ржовоњ торг≥вл≥ повї¤зана з тим, що учасники ≥ регул¤тори заруб≥жних ринк≥в ц≥нних папер≥в усв≥домлюють, що компТютеризац≥¤ б≥ржовоњ ≥ позаб≥ржовоњ торг≥вл≥ ц≥нними паперами може призвести до значних результат≥в. ¬казан≥ ринки будуть функц≥онувати швидше, б≥льш упор¤дковано, дешево й ефективно. омпТютерне забезпеченн¤ маЇ велике значенн¤, зважаючи на величезну к≥льк≥сть учасник≥в, ц≥нних папер≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в об≥гу, а також угод, що зд≥йснюютьс¤ щодн¤. ≤ хоча обс¤ги торг≥в на украњнському ринку ц≥нних папер≥в не можна пор≥вн¤ти з обс¤гами торг≥в в ≥нших крањнах, дл¤ ”крањни це питанн¤ Ї досить важливим.
« додатку є 5 видно 68% торг≥в зд≥йснюЇтьс¤ в ”крањн≥ за допомогою компТютерноњ мереж≥ ѕ‘“—. ј, ¤кщо розгл¤дати орган≥зований вторинний ринок ц≥нних папер≥в, то питома вага ѕ‘“— на ньому складаЇ 99%. “ому розвиток компТютерних технолог≥й Ї дуже важливим дл¤ ”крањни.
ѕозитивним кроком буде впровадженн¤ в ”крањн≥ пр¤мого комун≥кац≥йного звї¤зку з фондовими б≥ржами та торг≥вельно-≥нформац≥йними системами, оск≥льки конче необх≥дно отримувати ≥нформац≥ю про х≥д торг≥в в режим≥ реального часу. ¬с≥ процеси на ринку ц≥нних папер≥в будуть сприйматис¤ учасниками у вигл¤д≥ ≥нформац≥њ. ” в≥дпов≥дний пром≥жок часу вони будуть знати, хто продаЇ ц≥нн≥ папери та за ¤кою ц≥ною.
¬ св≥й час на¤вн≥сть великоњ к≥лькост≥ б≥рж в одн≥й крањн≥ розгл¤далос¤ ¤к фактор спри¤нн¤ розвитку ринку ц≥нних папер≥в. « розвитком технолог≥й ≥ засоб≥в компТютеризац≥њ ч≥тко склалас¤ тенденц≥¤ компТютерно - с≥тьового обТЇднанн¤ в Їдин≥ нац≥ональн≥ системи.
¬≥дсутн≥сть зваженоњ стратег≥њ розвитку фондового ринку, ¤ка б враховувала особливост≥ етапу, ¤кий зараз переживаЇ ”крањна, некритичне запозиченн¤ досв≥ду окремих розвинутих крањн «аходу, ¤к≥ пройшли св≥й довгий шл¤х розвитку, в т.ч. й фондового ринку, призвели до того, що фондова торг≥вл¤ корпоративними ц≥нними паперами зосередилась в ”крањн≥, в основному, на неорган≥зованому ринку. “ому обс¤ги та к≥льк≥сть угод, виконаних торговц¤ми на позаб≥ржовому неорган≥зованому ринку, значно переважають показники дл¤ ус≥х ≥нших ринк≥в ≥ складають в≥дпов≥дно 70 та 97% загального обс¤гу та к≥лькост≥ угод ус≥ма торговц¤ми на вс≥х ринках.
¬ наш≥й крањн≥ окрем≥ кола намагаютьс¤ монопол≥зувати б≥ржовий ринок ц≥нних папер≥в п≥д гаслом забезпеченн¤ його ц≥лосност≥. ¬з¤вши на озброЇнн¤ дов≥льно обрану французьку модель централ≥зованого б≥ржового ринку, вони просувають ≥дею створенн¤ в ”крањн≥ Їдиноњ фондовоњ б≥рж≥. ≤гноруючи св≥товий досв≥д та реал≥њ в≥тчизн¤ного фондового ринку, вони готов≥ чисто адм≥н≥стративними заходами зам≥нити складний процес становленн¤ ≥нститут≥в фондового ринку.
Ѕезперечно в св≥т≥ в≥дбуваютьс¤ процеси концентрац≥њ кап≥талу. јле це не адм≥н≥стративн≥, а економ≥чн≥ процеси. ‘актом Ї концентрац≥¤ ринку ц≥нних папер≥в на дек≥лькох св≥тових фондових б≥ржах, а також њх подальше обїЇднанн¤, ¤к наприклад, нещодавно оголосили про обїЇднанн¤ Ћондонська та ‘ранкфуртська б≥рж≥. ћожливо, що ≥ ”крањна п≥де цим шл¤хом, але т≥льки п≥сл¤ того, ¤к мине криза в економ≥ц≥ та в≥дновитьс¤ куп≥вельна спроможн≥сть населенн¤.
Ќеобх≥дно вир≥шити проблему в≥дсутност≥ на б≥ржах ”крањни вторинного ринку ц≥нних папер≥в. ¬с¤ б≥ржова система охоплюЇ 1% торг≥в на орган≥зованому вторинному ринку. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ тому, що вони не витримують конкуренц≥њ а н≥ з неорган≥зованим вторинним ринком, а н≥ з ѕ‘“—, ¤ка Ї монопол≥стом на вторинному ринку. ¬ умовах украњнського ринку ц≥нних папер≥в у фондових б≥рж практично Їдиним видом д≥¤льност≥ Ї проведенн¤ аукц≥он≥в по продажу пакет≥в акц≥й в≥дкритих акц≥онерних товариств, ¤к≥ належать держав≥ та знаход¤тьс¤ на етап≥ приватизац≥њ. ÷¤ д≥¤льн≥сть не т≥льки не в≥дпов≥даЇ загальноприйн¤т≥й в св≥т≥ практиц≥ роботи фондових б≥рж, але й багато в чому Ї штучною, тому що вона ц≥лком залежить в≥д активност≥ ‘онду держмайна ”крањни, характеру та к≥лькост≥ обїЇкт≥в, що виставл¤ютьс¤ на продаж, тобто в≥д його пол≥тики на фондовому ринку вц≥лому та по в≥дношенню до окремих фондових б≥рж.
Ќеобх≥дно вир≥шити питанн¤ щодо забезпеченн¤ б≥льш детального розкритт¤ ≥нформац≥њ та попередженн¤ можливих неквал≥ф≥кованих д≥й ≥нвестиц≥йних керуючих, ¤к≥ зд≥йснюють управл≥нн¤ активами ≥нвестиц≥йних фонд≥в та взаЇмних фонд≥в ≥нвестиц≥йних компан≥й.
Ѕагато анал≥тик≥в вказують на помилков≥сть в вибор≥ модел≥, що спричинила дещо пов≥льн≥ њњ темпи ≥ нав≥ть гальмувало приватизац≥йний процес. јле ≥ в крањнах «ах≥дноњ та —х≥дноњ ™вропи приватизац≥¤ не проходила без проблем. «вернемос¤ до заруб≥жного досв≥ду.
Ќа ”крањн≥ п≥льги передбачали лише право першочергового придбанн¤ акц≥й за њх ном≥нальну варт≥сть на суму ≥ за рахунок приватизац≥йного майнового сертиф≥кату ≥ за власн≥ кошти на половину суми приватизац≥йного сертиф≥кату. ƒореч≥, ¤к ≥ в ”крањн≥, де за даними ‘ƒћ на початок 2000р. з 45,7 млн чол. ваучерами скористалис¤ лише 34,7млн чол. ¬ ”крањн≥ ц¤ проблема стоњть досить гостро, так у приватизац≥њ енергетичних компан≥й брав участь так званий ≥нвестиц≥йний пул офшорних компан≥й. ≤нтереси цього пулу представл¤Ї ињвське представництво Ђ орт холд≥нгз Ћ“ƒї. ƒ≥њ цих ≥нвестор≥в викликали оп≥р де¤ких профес≥йних обїЇднань, ¤к≥ виступили њз за¤вами в прес≥ та зверненн¤ми до парламенту. ¬ п≥дсумку приватизац≥ю енергетичних компан≥й було тимчасово припинено. —пец≥ал≥сти фондового ринку та енергетики стверджують, що п≥дприЇмства зазначеноњ галуз≥ належить продавати над≥йним стратег≥чним ≥нвесторам ≥з бездоганною репутац≥Їю. оли ж основним ≥нвестором стане група малов≥домих офшорних компан≥й, втрата державного контролю над п≥дприЇмствами енергетики може ви¤витис¤ небезпечною дл¤ вс≥Їњ економ≥ки. ќднак припиненн¤ приватизац≥њ Ч теж не вих≥д, бо галузь потребуЇ ≥нвестиц≥й.
¬ цьому в≥дношенн≥ варто запровадити б≥льш жорстк≥, аж до адм≥н≥стративних, але законн≥, заходи щодо орган≥зованост≥ та прозорост≥ ринку корпоративних ц≥нних папер≥в. ÷¤ проблема постаЇ особливо гостро коли на ринку починають обертатис¤ акц≥њ стратег≥чно важливих п≥дприЇмств. «авданн¤ пол¤гаЇ в тому, щоб утримати акц≥њ цих п≥дприЇмств в систем≥ б≥ржовоњ торг≥вл≥ та в ѕ‘“—, не допустивши њх на неорган≥зований ринок.
¬исновки.
ћетою моЇњ роботи було викладенн¤ структури ринку ц≥нних папер≥в на ”крањн≥ та його основних функц≥й. ≤нструментар≥й сучасного ринку ц≥нних папер≥в Ї складним ≥ багатоман≥тним, тому ¤ дала характеристику основним видам ц≥нних папер≥в. “акож описала механ≥зм визначенн¤ курсовоњ вартост≥ та див≥дендну пол≥тику акц≥онерних товариств. я дала анал≥з структури ринку ц≥нних папер≥в, особливостей функц≥онуванн¤ б≥ржового та позаб≥ржового ринк≥в, описала ≥сторичну еволюц≥ю та сучасн≥ характеристики такого важливого ≥нституту ринку ц≥нних папер≥в, ¤к фондова б≥ржа. ѕривела методику розрахунку р¤ду фондових ≥ндекс≥в ”крањни, ≥ також прид≥лила увагу в≥домим ≥ндексам заруб≥жних крањн. ¬ робот≥ був описаний механ≥зм акумулюванн¤ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в. Ѕула також розгл¤нута проблема фондових криз в ринков≥й економ≥ц≥. ѕри написанн≥ роботи ¤ також зосередила увагу на проблем≥ формуванн¤ Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи системи, розгл¤нула основн≥ етапи формуванн¤ фондового ринку ”крањни.
¬ робот≥ була надана характеристика сучасного стану ринку ц≥нних папер≥в на ”крањн≥, виход¤чи з ¤коњ можно зробити висновок, що подальший розвиток нац≥онального фондового ринку стримуЇтьс¤ р¤дом обТЇктивних та субТЇтивних фактор≥в. Ќайголовн≥шими серед ¤ких Ї:
ризовий стан украњнськоњ економ≥ки, високий р≥вень ≥нфл¤ц≥њ, в≥дсутн≥сть твердоњ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥
¬≥дставанн¤ ≥снуючоњ законодавчоњ та нормативно Ц правовоњ бази функц≥онуванн¤ фондового ринку в≥д розвитку реальних процес≥в на ньому
—лабк≥сть ≥ недостатн≥сть державного регулюванн¤ нац≥онального ринку ц≥нних папер≥в
Ќерозвинен≥сть первинного ринку ц≥нних папер≥в, практична в≥дсутн≥сть операц≥й з пох≥дними в≥д ц≥нних папер≥в
¬≥дсутн≥сть гарант≥й по операц≥¤х з ц≥нними паперами, недов≥ра населенн¤ та його психолог≥чна неп≥дготовлен≥сть до операц≥й на фондовому ринку
¬≥дсутн≥сть гарант≥й держави щодо захисту грошових заощаджень населенн¤
—учасна структура фондового ринку ”крањни характеризуЇтьс¤ пр≥оритетним розвитком акц≥онерного кап≥талу ≥ дом≥нуючим положенн¤м ≥нституц≥йних ≥нвестор≥в. ѕроцес становленн¤ ≥ розвитку фондового ринку в ”крањн≥ т≥сно пов'¤заний з процесами приватизац≥њ, ¤к≥ спри¤ють створенню акц≥онерних товариств, а також розвитку фондового ринку. ¬ умовах економ≥чноњ кризи, ¤ка призвела до стагнац≥њ фондового ринку в ”крањн≥, через центри сертиф≥катноњ приватизац≥њ найб≥льш ефективно в≥дбуваЇть с¤ розпод≥л ц≥нних папер≥в приватизованих п≥дприЇмств, оск≥льки придбанн¤ об'Їкт≥в проходить на конкурсних засадах.
јнал≥з господарськоњ практики ≥ фаховоњ економ≥чноњ л≥тератури по тем≥ дипломноњ роботи дозволив теоретично обгрунтувати науков≥ висновки ≥ пропозиц≥њ по удосконаленню методолог≥њ ≥ орган≥зац≥њ економ≥чного анал≥зу ц≥нних папер≥в, що нин≥ використовуютьс¤, а також процесу формуванн¤ ≥нвестиц≥йного портфел¤ на ф≥нансовому ринку ”крањни:
1. ќдн≥Їю ≥з складових ф≥нансового ринку Ї ринок ц≥нних папер≥в, ¤кий в ”крањн≥ знаходитьс¤ на стад≥њ формуванн¤.
2. ¬изначена суть р≥зних вид≥в фондових ≥нструмент≥в ≥ обгрунтована можлив≥сть њх використанн¤ та застосуванн¤ у ф≥нансов≥й д≥¤льност≥ украњнських акц≥онерних товариств, ≥нвестиц≥йних фонд≥в та ≥нших суб'Їкт≥в фондового ринку.
3. ¬ дипломн≥й робот≥ класиф≥кован≥ р≥зноман≥тн≥ фондов≥ ц≥нност≥, що застосовуютьс¤ у св≥тов≥й практиц≥. ласиф≥кац≥¤ ц≥нних папер≥в побудована за такими основними ознаками: економ≥чна природа ц≥нних папер≥в, пор¤док п≥дтвердженн¤ прав власник≥в, характер ем≥тента ≥ форма випуску. ѕроведене досл≥дженн¤ довело, що визначенн¤ Їдиноњ системи класиф≥кац≥йних ознак не зовс≥м коректне через розмањтт¤ учасник≥в ринку, виконуваних ними операц≥й, застосуванн¤м ≥нструмент≥в, а також через недол≥ки ≥ прогалини у в≥тчизн¤ному законодавств≥ ≥ в≥дсутн≥сть визначеност≥ у нормативн≥й баз≥, ¤ка регулюЇ функц≥онуванн¤ фондового ринку.
4. Ќа «аход≥, в межах анал≥зу ц≥нних папер≥в ¤к окремоњ дисципл≥ни, дек≥лька шк≥л застосовують р≥зн≥ п≥дходи чи њх комб≥нац≥ю. «роблено висновок, що завданн¤ми анал≥зу ц≥нних папер≥в в ”крањн≥ ¤к одного з розд≥л≥в економ≥чного анал≥зу Ї:
- визначенн¤ законом≥рностей руху курс≥в ц≥нних папер≥в;
- вивченн¤ тенденц≥й б≥ржовоњ кон'юнктури ≥ прогнозуванн¤ њњ на майбутнЇ;
- прогнозуванн¤ напр¤мку зм≥н ≥ величини курс≥в окремих випуск≥в акц≥й ≥ обл≥гац≥й;
- виробленн¤ ринковоњ тактики ≥ стратег≥њ дл¤ власник≥в ц≥нних папер≥в;
¬ сучасних умовах все б≥льше значенн¤ в анал≥з≥ ринку ц≥нних папер≥в набуваЇ також математичне моделюванн¤ ≥ прогнозуванн¤ коливань курс≥в акц≥й ≥ обл≥гац≥й (њх математична обробка у в≥дпов≥дност≥ з принципами конкретноњ модел≥).
5. ƒл¤ того, щоб з усього розмањтт¤ можливих напр¤мк≥в вкладенн¤ кошт≥в у р≥зн≥ види фондових ≥нструмент≥в вибрати так≥, ¤к≥ Ї найб≥льш ефективними з точки зору ≥нвестиц≥йних ц≥лей, запропоновано зд≥йснювати ч≥тке розмежуванн¤: р≥шенн¤ про куп≥влю тих чи ≥нших акц≥й маЇ вит≥кати з фундаментального анал≥зу, а виб≥р моменту куп≥вл≥ - з техн≥чного.
6. ќписан≥ в дисертац≥йн≥й робот≥ р≥зноман≥тн≥ модиф≥кац≥њ формул прибутковост≥ ц≥нних папер≥в мають великий вплив на розрахункове значенн¤ показника, що продемонстровано розрахунками прибутковост≥ на приклад≥ де¤ких державних ц≥нних папер≥в, оск≥льки саме цей ринок маЇ сьогодн≥ найповн≥шу ≥нформац≥йну базу. Ќа так≥ висновки наводить, зокрема, анал≥з динам≥ки прибутковост≥ аукц≥он≥в ринку (ќ¬ƒѕ). ƒосить високий р≥вень прибутковост≥ ќ¬ƒѕ не в≥дпов≥даЇ статусу державних ц≥нних папер≥в ≥ Ї сьогодн≥ одн≥Їю з причин низького р≥вн¤ ≥нвестиц≥й в реальний сектор. „≥тко просл≥дковуютьс¤ пер≥оди, коли зд≥йснювалис¤ спроби зниженн¤ прибутковост≥ ќ¬ƒѕ, але до того часу, поки ринок державних ц≥нних папер≥в обслуговуЇ, в основному, поточн≥ потреби ћ≥нф≥ну в грошах, досить часто викликан≥ пол≥тичними причинами, буде порушуватись стаб≥льн≥сть ринку ≥ вихолощуватиметьс¤ його макроеконом≥чна суть ≥ регулююч≥ функц≥њ обл≥кових ставок ¤к найважлив≥шого ор≥Їнтиру ц≥ни грошей в економ≥ц≥. ¬ ”крањн≥ державн≥ ц≥нн≥ папери перетворились у надприбутковий спекул¤тивний ≥нструмент, ставки по ¤кому, зазвичай, визначаютьс¤ поточним сп≥вв≥дношенн¤м сил ем≥тента та ≥нших учасник≥в ринку.
7. ƒл¤ потенц≥йного ≥нвестора ≥ дл¤ анал≥тик≥в фондового ринку дл¤ прийн¤тт¤ важливих р≥шень ≥ дл¤ анал≥тичних прогноз≥в недостатньо використовувати дан≥ таблиць, найтипов≥ших дл¤ украњнських пер≥одичних видань.
8. ¬ результат≥ проведеного анал≥зу основних прийом≥в, принцип≥в ≥ мотивац≥й побудови фондових ≥ндикатор≥в, пропонуЇтьс¤ чотирьохфазне трактуванн¤ проблем розробки будь-¤кого ≥ндексу, що в≥дображаЇ реальну ситуац≥ю на ф≥нансовому ринку:
1) проблема визначенн¤ середньоњ ринковоњ ц≥ни акц≥й чи обл≥гац≥й того чи ≥ншого ем≥тента;
2) проблема пор≥вн¤нь або вагових коеф≥ц≥Їнт≥в, з ¤кими ц≥ни акц≥й вход¤ть до формули ≥ндексу;
3) проблема визначенн¤ перел≥ку ц≥нних папер≥в, ц≥ни ¤ких додаютьс¤;
4) проблема сп≥вставлен≥м, тобто корегуванн¤ ≥ндексу при зм≥нах розрахунковоњ бази, списку п≥дприЇмств, тощо.
9. як об'Їкт дл¤ ≥нвестуванн¤ украњнський ф≥нансовий ринок поки-що зовс≥м не стаб≥льний ≥ п≥дд¤гаЇ значному ризику. ѕричому, ¤к на ринку держобл≥гац≥й, так ≥ на ринку акц≥й при достатньо узгоджен≥й ц≥нов≥й динам≥ц≥, ц≥нн≥ папери розр≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою р≥внем поЇднаного з ними кон'юнктурного ризику. “≥льки ризик ќ¬ƒѕ залежить в≥д терм≥ну до погашенн¤ (чим в≥н б≥льший, тим менший темп зм≥ни ц≥н), а у акц≥й в≥н пр¤мо пов'¤заний з р≥внем л≥кв≥дност≥: чим б≥льш л≥кв≥дний ц≥нний пап≥р, тим енерг≥йн≥ша ц≥нова динам≥ка ≥ вищий ризик.
10. ƒосл≥дженн¤ стану та тенденц≥й розвитку фондового ринку необх≥дно проводити за напр¤мкам: вивченн¤ стану та розвитку ем≥тент≥в; вивченн¤ та анал≥з структури ц≥нних папер≥в, що випущен≥ та знаход¤тьс¤ в об≥гу; анал≥з попиту та пропозиц≥њ на ц≥нн≥ папери; анал≥з курс≥в ц≥нних папер≥в, а також њх ц≥ни п≥д впливом низки фактор≥в; анал≥з конТюнктури ринку ц≥нних папер≥в у взаЇмозвТ¤зку з економ≥чним розвитком ”крањни; анал≥з приватизац≥йних процес≥в; анал≥з д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в на ринку ц≥нних папер≥в; вивченн¤ процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ на б≥ржовому та позаб≥ржовому ринках.
¬ умовах становленн¤ нац≥онального фондового ринку великого значенн¤ набуваЇ необх≥дн≥сть безумовного п≥дтриманн¤ його ф≥нансовоњ безпеки. ѕри цьому сл≥д наголосити, що безпека фондового ринку безпосередньо повТ¤зана з бюджетною, борговою та ≥нвестиц≥йною безпекою держави, особливо з огл¤ду на недостатньо контрольований розвиток сегмента державних ц≥нних папер≥в, а також ≥з ф≥нансовою безпекою численних юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б. Ќеобх≥дним кроком маЇ бути переор≥Їнтац≥¤ державних обл≥гац≥й на ф≥нансуванн¤ окупних ≥нвестиц≥йних проект≥в у пр≥оритетних напр¤мках, ¤к≥ п≥дпримуютьс¤ державою. ћаЇтьс¤ на уваз≥, по-перше, встановленн¤ меж дл¤ розпод≥лу залучених ресурс≥в на ф≥нансуванн¤ деф≥циту державного бюджету.
Ќац≥ональн≥ фондов≥ ринки св≥ту усе б≥льше ≥нтернац≥онал≥зуютьс¤. ÷е ц≥лком природно, адже кап≥тал узагал≥ маЇ ≥нтернац≥ональний характер ≥ в≥льно перем≥щуЇтьс¤ в т≥ крањни ≥ рег≥они, де його обертанн¤ даЇ найб≥льший прир≥ст. ÷е стосуЇтьс¤ й обертанн¤ кап≥талу у вигл¤д≥ ц≥нних папер≥в. ѕитанн¤ обертанн¤ в ”крањн≥ ц≥нних папер≥в ≥ноземних компан≥й не вир≥шене насамперед на законодавчому р≥вн≥. ќтут повинн≥ бути прийн¤т≥ державн≥ нормативно-правов≥ акти дл¤ р≥шенн¤ цих принципових питань котируванн¤ й обертанн¤ в наш≥й крањн≥: хто даЇ на цей дозв≥л, по ¤ких критер≥¤х ≥ ≥н. ќдночасно необх≥дно визначитис¤ ≥ з≥ строго техн≥чними питанн¤ми: перевезенн¤ (або переклад) ц≥нних папер≥в через кордон, механ≥зм виплати див≥денд≥в, валюта за ¤кию продаютьс¤ ц≥нн≥ папери, у ¤кий виплачуютьс¤ див≥денди та ≥н.
ѕозитивну роль у розвиток ринку грають:
факт по¤ви на ньому акц≥й приватизованих промислових п≥дприЇмств, завд¤ки чому зб≥льшуЇтьс¤ обс¤г Упредмета д≥¤льност≥Ф, тобто ц≥нних папер≥в;
значна зм≥на спекул¤тивноњ спр¤мованост≥ фондового ринку, що маЇ до цього, за рахунок актив≥зац≥њ д≥¤льност≥ ¤к внутр≥шн≥х, так ≥ зовн≥шн≥х ≥нвестор≥в;
перспективи створенн¤ ≥нституту незалежних реЇстратор≥в, що значно полегшить процес переоформленн¤ ≥менних ц≥нних папер≥в, зб≥льшить швидк≥сть њхнього обороту та у значн≥й м≥р≥ зр≥вн¤Ї права акц≥онер≥в;
на¤вн≥сть квал≥ф≥кованих фах≥вц≥в - учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в;
вдосконаленн¤ законодавства, що регулюЇ д≥¤льн≥сть фондового ринку ”крањни.
јле поки вони не будуть врегульован≥ хиби ринку ц≥нних папер≥в законом з одного боку, ≥ не налагоджен≥ до автоматизму за допомогою ринку ≥ конкуренц≥њ (що ми бачимо в розвинутих крањнах), з ≥ншого боку, то залишаЇтьс¤ лише спод≥ватис¤ на пол≥пшенн¤ ситуац≥њ в даному питанн≥. ј це можливо лише при одночасному налагодженн≥ економ≥ки ”крањни у вс≥х њњ сферах без вин¤тку. ≤ лише п≥сл¤ цього ринок ц≥нних папер≥в зможе адекватно й орган≥чно влитис¤ в налагоджену економ≥ку. ¬ першу чергу ринков≥ перетворенн¤ повинн≥ в≥дбутис¤ в ≥нвестиц≥йн≥й сфер≥, ¤ка граЇ ключову роль в економ≥ц≥. омплекс галузей ≥ виробництв, ¤к≥ утворюють ≥нвестиц≥йну сферу повинен забезпечити стаб≥л≥зац≥ю економ≥ки. —уттЇво на процес в≥дтворенн¤ повинен вплинути ≥нвестиц≥йний ринок, ¤кий в ”крањн≥ т≥льки-т≥льки починаЇ формуватис¤ та розвиватис¤. ”сп≥шне проведенн¤ ринкових реформ в ”крањн≥ неможливо без ефективноњ структурно-≥нвестиц≥йноњ пол≥тики перетворенн¤ економ≥ки з метою створенн¤ спри¤тливого ≥нвестиц≥йного кл≥мату. ¬ умовах ринкового розпод≥лу нац≥онального багатства необх≥дно зм≥нити д≥¤льн≥сть ≥нвестор≥в. Ќов≥ орган≥зац≥йно-правов≥ в≥дносини м≥ж субСЇктами ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ вимагають глибоких теоретичних та практичних знань дл¤ ефективного зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й у всьому р≥зномањтт≥ њх форм: ф≥нансових, реальних, ≥нтелектуальних ≥нновац≥й. « розвитком ринкових в≥дносин в ”крањн≥ найголовн≥ша державна задача ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики Ї закр≥пленн¤ звС¤зк≥в кредитноњ системи з к≥нцевими результатами розширеного промислового виробництва. ¬ цих умовах ≥стотно поширюютьс¤ роль та функц≥њ субСЇкт≥в кредитноњ системи в п≥двищенн≥ ефективност≥ ≥нвестиц≥й, скороченн≥ терм≥н≥в њх окупност≥, зростанн¤ прибутк≥в на об'Їктах, ¤к≥ були введен≥ в д≥ю, оборотност≥ ≥нвестиц≥йного кап≥талу та ре≥нвестуванн≥.
ћодель органiзацii ринку цiнних паперiв передбачаЇ необхiднiсть:
широкого використанн¤ стандартних кодiв дл¤ торгiв i доставки цiнних паперiв;
розповсюдженн¤ iнформацiњ щодо компанiй, акцiњ ¤ких котируютьс¤ на фондовiй бiржi, та вимога до цих компанiй надавати таку iнформацiю;
встановленн¤ й опублiкуванн¤ курсiв на цiннi папери з дотриманн¤м принципу рiвностi iнвесторiв;
запобiганн¤ виникненню неорганiзованних паралельних ринкiв на шкоду лiквiдностi централiзованого ринку, ¤кий Ї единим ринком, що створюЇ можливостi дл¤ попиту i пропозицiњ;
надiйностi бiржового ринку: забезпеченн¤ вiдсутностi затримок i безпеки поставок цiнних паперiв та грошовоњ оплати за них через систему, ¤ка дiЇ в стандартний перiод угоди.
–инок цiнних паперiв маЇ базуватис¤ на довiрi й взаЇмоповазi усiх його учасникiв, використовувати Їдинi правила професiйноњ та етичноi поведiнки на ньому, користуватись Їдиною термiнологiЇю.
ƒл¤ подальшого ефективного розвитку фондового ринку в ”крањн≥ необх≥дно зд≥йснити р¤д першочергових заход≥в:
забезпечити зосередженн¤ торг≥вл≥ ц≥нними паперами т≥льки на орган≥зац≥йно оформленому б≥ржовому та позаб≥ржовому ринках
розширити сферу д≥¤льност≥ ≥нвестиц≥йних ≥нвестор≥в в ”крањн≥ шл¤хом удосконаленн¤ нормативноњ бази д≥¤льност≥ ≥нститут≥в сп≥льного ≥нвестуванн¤
створити систему спец≥ал≥зованих орган≥зац≥й ≥нфраструктури фондового ринку, зокрема нац≥онального депозитар≥ю, збер≥чач≥в ц≥нних папер≥в та розрахунково-кл≥рингових установ
забезпечити спри¤тлив≥ умови дл¤ об≥гу ц≥нних папер≥в ≥ноземних ем≥тент≥в на тер≥тор≥њ ”крањни ≥ ц≥нних папер≥в резидент≥в за њњ межами
пол≥пшити механ≥зм залученн¤ в≥льних кошт≥в субТЇкт≥в господарюванн¤ через систему внутр≥шн≥х м≥сцевих позик
удосконалити законодавчу й нормативну бази оподаткуванн¤ операц≥й ≥з ц≥нними паперами на первинному та вторинному ринках.
ƒодатки.
ƒодаток є 1 [c.4]
ƒинам≥ка розпод≥лу ем≥с≥й ц≥нних папер≥в у 1997-99 рр.
¬ид ц≥нних папер≥в
1997, млн. грн.
%
1998, млн.грн.
%
1999, млн. грн.
%
јкц≥њ
57
19,91
776,4
45,26
3439,92
74,47
¬ексел≥
43
15,02
53,5
3,12
228,20
4,94
ќщадн≥ сертиф≥кати
162
56,58
622,7
36,30
395,04
8,55
≤нш≥
24,3
8,49
262,8
15,32
555,75
12,03
ƒодаток є 2 [c.9]
ќбс¤г ем≥с≥й акц≥й та обл≥гац≥й, зареЇстрованих ƒ ÷ѕ‘– у 1999р.(млн.грн.)
”часники ринку
ќбл≥гац≥њ 01.01.2000
јкц≥њ на 01.01.2000
јкц≥њ на 01.01.1999
омерц≥йн≥ банки («ј“)
-
332,036
5,526
омерц≥йн≥ банки (¬ј“)
0,500
349,736
50,457
—трахов≥ компан≥њ
-
17,615
1,536
≤нвестиц≥йн≥ компан≥њ,фонди
-
21,042
1,163
ѕ≥дприЇмства(¬ј“)
0,0347
9322,596
1816,398
онцерни
10,000
-
-
“ќ¬
3,900
-
-
ƒержавн≥ п≥дприЇмства
102,000
-
-
ѕ≥дприЇмства(«ј“)
-
1878,450
75,768
–азом
116,435
11921,528
1950,737
ƒодаток є 3 [c.23]
¬иконанн¤ рекомендац≥й У√рупи 30Ф центральними депозитар≥¤ми св≥ту.
–екомендац≥¤
“ак, %
Ќ≥, %
ѕлануЇтьс¤, %
“оргова зв≥рка дл¤ пр¤мих учасник≥в
79
19
2
“оргова зв≥рка дл¤ непр¤мих учасник≥в
37
54
9
÷ƒ÷ѕ
100
0
0
—истема зал≥ку
61
31
8
ѕоставка проти платежу
75
17
8
√рошов≥ фонди, доступн≥ того ж дн¤
78
20
2
≥нцев≥ розрахунки “+3
64
28
8
ѕозички ÷ѕ
47
36
17
одиф≥кац≥¤ за стандартами ћќ—
70
20
10
ƒодаток є4 [c.23]
¬иконанн¤ рекомендац≥й У√рупи 30Ф в ”крањн≥.
–екомендац≥¤
ѕоточний стан
«авданн¤
ѕор≥вн¤нн¤ торговоњ ≥нформац≥њ, наданоњ пр¤мими учасниками в строк “+1
«д≥йснюЇтьс¤ в строк “+1 ≥з державними ÷ѕ та в п≥лотних угодах ≥з корпоративними ÷ѕ
ѕоширенн¤ цих умов на вс≥ угоди ≥з ÷ѕ, ¤к≥ повинн≥ зд≥йснюватис¤ лише через ÷ƒ÷ѕ
ќтриманн¤ п≥дтверджень непр¤мими учасниками в строк “+1
Ќе реал≥зовано
—творенн¤ Їдиноњ системи електронного переказу ≥нформац≥њ в меж≥х нац≥ональноњ депозитарноњ системи
Ќа¤вн≥сть ÷ƒ÷ѕ, що охоплюЇ широке коло субТЇкт≥в фондового ринку
Ќа¤вн≥сть Ќƒ” ¤к Урегул¤тивного депозитар≥юФ; ћ≥жрег≥онального фондового союзу Ц всеукрањнського кл≥рингового депозитар≥ю ¤к Уоперац≥йного депозитар≥юФ дл¤ корпоративних ÷ѕ; ЌЅ” ¤к центрального депозитар≥ю дл¤ державних ÷ѕ
ќбТЇднанн¤ вс≥х депозитар≥њв у Їдиний ÷ƒ÷ѕ
«абезпеченн¤ можливостей ≥моб≥л≥зац≥њ або дематер≥ал≥зац≥њ ÷ѕ
™ необх≥дна законодавча база
ѕроведенн¤ орган≥зац≥йних заход≥в щодо дематер≥ал≥зац≥њ ÷ѕ
¬провадженн¤
брутто-розрахунк≥в у режим≥ реального часу
системи торгових зал≥к≥в
ѕ≥дготовлено законодавчу та нормативну бази
—творенн¤ кл≥рингового депозитар≥ю
«абезпеченн¤ умов дл¤ зд≥йсненн¤ операц≥й ≥з ÷ѕ у режим≥ Упоставка проти платежуФ
–еал≥зовано частково
–озробка стандарт≥в документообороту та депозитарного обл≥ку дл¤ забезпеченн¤ роботи кл≥рингового депозитар≥ю
«д≥йсненн¤ платеж≥в за операц≥¤ми ≥з ÷ѕ за рахунок грошових фонд≥в, доступних у день зд≥йсненн¤ операц≥њ
–еал≥зовано частково. ™ законодавча та нормативна бази
—творенн¤ Їдиного ÷ƒ÷ѕ ≥ розрахункового банку
«абезпеченн¤ умов дл¤ завершенн¤ вс≥х розрахунк≥в за операц≥¤ми ≥з ÷Ћ у строк “+3
–еал≥зовано частково. ™ законодавча та нормативна бази.
–озробка в≥дпов≥дних стандарт≥в документооб≥гу та обл≥ку операц≥й
«абезпеченн¤ умов дл¤ проведенн¤ операц≥й з отриманн¤ та наданн¤ кредит≥в у ÷ѕ
Ќе реал≥зовано
–озробка в≥дпов≥дних стандарт≥в документооб≥гу та обл≥ку операц≥й
¬провадженн¤ стандарт≥в ћќ— дл¤ ÷ѕ
–еал≥зовано частково. ™ законодавча та нормативна бази
–озробка в≥дпов≥дних стандарт≥в та системи кодиф≥кац≥њ. ѕроведенн¤ кодиф≥кац≥њ (нумерац≥њ) ус≥х ÷ѕ
ƒодаток є5 [c.24]
—труктура орган≥зованого фондового ринку ”крањни в 1999 роц≥.
ƒодаток є 6 [c.29]
¬≥дносн≥ показники ефективност≥ торг≥в фондових б≥рж ”крањни державними пакетами акц≥й приватизуЇмих п≥дприЇмств в 1999 роц≥, %.
Ќазва показника
”‘Ѕ
ћ‘Ѕ
”‘Ѕ
”ћ‘Ѕ
ƒол¤ пакет≥в, ¤к≥ виставлен≥ на продаж на б≥рж≥, в≥д загального обс¤гу пакет≥в, запропанованих ‘ƒћ на торги ‘Ѕ
54,6
14,6
5,8
25,0
ƒол¤ зпропанованих до продажу на б≥рж≥ акц≥й в≥ загальноњ к≥лькост≥ акц≥й, виставлених ‘ƒћ на ‘Ѕ
67,0
9,7
5,2
18,1
—п≥вв≥дношенн¤ обс¤гу продажу держпакет≥в акц≥й на б≥рж≥ до загального обс¤гу продаж на ‘Ѕ
34,0
15,6
17,5
32,9
ƒол¤ проданих пакет≥в акц≥й в≥д виставлених на продаж б≥рж≥
36,3
32,7
65,4
38,3
ƒол¤ проданих акц≥й в≥д виставлених на продаж на б≥рж≥
7,8
15,8
19,5
16,7
—п≥вв≥дношенн¤ вартост≥ проданих до вартост≥ запропонованих до продажу:
- за укладеними контрактами
- за ном≥нальною варт≥стю акц≥й
15,9
15,7
25,6
21,1
55,2
25,4
30,5
17,9
¬≥дношенн¤ к≥лькост≥ угод, за ¤кими ц≥ни превищували ном≥нал, до к≥лькост≥ виставлених на продаж пакет≥в акц≥й.
12,2
18,7
73,8
16,6
ƒодаток є 7 [c. 45]
—труктура угод у торгов≥й систем≥ ѕ‘“— у 1999р.
ћ≥с¤ць
омпенсац≥йний сертиф≥кат
орпоративн≥ ÷ѕ
¬ексель Ќƒ÷
ƒержавн≥ ≥ мун≥ципальн≥ обл≥гац≥њ
”сього
—≥чень
336480. 00
359810. 93
-
46015. 20
742306. 13
Ћютий
1397020. 40
1956547. 11
-
3763983. 18
7117550. 69
Ѕерезень
3908842. 44
3733524. 38
337250. 00
3770991. 23
11750608. 05
в≥тень
4599782. 00
3513561. 25
360700. 00
2338518. 16
10812561. 41
“равень
4092717. 20
4688361. 24
332000. 00
2775817. 53
11888895. 97
„ервень
6602658. 50
9878236. 25
803425. 00
2569672. 25
19853992. 00
Ћипень
7562848. 00
29786076. 57
633580. 00
3472228. 77
41454733. 34
—ерпень
3681661. 90
36413294. 59
2676250. 00
616279. 50
43387485. 99
¬ересень
6609183. 30
33378773. 92
382500. 00
25110. 00
40395567. 22
∆овтень
4038061. 56
51852607. 09
281650. 00
15522292. 60
71694611. 25
Ћютий
1028794. 50
23316880. 64
319790. 00
5872401. 30
30537866. 44
√рудень
2202055. 00
49554440. 52
63025. 00
13456232. 74
65275753. 26
”сього
46894396. 48
272508941. 19
6196670. 00
89761515. 65
415361523. 32
ƒодаток є 8 [c.47]
–ейтинг найб≥льше активних оператор≥в у ѕ‘“— у березн≥ 2000 р.
–ейтинг
Ќайменуванн¤
Ѕали
1
Wood & Company
4,550. 43
2
Ђјльфа-кап≥талї
3,750. 82
3
Ђѕроспект ≤нвестментсї
2,049. 42
4
Ђ≈нст≥ї
1,766. 00
5
Ђјтлант≥к-≤стї
1,177. 72
6
Ђјбсолют ≤нвестментсї
970.63
7
Ђ—ократї
825.64
8
»Ќ≈ ќ
753.60
9
Ђ омекс-брокї
728.68
10
Ђ ≥нтої
702.74
11
Ђ“ектї
685.48
12
CS First Boston Ukraine
615.24
13
Ђ≈нерго-≥нвестї
611.95
14
Ladenburg Thalmann
567.58
15
Ђј+ї
442.82
16
» Ђ”крањнаї
405.78
17
Ђ”кранет-“растї
282.64
18
Ђ ињвщина-ц≥нн≥ папериї
269.63
19
Ђƒжерелої
252.05
20
Ђѕриватбанкї
248.49
ƒодаток є 9 [c.47]
–ейтинг торговц≥в, що активно торгували держпаперами у березн≥ 2000р.
–ейтинг
Ќазва компан≥й
Ѕали
1
Ђјльфа-кап≥талї
2,949. 81
2
Ѕанк Ђ‘≥нанси та кредитї
1,177. 84
3
Ђ ≥нтої
280.17
4
Ђ—ократї
267.91
5
Ђ—≥нкомї
196.34
6
Ѕанк Ђ”крањнаї/Ђѕриватбанкї
190.50
ƒодаток є 9 [c.47]
ƒодаток є 10.
ƒодаток є 11 [c. 38]
–ейтинг торговц≥в, ¤к≥
активно торгували держпаперами в с≥чн≥ 2000р.
–ейтинг обл≥гац≥й держпозики,
Ќайб≥льш попул¤рних у с≥чн≥ 2000р.
–ейтинг
Ќазва компан≥й
Ѕали
–ейтинг
“ерм≥н погашенн¤
Ѕали
1
Ѕанк Ђ‘≥нанси та кредитї
10,530. 30
1
ќ¬ƒѕ 4 тижн≥ ƒѕ
6,727. 18
2
Ђјльфа-кап≥талї
1,883. 10
2
ќ¬ƒѕ 1 тиждень ƒѕ
4,963. 10
3
Ђјбсолют ≤нвестментсї
473.05
3
ќ¬ƒѕ 2 тижн≥ ƒѕ
4,158. 68
4
Ѕанк Ђѕ≥вденнийї
125.80
4
ќ¬ƒѕ 3 тижн≥ ƒѕ
1,437. 95
5
Ђ”крањнськ≥ ц≥нн≥ папериї
51.24
5
ќ¬ƒѕ 6 тижн≥в ƒѕ
670.72
6
Ђ—ократї
50.47
6
ќ¬ƒѕ 19 тижн≥в ƒѕ
96.81
ƒодаток є 12 [c.47]
–ейтинг найб≥льш попул¤рних ф≥нансових ≥нструмент≥в у ѕ‘“— у с≥чн≥ 2000 р.
–ейтинг найб≥льше активних оператор≥в у ѕ‘“— у с≥чн≥ 2000 р.
–ейтинг
Ќайменуванн¤
Ѕали
–ейтинг
Ќайменуванн¤
Ѕали
1
Ђ ињвенергої
1,615. 19
1
Ђјльфа-кап≥талї
2,684. 88
2
Ђ— умське Ќ¬ќ ≥м. ‘рунзеї
1,081. 96
2
Ђјбсолют ≤нвестментсї
2,118. 64
3
онцерн Ђ—тиролї
1,059. 59
3
Ђј+ї
1,928. 63
4
Ђ«ах≥денергої
730.34
4
Ђ≈нерго-≥нвестї
1,565. 30
5
Ђ”крнафтаї
682.37
5
Ђ омекс-брокї
1,321. 25
6
Ђ’арцизький трубний заводї
591.96
6
Ђ—ократї
1,091. 09
7
ЂЌ≥копольський завод феросплав≥вї
377.17
7
Ladenburg Thalmann
1,078. 94
8
Ђƒн≥прошинаї
338.27
8
Ђ–омекс-≥нвестї
951.78
9
ЂЌижньодн≥провський трубопрокатний заводї
298.27
9
Ђ ≥нтої
437.32
10
омпенсац≥йний сертиф≥кат
287.44
10
Ђ“ектї
423.49
11
Ђ÷ентренергої
259.85
11
Ђ–ейдерї
374.47
12
Ђƒонбасенергої
183.24
12
Ђ”кранет-“растї
374.16
13
Ќѕ« Ђ√аличинаї
169.96
13
Ђ—лавутич-кап≥талї
324.93
14
ѕивзавод Ђ–оганьї
111.27
14
Ђ”кр≥нбанкї
253.54
15
Ђƒн≥прообленергої
80.68
15
Ђѕриватбанкї
253.26
16
Ђƒн≥проенергої
76.47
16
Ђћастер-брокї
232.38
17
Ђ–осаваї
68.65
17
»ЌЁ ќ
228.30
18
Ђ«апор≥жтрансформаторї
52.61
18
Ђ—≥нкомї
216.42
19
Ђƒн≥проазотї
45.29
19
Ђ ом≥нтерн ≤нвестментсї
208.95
20
Ђ«апор≥зький автозаводї
35.21
20
Ђѕроспект ≤нвестментсї
208.47
ƒодаток є 13 [c.39]
–ег≥ональний розпод≥л торговц≥в ц≥нними паперами у 1999 роц≥ та обс¤ги виконанних ними операц≥й ≥з ц≥нними паперами.
≤ндекс
«наченн¤ на30.07.1999
«наченн¤ на 1.10.1999
«наченн¤ на29.10.1999
«наченн¤ на26.11.1999
«наченн¤ на28.01.2000
WOOD-15
854.00
508.00
454.00
506.00
467.00
KAC-20(S)
817.00
681.00
657.00
846.00
1076.00
KAC-20(W)
794.00
588.00
517.00
606.00
598.00
SBPU-30
89.68
37.46
32.20
28.75
32.42
ProU-50
74.18
23.65
16.50
19.78
19.32
ѕ‘“—
38.33
22.47
17.12
21.14
21.26
ƒодаток є 14 [c.53]
¬≥дношенн¤ фондових ≥ндекс≥в до ≥сторично максимальних р≥вн≥в у 1970-1997 роках.
ƒодаток є 15 [c.54]
’ронолог≥¤ рег≥ональних фондових криз у св≥тов≥й економ≥ц≥
ѕо-
„аток кризи
ѕоча-
ток обвалу
ƒата найниж-
чоњ точки
ƒата в≥д-
новленн¤
“ривал≥сть
Ќайнижче пад≥нн¤ ц≥н (%)
–≥чний дох≥д до кризи (%)
ћ≥с¤ц≥в до найнижчоњ точки
ћ≥с¤ц≥в до в≥дновленн¤
1 р≥к
3 ро-ки
ј. ‘ондов≥ ринки розвинутих крањн
06/73
05/74
09/74
02/78
15
41
39,9
25,0
24,2
10/80
06/82
06/82
03/83
20
9
22,9
31,1
25,7
08/87
11/87
01/88
01/89
5
12
21,5
26,8
48,7
Ѕ. ‘ондов≥ ринки крањн Ћатинськоњ јмерики
06/80
07/81
12/82
11/85
30
35
68,4
71,0
68,8
09/87
11/87
11/87
05/88
2
6
38,2
67,9
64,4
09/94
02/95
02/95
02/97
5
24
38,2
63,5
37,2
¬. ‘ондов≥ ринки крањн јз≥њ
12/78
08/80
10/80
10/85
22
60
43,7
33,8
51,6
03/90
09/90
09/90
08/93
6
35
37,7
44,7
55,6
04/96
08/97
12/97
12/97
20
Ќ—
67,9
20,3
21,6
ѕрим≥тки: 1. ѕ≥д тривал≥стю кризи сл≥д розум≥ти к≥льк≥сть м≥с¤ц≥в, за ¤к≥ ≥ндекс упав до найнижчоњ точки, а пот≥м п≥дн¤вс¤ до попереднього п≥ка, тобто суму двох в≥дпов≥дних колонок; 2. УЌ—Ф означаЇ Уне спостер≥гаЇтьс¤Ф; 3. ѕоказник Ур≥чний дох≥дФ в≥дображаЇ дох≥д, одержаний завд¤ки руху фондових ≥ндекс≥в.
ƒодаток є 16 [c.56]
¬≥дношенн¤ м≥н≥мального р≥вн¤ ≥ндекс≥в за трир≥чний пер≥од до моменту часу t до р≥вн¤ ≥ндекс≥в на момент часу t у 1970-1997 роках на фондових ринках св≥ту.
ƒодаток є 17 [c. 56,57]
орел¤ц≥¤ м≥ж MINCt i CMAXt+lag у 1970-1997 роках на фондових ринках св≥ту.
ƒодаток є 18 [c.62]
≥льк≥сть субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ на ринку ц≥нних папер≥в у 1999роц≥.
ƒодаток є 19 [c.58]
–ег≥ональний розпод≥л торговц≥в ц≥нними паперами у 1999 р.
ќбласть
¬сього по област≥
% в≥д загальноњ к≥лькост≥
« них
¬сього
Ѕанки
≤вест. омпан≥њ
У„ист≥Ф торговц≥
ј– рим
8
4
21
33
4,44
¬≥нницька
-
2
4
6
0,81
¬олинська
2
1
4
7
0,94
ƒн≥пропетровська
7
8
43
58
7,8
ƒонецька
8
11
28
47
6,32
∆итомирська
-
-
2
2
0,27
«акрпатська
-
-
1
1
0,13
«апор≥зька
6
6
19
31
4,17
≤вано-‘ранк≥вська
1
1
4
6
0,81
ињвська та м. ињв
67
68
201
336
45,16
≥ровоградська
-
1
2
3
0,4
Ћуганська
1
3
3
7
0,94
Ћьв≥вська
6
8
12
26
3,49
ћиколањвська
-
1
13
13
1,75
ќдеська
8
3
15
26
3,49
ѕолтавська
3
2
9
14
1,88
–≥вненська
1
1
3
5
0,67
—умська
1
3
6
10
1,34
“ерноп≥льська
1
-
3
4
0,54
’арк≥вська
12
16
51
79
10,62
’ерсонська
-
-
8
8
1,08
’мельницька
2
-
5
7
0,94
„еркаська
1
3
2
6
0,81
„ернивецька
-
-
1
1
0,13
„ерниг≥вська
3
2
3
8
1,08
¬сього
138
143
463
744
100
ƒодаток є 20.
ј¬“ќЌќћЌј –≈—ѕ”ЅЋ≤ ј –»ћ “ј ћ. —≈¬ј—“ќѕќЋ№
¬≤ЌЌ»÷№ ј ќЅЋј—“№
¬ республ≥ц≥ функц≥онуЇ 1601 акц≥онерне товариство, серед ¤ких 498 ¬ј“ та 1103 «ј“. «ареЇстровано ем≥с≥й акц≥й на суму 862,3 млн. грн.
ѕрофес≥йну д≥¤льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в ј– рим зд≥йснюють 13 реЇстратор≥в, 3 збер≥гач≥ та 42 торговц≥, “акож в республ≥ц≥ д≥ють 4 ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ та 12 ≥нвестиц≥йних фонд≥в.
ом≥с≥Їю було проведено 100 перев≥рок учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в. «а результатами рев≥з≥й порушено 221 справу. ¬сього накладено штрафних санкц≥й на суму 82780 грн.
Ќа територ≥њ област≥ функц≥онуЇ 866 акц≥онерних товариств, серед ¤ких 544 ¬ј“ та 322 «ј“. ќбс¤г зареЇстрованих ем≥с≥й акц≥й склав 112,4 млн. грн.
ѕрофес≥йну д≥¤льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в зд≥йснюють 11 реЇстратор≥в та 7 торговц≥в. ≤нститути сп≥льного ≥нвестуванн¤ представлен≥ 2 ≥нвестиц≥йними компан≥¤ми та 2 фондами. “еритор≥альним управл≥нн¤м проведено 399 перев≥рок п≥дприЇмств - субСЇкт≥в ринку ц≥нних папер≥в. «а результатами рев≥з≥й порушено 329 справ та накладено штраф≥в на суму 141530 грн.
¬ќЋ»Ќ—№ ј ќЅЋј—“№
ƒЌ≤ѕ–ќѕ≈“–ќ¬—№ ј ќЅЋј—“№
–инок ц≥нних папер≥в формують 401 акц≥онерне товариство, серед ¤ких 269 ¬ј“ та 132 «ј“. ќбс¤г ем≥с≥й акц≥й п≥дприЇмств за р≥к склав 100,2 млн. грн.
ѕрофес≥йна д≥¤льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в зд≥йснюЇтьс¤ 2 реЇстраторами ≥ 8 торговц¤ми. ≤нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть зд≥йснюють 1 ≥нвестиц≥йний фонд та 1 ≥нвестиц≥йна компан≥¤.
“еритор≥альним управл≥нн¤м проведено 37 перев≥рок учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в. ѕорушено 78 справ та накладено штрафних санкц≥й на суму 17340 грн.
≈м≥тенти на ринку ц≥нних папер≥в представлен≥ 2463 акц≥онерними товариствами, серед ¤ких 577 ¬ј“ та 1886 «ј“. «а р≥к зареЇстровано ем≥с≥й акц≥й на суму 1129,2 млн. грн.
ѕрофес≥йну д≥¤льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в зд≥йснюють 26 реЇстратор≥в та 6 збер≥гач≥в ≥ 68 торговц≥в. ¬ 1999 роц≥ торговц¤ми виконано угод з куп≥вл≥-продажу ц≥нних папер≥в на суму б≥льше н≥ж 1,3 млрд. грн., що складаЇ близько 12% ус≥х виконаних угод на фондовому ринку ”крањни. ¬ 1999 роц≥ почала функц≥онувати ѕридн≥провська фондова б≥ржа. ѕроведено 43 перев≥рки субСЇкт≥в ринку ц≥нних папер≥в та порушено 76 справ. «а њх результатами накладено штрафних санкц≥й на суму 110815 грн.
ƒќЌ≈÷№ ј ќЅЋј—“№
∆»“ќћ»–—№ ј ќЅЋј—“№
Ќа ринку ц≥нних папер≥в функц≥онують 3131 акц≥онерне товариство, серед ¤ких 869 ¬ј“ та 2262 «ј“. ќбс¤г ем≥с≥й акц≥й п≥дприЇмств за р≥к склав 537,9 млн. грн.
ѕрофес≥йну д≥¤льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в зд≥йснюють 29 реЇстратор≥в та 3 збер≥гача ≥ 62 торговц¤. ≤нвестиц≥йноњ д≥¤льн≥стю займаютьс¤ 10 компан≥й та 11 ≥нвестиц≥йних фонд≥в.
ѕроведено 124 перев≥рки субСЇкт≥в ринку ц≥нних папер≥в та порушено 218 справ про правопорушенн¤. «а результатами перев≥рок та рев≥з≥й застосовано штрафних санкц≥й на загальну суму 234712 грн.
–инок ц≥нних папер≥в формують перш за все 730 акц≥онерних товариств, серед ¤ких 440 ¬ј“ та 290 «ј“. Ќими зареЇстровано ем≥с≥й акц≥й на суму 98,2 млн. грн.
ѕослуги на ринку ц≥нних папер≥в надаютьс¤ його профес≥йними учасниками, що представлен≥ 3 реЇстраторами, 1 збер≥гачем ≥ 3 торговц¤ми. “акож д≥ють 1 ≥нвестиц≥йна компан≥¤ та 2 фонди.
ѕроведено 229 перев≥рок учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в. «а результатами рев≥з≥й подано у провадженн¤ 150 справ та накладено штраф≥в на суму 19023 грн.
«ј ј–ѕј“—№ ј ќЅЋј—“№
«јѕќ–≤«№ ј ќЅЋј—“№
Ќа ринку ц≥нних папер≥в функц≥онують 427 акц≥онерних товариств, серед ¤ких 220 ¬ј“ та 207 «ј“. ќбс¤г зареЇстрованих ем≥с≥й акц≥й склав 94,7 млн. грн.
ѕрофес≥йну д≥¤льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в зд≥йснюють 3 реЇстратори ≥ 4 торговц≥.
≤нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇ 1 ≥нвестиц≥йна компан≥¤.
ѕроведено 41 перев≥рка учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в та порушено 131 справу. —ума накладених штрафних санкц≥й складаЇ 34440 грн.
–инок ц≥нних папер≥в представлений перш за все 1292 акц≥онерними товариствами, серед ¤ких 431 ¬ј“ та 861 «ј“. «а р≥к обс¤г зареЇстрованих ем≥с≥й акц≥й склав 949,7 млн. грн.
ѕрофес≥йн≥ учасники ринку ц≥нних папер≥в представлен≥ 16 реЇстраторами, 4 збер≥гачами ≥ 33 торговц¤ми. Ќаприк≥нц≥ 1998 року д≥¤ли 5 ≥нвестиц≥йних компан≥й та 6 фонд≥в.
” березн≥ 1999 року мають розпочатис¤ торги на ф≥л≥њ ”‘Ѕ.
“еритор≥альним в≥дд≥ленн¤м проведено перев≥рку 40 учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в, порушено 190 справ про правопорушенн¤ ≥ накладено штрафних санкц≥й на суму 209210 грн.
≤¬јЌќ-‘–јЌ ≤¬—№ ј ќЅЋј—“№
»ѓ¬—№ ј ќЅЋј—“№ “ј ћ. »ѓ¬
≈м≥тентами на ринку ц≥нних папер≥в Ї 585 акц≥онерних товариств, серед ¤ких 327 ¬ј“ та 258 «ј“. ќбс¤г зареЇстрованих ем≥с≥й акц≥й п≥дприЇмств складаЇ 870,1 млн. грн.
ѕрофес≥йну д≥¤льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в зд≥йснюють 6 реЇстратор≥в та 7 торговц≥в.
≤нвестиц≥йною д≥¤льн≥стю на к≥нець 1999 року займалис¤ 1 ≥нвестиц≥йна компан≥¤ та 1 ≥нвестиц≥йний фонд.
ѕроведено 42 перев≥рки субСЇкт≥в ринку ц≥нних папер≥в та порушено 38 справ. —ума накладених штрафних санкц≥й складаЇ 10030 грн.
–инок ц≥нних папер≥в формують перш за все 8681 акц≥онерних товариств, серед ¤ких 1312 ¬ј“ та 7369 «ј“. «ареЇстровано ем≥с≥й акц≥й на суму 3467,7 млн. грн.
ѕрофес≥йн≥ учасники ринку ц≥нних папер≥в представлен≥ 124 реЇстраторами, 34 збер≥гачами ≥ 385 торговц¤ми.
“еритор≥альним управл≥нн¤м проведено 99 перев≥рок учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в. «а результатами рев≥з≥й порушено 70 справ та накладено штраф≥в на суму 44285 грн.
≤–ќ¬ќ√–јƒ—№ ј ќЅЋј—“№
Ћ”√јЌ—№ ј ќЅЋј—“№
Ќа ринку ц≥нних папер≥в функц≥онують 713 акц≥онерних товариств, серед ¤ких 312 ¬ј“ та 401 «ј“. «ареЇстровано ем≥тованих акц≥й на суму 79,8 млн. грн.
ѕрофес≥йну д≥¤льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в зд≥йснюють 7 реЇстратор≥в ≥ 3 торговц≥.
≤нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇ 1 ≥нвестиц≥йна компан≥¤.
“еритор≥альним управл≥нн¤м проведено 38 перев≥рок учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в. ѕорушено 101 справу та накладено штрафних санкц≥й на суму 10081 грн.
–инок ц≥нних папер≥в представлений 1433 акц≥онерними товариствами, серед ¤ких 494 ¬ј“ та 939 «ј“. ќбс¤г зареЇстрованих ем≥с≥й акц≥й склав 331,2 млн. грн.
ѕрофес≥йн≥ послуги на ринку ц≥нних папер≥в надають 9 реЇстратора та 11 торговц≥в. ” 1999 роц≥ на ринку ц≥нних папер≥в област≥ розпочав роботу перший збер≥гач.
≤нститути сп≥льного ≥нвестуванн¤ представлен≥ 2 ≥нвестиц≥йними компан≥¤ми.
ѕроведено 88 перев≥рок п≥дприЇмств Ц субСЇкт≥в ринку ц≥нних папер≥в. «а результатами рев≥з≥й порушено 229 справ та накладено штрафних санкц≥й на суму 88151 грн.
Ћ№¬≤¬—№ ј ќЅЋј—“№
ћ» ќЋјѓ¬—№ ј ќЅЋј—“№
–инок ц≥нних папер≥в формують 1089 акц≥онерних товариства, серед ¤ких 653 ¬ј“ та 436 «ј“. «ареЇстровано ем≥с≥й акц≥й п≥дприЇмств област≥ на суму 404,3 млн. грн.
ѕрофес≥йн≥ учасники ринку ц≥нних папер≥в област≥ представлен≥ 19 реЇстраторами, 2 збер≥гачами ≥ 30 торговц¤ми.
ƒ≥ють 9 ≥нвестиц≥йних компан≥й та 5 ≥нвестиц≥йних фонд≥в.
ѕроведено 123 перев≥рки учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в, порушено 178 справ та накладено штрафних санкц≥й на суму 78166 грн.
≈м≥тенти на ринку ц≥нних папер≥в област≥ представлен≥ 992 акц≥онерними товариствами, серед ¤ких 375 ¬ј“ та 617 «ј“. ќбс¤г зареЇстрованих ем≥с≥й акц≥й складаЇ 143,1 млн. грн.
ѕрофес≥йну д≥¤льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в зд≥йснюють 10 реЇстратор≥в ≥ 16 торговц≥в.
ƒ≥ють 3 ≥нвестиц≥йних фонд≥в.
“еритор≥альним управл≥нн¤м проведено 114 перев≥рок учасник≥в фондового ринку та порушено 142 справи. «агальна сума штраф≥в складаЇ 48825 грн.
ќƒ≈—№ ј ќЅЋј—“№
ѕќЋ“ј¬—№ ј ќЅЋј—“№
Ќа ринку ц≥нних папер≥в функц≥онують 1462 акц≥онерних товариств, серед ¤ких 561 ¬ј“ та 901 «ј“. «агальна сума зареЇстрованих ем≥с≥й акц≥й за 1999 р≥к склала 491,1 млн. грн.
ѕрофес≥йн≥ учасники ринку ц≥нних папер≥в представлен≥ 19 реЇстраторами, 3 збер≥гачами ≥ 35 торговц¤ми.
ƒ≥ють 2 б≥ржов≥ майданчики. ≤нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть зд≥йснюють 4 ≥нвестиц≥йних компан≥й та 6 ≥нвестиц≥йних фонд≥в.
“еритор≥альне управл≥нн¤ провело 57 перев≥рок учасник≥в фондового ринку. «а результатами рев≥з≥й порушено 1666 справ та накладено 20417 грн.
≈м≥тенти на ринку ц≥нних папер≥в представлен≥ 591 акц≥онерними товариствами, серед ¤ких 326 ¬ј“ та 265 «ј“. «ареЇстровано акц≥й п≥дприЇмств на суму 1359,3 млн. гнр.
ѕрофес≥йну д≥¤льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в зд≥йснюють 11 реЇстратор≥в, 1 збер≥гач ≥ 16 торговц≥в.
≤нститути сп≥льного ≥нвестуванн¤ представлен≥ 4 ≥нвестиц≥йними компан≥¤ми та 2 фондами.
ѕроведено 47 перев≥рок учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в, порушено 107 справ та накладено штрафних санкц≥й на суму 79611 грн.
–≤¬Ќ≈Ќ—№ ј ќЅЋј—“№
—”ћ—№ ј ќЅЋј—“№
Ќа ринку ц≥нних папер≥в функц≥онують 624 акц≥онерних товариств, серед ¤ких 351 ¬ј“ та 273 «ј“. ќбс¤г зареЇстрованих ем≥с≥й акц≥й складаЇ 142,0 млн. грн.
ѕрофес≥йну д≥¤льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в зд≥йснюють 7 реЇстратор≥в та 6 торговц≥в.
ƒ≥ють 2 ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ.
“еритор≥альним управл≥нн¤м проведено 26 перев≥рок субСЇкт≥в ринку ц≥нних папер≥в, порушено 110 справ. —ума накладених за 1999 р≥к штраф≥в складаЇ 19380 грн.
–инок ц≥нних папер≥в формують 902 акц≥онерних товариства, серед ¤ких 332 ¬ј“ та 570 «ј“. ќбс¤г зареЇстрованих ем≥с≥й акц≥й склав 93,7 млн. грн.
ѕрофес≥йну д≥¤льн≥сть зд≥йснюють 4 реЇстратор≥в ≥ 10 торговц≥в.
ƒ≥ють 3 ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ.
ѕроведено 64 перев≥рки учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в. «а результатами рев≥з≥й порушено 83 справи та накладено штрафних санкц≥й у розм≥р≥ 7123 грн.
“≈–Ќќѕ≤Ћ№—№ ј ќЅЋј—“№
’ј– ≤¬—№ ј ќЅЋј—“№
≈м≥тенти на ринку ц≥нних папер≥в представлен≥ 377 акц≥онерними товариствами, серед ¤ких 284 ¬ј“ та 93 «ј“. «а 1999 р≥к зареЇстровано випуск≥в акц≥й на суму 79,5 млн. грн.
ѕрофес≥йну д≥¤льн≥сть на ринку ц≥нних папер≥в зд≥йснюють 4 реЇстратори ≥ 5 торговц≥в.
ƒ≥ють 3 ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ.
ѕроведено 37 перев≥рок учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в та порушено 144 справи про правопорушенн¤. «агальна сума штрафних санкц≥й складаЇ 45050 грн.
Ќа ринку ц≥нних папер≥в функц≥онують 3899 акц≥онерних товариств, серед ¤ких 614 ¬ј“ та 3285 «ј“. ќбс¤г зареЇстрованих ем≥с≥й акц≥й склав 242,4 млн. грн.
ѕрофес≥йн≥ послуги на ринку ц≥нних папер≥в надають 41 реЇстратор, 2 збер≥гача ≥ 92 торговц¤.
≤нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть зд≥йснюють 16 ≥нвестиц≥йних компан≥й та 15 ≥нвестиц≥йних фонд≥в.
’≈–—ќЌ—№ ј ќЅЋј—“№
’ћ≈Ћ№Ќ»÷№ ј ќЅЋј—“№
–инок ц≥нних папер≥в формують 750 акц≥онерних товариства, серед ¤ких 412 ¬ј“ та 338 «ј“. ќбс¤г зареЇстрованих ем≥с≥й акц≥й за 1999 р≥к склав 202,5 млн. грн.
ѕрофес≥йн≥ учасники ринку ц≥нних папер≥в представлен≥ 2 реЇстраторами та 8 торговц¤ми.
ƒ≥ють 2 ≥нвестиц≥йн≥ фонди.
ѕроведено 257 перев≥рок учасник≥в фондового ринку, порушено 111 справ та накладено штрафних санкц≥й на суму 27185 грн.
≈м≥тенти на ринку ц≥нних папер≥в представлен≥ 581 акц≥онерними товариствами, серед ¤ких 306 ¬ј“ та 275 «ј“. «а р≥к було зареЇстровано ем≥с≥й акц≥й на суму 116,0 млн. грн.
ѕрофес≥йну д≥¤льн≥сть зд≥йснюють 11 реЇстратор≥в ≥ 8 торговц≥в.
ѕроведено 40 перев≥рок субСЇкт≥в ринку ц≥нних папер≥в. «а результатами перев≥рок ≥ рев≥з≥й учасник≥в фондового ринку порушено 83 справи про правопорушенн¤ та накладено штраф≥в на суму 41395 грн.
„≈– ј—№ ј ќЅЋј—“№
„≈–Ќ≤¬≈÷№ ј ќЅЋј—“№
Ќа к≥нець 1999 року нараховувалось 909 акц≥онерних товариства, серед ¤ких 462 ¬ј“ та 447«ј“. ќбс¤г ем≥с≥й акц≥й п≥дприЇмств за 1999 р≥к склав 175,1 млн. грн.
—еред профес≥йних учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в 10 реЇстратор≥в та 9 торговц≥в.
ƒ≥ють 3 ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ та 1 ≥нвестиц≥йний фонд.
“еритор≥альним управл≥нн¤м проведено 247 перев≥рок субСЇкт≥в ринку ц≥нних папер≥в. «а результатами рев≥з≥й порушено 285 справ та накладено штрафних санкц≥й на суму 106306 грн.
Ќа ринку ц≥нних папер≥в функц≥онують 314 акц≥онерних товариств, серед ¤ких 232 ¬ј“ та 82 «ј“. «а 1999 р≥к зареЇстровано акц≥й на суму 27,4 млн. грн.
ѕрофес≥йну д≥¤льн≥сть зд≥йснюють 2 реЇстратори ≥ 3 торговц≥ ц≥нними паперами.
ѕроведено 39 перев≥рок учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в, порушено 124 справи та накладено штраф≥в на суму 6715 грн.
„≈–Ќ≤√≤¬—№ ј ќЅЋј—“№
≈м≥тенти на ринку ц≥нних папер≥в представлен≥ 377 акц≥онерними товариствами, серед ¤ких 284 ¬ј“ та 93 «ј“. ќбс¤г зареЇстрованих ем≥с≥й акц≥й склав 130,1 млн. грн. ѕрофес≥йн≥ послуги на ринку ц≥нних папер≥в надають 6 реЇстратор≥в, а також 2 збер≥гач≥ ≥ 10 торговц≥в.
ƒ≥ють 2 ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ та 2 ≥нвестиц≥йн≥ фонди.
“еритор≥альним управл≥нн¤м проведено 35 перев≥рок учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в. ѕорушено 125 справ. —ума накладених штрафних санкц≥й складаЇ 45422 грн.
ƒодаток є 20 [c.78]
«ростанн¤ к≥лькост≥ центральних депозитар≥њв ц≥нних папер≥в.
ѕрим≥тка: 2000р. Ц прогнозн≥ дан≥.
ƒодаток є 21 [c.72]
ѕоширен≥сть центральних депозитар≥њв ц≥нних папер≥в у св≥т≥.
–ег≥он
≥льк≥сть крањн ≥з ÷ƒ÷ѕ
¬иди ринку ц≥нних папер≥в
–инок акц≥й
–инок обл≥гац≥й
–инок грошових ≥нструмент≥в
ќхоплено
ѕлануЇтьс¤
ќхоплено
ѕлануЇтьс¤
ќхоплено
ѕлану
Їтьс¤
јз≥¤Цќкеан≥¤
19
84
11
68
21
32
21
јфрика
11
36
45
45
18
9
27
Ѕлизький —х≥д
14
50
21
43
14
29
14
«ах≥дна ™вропа
20
90
10
85
15
75
5
—х≥дна ≥ ÷ентральна ™вропа
17
88
0
76
12
53
18
ѕ≥вденна јмерика
24
71
25
58
29
37
25
ѕ≥вн≥чна јмерика
2
100
0
100
0
100
0
Ћ≥тература:
Ѕарановський ќ.≤. ‘≥нансова безпека фондового ринку // ‘≥нанси ”крањни. Ц 1999. - є1
√ольцберг ћ.ј., ’асан Ц Ѕек Ћ.ћ. ќсновы финансового инвестировани¤. Ц иев: ћ÷ѕ»ћ, 1995.
√убський Ѕ.¬. Ѕ≥ржов≥ технолог≥њ ринку. Ц ињв, 1997
ƒавидов ќ.≤., «≥нченко я.¬. ‘ондов≥ кризи у ринков≥й економ≥ц≥ // ‘≥нанси ”крањни. Ц 2000. - є3
∆укова ≈.‘. ќбща¤ тори¤ денег и кредита. Ц ћосква: Ѕанки и биржи, ёЌ»“», 1995
"«агальн≥ засади функц≥онуванн¤ Ќац≥онального депози тар≥ю ”крањни", затверджен≥ ”казом ѕре зидента ”крањни є703 в≥д 22 червн¤ 1999 року.
«агородн≥й ј.√., ¬ознюк √.Ћ. Ц ÷≥нн≥ папери. ‘ондовий ринок. Ц “ерм≥нолог≥чний Цсловник. Ц Ћ.: Ѕа , 1999
«агорський ¬.—. ÷≥нн≥ папери. ‘ондовий ринок. Ц Ќаукове виданн¤ дл¤ студент≥в економ≥чних спец≥альностей. Ц Ћьв≥вська комерц≥йна академ≥¤. Ц .:1996
«акон ”крањни Уѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ (≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми станом на 26.12.1996р.)
«акон ”крањни Уѕро державне регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф в≥д 30.10.1996р.
ороленко ћ.¬. ƒив≥дендна пол≥тика акц≥онерного товариства. Ц ‘≥нанси ”крањни. Ц 2000. - є2
лимко √.Ќ., Ќестеренко ¬.ѕ. ќснови економ≥чноњ теор≥њ. Ц ињв: ¬ища школа,1997
онцепц≥¤ функц≥онуванн¤ та розвитку фондового ринку ”крањни. —хвалена ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 22 вересн¤ 1995 року
онцепц≥¤ функц≥онуванн¤ ≥ розвитку фондового ринку в ”крањн≥. Ц ѕостанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 29 кв≥тн¤ 1994р. є277
ост≥на Ќ.≤., ћарахов .—. ѕроблеми формуванн¤ фондового ринку в ”крањн≥ // ‘≥нанси ”крањни. Ц 2000. - є3
ошевой ƒ., “арнавский ¬. ”слови¤ диктуют ставки // ‘инансова¤ ”краина. Ц 1995. Ц 17окт.
учеренко ¬. Ќовий ≥нструмент оц≥нки ринку Ц ѕ‘“—-≥ндекс // ¬≥сник ЌЅ”. Ц 1998. Ц лютий
Ћитвиненко “.ћ. ≈коном≥чна культура фондового ринку Ц запорука усп≥шного реформуванн¤ реформуванн¤ економ≥ки. Ц ‘≥нанси ”крањни. Ц 2000. - є3
Ћис¤к Ћ.¬., Ўумський ¬.ћ. –еальн≥сть потенц≥йних джерел ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥. Ц ‘≥нанси ”крањни. Ц 2000. - є2
Ћозова¤ “., √орицка¤ ≈. ќтражение в бухгалтерском учете начислени¤ дивидендов.// Ѕизнес. Ѕухгалтери¤. - є34. Ц 1999
Ћысенко ћ. Ѕиржевые индексы в современном мире // Ёкономика и жизнь. Ц 1994. - є23.
L-индекс:близитс¤ праздник, но поводов дл¤ хорошего настроени¤ немного // ‘инан сова¤ ”краина. Ц 1994. Ц 19окт.
Ћ¤шенко ¬.»., –ухл¤дин ¬.». ‘ондовые индексы. Ц ƒонецк: »Ёѕ ЌјЌ”, 1995.
ћакогон ё.¬., Ћ¤шенко ¬.». ћеждународные фондовые индексы. Ц ƒонецк, 1995
Ќауменко ¬. «лети ≥ пад≥нн¤ ринку ц≥нних папер≥в ”крањни. // ¬≥сник ЌЅ”. Ц 1998. - є2
Ќауменко ¬. –инок ц≥нних папер≥в п≥д впливом макроеконом≥чних негоразд≥в // ¬≥сник ЌЅ”. Ц 1999. Ц лютий
ќскольський ¬.¬. ‘ондовий ринок ”крањни. Ц ињв: ”‘Ѕ Ц У—карбниц¤Ф, 1994.
ќскольський ¬.¬. ”крањнська фондова б≥ржа: працюЇмо на економ≥ку. Ц ‘≥нанси ”крањни. Ц 2000. - є3
ќснови ринковоњ економ≥ки. Ц ињв: Ћиб≥дь, 1995.
ќтченаш .√., –уденко ¬.Ѕ. ¬плив ф≥нансовоњ кризи на д≥¤льн≥сть портфельних ≥нвестор≥в в ”крањн≥. Ц ‘≥нанси ”крањни. Ц 2000. - є2
ѕапери ц≥нн≥. ћ≥жнародна система нумеруванн¤ дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ ц≥нних папер≥в. Ц ќф≥ц≥йне виданн¤. Ц .: видавництво ƒержстандарту ”крањни, 1998
–ынок ценных бумаг: механизмы и способы его функционировани¤. ћатериалы к ћеждународному симпозиуму У—овременный фондовый рынок ”краины: способы и механизмы его внедрени¤Ф 26-27 ¤нв. 1995. Ц иев: ÷ентр У–ынокФ, 1995.
”каз ѕрезидента ”крањни Уѕро електронний об≥г ц≥нних папер≥в ≥ Ќац≥ональний депозитар≥йФ
‘ондовый рынок. // Ѕизнес. - є49. Ц 6 декабр¤ 1999г.
‘ондовий ринок // ¬≥сник ЌЅ”. Ц1998. Ц жовтень
‘ондовий ринок // ¬≥сник ЌЅ”. Ц 1999. Ц лютий
„орний ј. ≤ндекси курс≥в ц≥нних папер≥в // ƒ≥ло. Ц 1995. - є42.
Ўаров ќ. ѕроблеми розвитку Ќац≥ональноњ депозитарноњ системи ”крањни. Ц ¬≥сник ЌЅ”. Ц 1999. - є12
Ўваб≥й . ѕол≥тику ур¤ду щодо ќ¬ƒѕ перегл¤нуто // ¬≥сник ЌЅ”. Ц 1999. Ц с≥чень
януль ≤.™., Ўелудько ¬.ћ. Ўл¤хи розвитку фондового ринку в ”крањн≥ // ‘≥нанси ”крањни. Ц 1998. - є6.
|